45.Способи поділу спільного майна подружжя

Законодавство передбачає певнi способи подiлу майна подружжя. По-перше, вiдповiдно до ст. 71 СК України суд може винести рiшення щодо подiлу майна в натурi. Такий спосіб застосовується щодо подiльних речей, тобто речей, якi можна подiлити без втрати їх цiльового призначення (ст. 183 ЦК України). По-друге, суд може прийняти рiшення про присудження майна одному з подружжя з покладенням на нього обов’язку надати другому з подружжя компенсацiю замiсть його частки у правi спiльної сумiсної власностi (частини 2, 4 i 5 ст. 71 СК), що можливо лише за згодою особи, яка її отримує. Крiм того, присудження грошової компенсацiї можливе за умови попереднього внесення другим iз подружжя вiдповiдної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Суди можуть застосувати i такий спосiб подiлу майна, як розподiл речей мiж подружжям з урахуванням їх вартостi та частки кожного iз подружжя в спiльному майнi. Такий спосiб подiлу є найпоширенiшим. В процесi подiлу майна суди можуть водночас застосовувати не один спосiб, а їх комбiнацiю: вiдносно одних видiв майна застосувати їх подiл в натурi, стосовно iнших здiйснити передачу одному iз подружжя з зобов’язанням певної компенсацiї другому, а третi види речей — розподiлити мiж сторонами з урахуванням їх вартостi. Важливо зазначити, що вартiсть речей, якi пiдлягають подiлу, визначається на момент розгляду спору судом.

Добровільний порядок застосовується, якщо подружжя домовилося щодо визначення часток кожного з них у праві на майно, а також дійшло згоди щодо конкретного поділу майна відповідно до цих часток.

Судовий порядок поділу майна подружжя.

Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий. До Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

При поділі майна подружжя у судовому порядку мають враховуватися три категорії об'єктів:

а) речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;

б) кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);

в) боргові зобов'язання подружжя (зобов'язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов'язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).

Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов'язань.

46. Накладення стягнення на майно подружжя.

Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

3. При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

{Частина третя статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013}