
- •1. Предмет і метод фінансово-правового регулювання.
- •2. Фінансове право, як галузь права. Зв'язок фінансового права з іншими галузями.
- •3. Фінансово-правова норма: поняття, види та особливості.
- •4. Конституція України, як джерело фінансового права.
- •5. Фінансово-правові відносини: поняття, зміст, особливості.
- •Імперативно-владний характер;
- •6. Суб’єкти фінансових правовідносин. Види. Правосуб’єктність.
- •9. Дискусія щодо предмету фінансового права (монографія Запольського)
- •10.Метод фінансово-правового регулювання
- •11. Основний зміст роботи Годме «Фінансове право»
- •12.Методи фінансової діяльності держави
- •1.Методи мобілізації грошових ресурсів:
- •13. Наука фінансового права
- •14. Централізовані та децентралізовані фонди коштів як об’єкт фінансово-правового регулювання.
- •15. Поняття фінансів, їх ознаки та фунції
- •16 Методи мобілізації централізованих фондів коштів
- •17. Методи розподілу централізованих фондів коштів
- •18. Методи використання централізованих фондів коштів
- •19. Фінансова діяльність держави. Поняття, методи.
- •2. Методи розподілу грошових ресурсів:
- •3. Методи використання грошових ресурсів здебільшого пов’язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:
- •20.Поняття фінансової системи України, її склад.
- •21. Органи управління публічними фінансами. Види. Повноваження.
- •22. Правовий статус Державної казначейської служби України
- •23.Правовий статус дфс
- •24.Правовий статусНаціонального банку України
- •25. Правовий статус Державної служби фінансового моніторингу України
- •26. Державна фінансова інспекція України: структура, повноваження
- •27.Правовий статутс Рахункової палати України
- •Рахункова палата:
- •28.Правовий статус Міністерства фінансів України
- •29.Компетенція представницьких та виконавчих органів держави та органів місцевого самоврядування у фінансових відносинах
- •30.Фінансовий контроль. Поняття, види, методи
- •31.Методи фінансового контролю
- •32.Аудит, як метод фінансового контролю
- •33. Перевірка, як метод фінансового контролю. Види перевірок та порядок проведення
- •35. Поняття та суб’єкти фінансового контролю
- •36. Принципи фінансового контролю
- •37. Фінансово-контрольні відносини. Суб’єкти та зміст.
- •38. Компетенція представницьких та виконавчих органів держави та органів місцевого самоврядування щодо здійснення фінансового контролю.
- •3. Контроль за використанням наданих Україною, а також отриманих Україною позик, кредитів та економічної допомоги;
- •39. Документальні планові та позапланові перевірки. Підстави проведення.
- •40.Фінансова відповідальність , як вид юридичної відповідальності
- •41. Фінансове правопорушення. Поняття. Склад.
- •42. Фінансово-правові санкції.
- •43. Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом України.
- •44. Бюджетна класифікація. Поняття та значення.
- •45. Бюджетна система України: поняття та склад.
- •46. Поняття бюджету. Види бюджетів. Структура бюджетів. Зведений бюджет.
- •47.Принципи бюджетної системи
- •48. Кошторис: поняття, види, правове значення
- •49 Кошторисно-бюджетне фінансування. Поняття та зміст
- •50. Відповідальність за бюджетні правопорушення
- •51.Державний борг.
- •52. Фінансування бюджету. Поняття. Джерела. Порядок здійснення.
- •1. Джерелами фінансування бюджету є :
- •53.Загальний та спеціальний фонди бюджетів. Структура та порядок утворення
- •54. Видатки бюджету. Поняття. Види
- •55.Бюджетні повноваження України.Інститут бюджетних повноважень
- •56.Міжбюджетні відносини
- •57.Бюджетний устрій
- •58.Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі
- •59. Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •60. Бюджетні призначення. Бюджетні асигнування. Бюджетні зобов’язання. Поняття та значення.
- •61. Поняття і види розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження
- •62. Поняття і зміст бюджету.
- •63. Бюждетний процес. Поняття, зміст, стадії.
- •64.Стадія бюджетного процесу
- •65. Порядок складання проекту бюджету
- •68.Порядок складання і затвердження звітів про виконання бюджету. Звітність – остання стадія бюджетного процесу
- •(Солодкий Військовий інститут)
- •69. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України
- •70. Бюджетний розпис. Порядок затвердження та значення у бюджетному процесі.
- •71. Повноваження Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів у перших двох стадіях бюджетного процесу.
- •72. Зміст та процедура першого, другого та третього читань проекту закону про державний бюджет.
- •73. Повноваження Рахункової палати на стадіях розробки. Розгляду та прийняття державного бюджету.
- •75. Виконання державного бюджету за видатками.
- •76. Місцеві бюджети. Особливості підготовки, розгляду та затвердження.
- •79. Проект закону про Держбюджет на 2017 рік. Структура та зміст. Про Державний бюджет України на 2017 рік
51.Державний борг.
Перевищення державного боргу над валовим національним продуктом більш ніж у 2,5 рази вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу.
У теорії фінансового права під державним боргом ( чи заборгованістю) розуміють всю суму випущених, але не погашених державних позик з нарахованими відсотками, що мають бути виплачені по них до визначеної дати чи за визначений термін.
Матеріальним змістом державного боргу вважають загальну суму заборгованості держави з непогашеними борговими зобов’язаннями і невиплаченими по них відсотками. При цьому державний борг як матеріальна категорія поділяється на капітальний (зазначений вище) і поточний, тобто державний борг є сумою витрат держави за всіма борговими зобов’язаннями, термін погашення яких вже настав.
Законодавче визначення державного боргу закріплено в ст. 2 Бюджетного кодексу України. Тому можна виокремити і правовий аспект змісту державного боргу.
Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.
Відповідно до ст. 12 Бюджетного кодексу України, класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста. Борг класифікують за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання.
За строком дії розрізняють короткостроковий (до одного року), середньостроковий (від одного до п’яти років) і довгостроковий (5 і більше років) державний борг.
Найважчими є короткострокові борги. По них через короткий час доводиться виплачувати основну суму з відсотками. Таку заборгованість можна пролонгувати (продовжити), але це пов’язано з виплатою відсотків. Державні органи намагаються консолідувати короткострокову й середньострокову заборгованість, тобто перетворити її на довгострокові борги, відклавши на тривалий строк виплату основної суми й обмежуючись щорічною виплатою відсотків.
За територіальністю державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній.
Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям і особам.
Для країни він є найбільшим тягарем, тому що для його погашення держава повинна віддавати будь-які коштовні товари, робити певні послуги. Можливі ситуації, коли кредитор ставить певні умови, після виконання яких надає позику. Якщо платежі за неї становлять значну частину надходжень від зовнішньоекономічної діяльності країни, наприклад 20-30%, то залучати нові позики з-за кордону стає важко. їх надають неохоче і під більш високі відсотки, вимагаючи застав чи особливих порук. У деяких малорозвинених і середньорозвинених країнах щорічні зобов’язання виплат по позиках перевищують усі надходження від зовнішньоекономічної діяльності.
Внутрішній державний борг - це борг держави своєму населенню (юридичним і фізичним особам). Такий борг призводить насамперед до перерозподілу доходів країни, виникнення певних змін в економічному житті.
Державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов'язання уряду України у грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.
Нині внутрішній державний борг може бути не тільки фінансовим, а й політичним інструментом, за допомогою якого уряд створює суспільне коло, матеріальні інтереси якого спрямовані на зміцнення держави. Міцні демократичні держави зазвичай мають високий внутрішній державний борг, який уряд не в змозі погасити найближчим часом. Хоча таке завдання і не ставиться. Нині внутрішній державний борг є постійнодіючим фінансовим інструментом. Це виявляється у підтриманні балансу між надходженням і відтоком внесків. Таким є загальний принцип організації ощадної справи. Якщо держава виявляє, що вилучається більше, ніж вноситься, то вона збільшує відсоток по вкладах, і її зовнішні надходження збільшуються. 1 навпаки,, якщо більшими є надходження, а держава не бажає збільшувати державний борг, вона зменшує відсоток.
Конкретний розмір внутрішнього і зовнішнього державного боргу щорічно оприлюднюється в Законі України про Державний бюджет на поточний рік.
За сукупністю боргових зобов’язань розрізняють державний борг капітальний і поточний. Капітальний охоплює всю сукупність боргових зобов’язань держави на певну дату, а поточний складається з платежів по зобов’язаннях, які позичальник має погасити у звітний період.
Залежно від суб’єкта борг може бути державним і муніципальним. Визначення державного боргу було дано вище. Муніципальний внутрішній борг - це загальна сума заборгованості муніципального утворення за непогашеними борговими зобов’язаннями і невиплаченими по них відсотками.
Також державний борг за ознакою валюти зобов'язань поділяється на борг в іноземній валюті і борг в національній валюті.
(Петрунів В.І.)