- •1. Поняття сім’ї.
- •2.Поняття сімейного права
- •3.Принципи сімейного права.
- •4.Принцип найкращого забезпечення інтересів дитини.
- •5.Предмет і метод сімейного права.
- •6. Джерела сімейного права
- •7. Характеристика сімейних правовідносин
- •8. Суб’єкти сімейних правовідносин
- •9. Переважні права в сімейному праві
- •10. Здійснення сімейних прав
- •11.Захист сімейних прав та інтересів
- •12.Позовна давність в сімейному праві
- •13.Поняття шлюбу та його ознаки
- •14. Умови укладення шлюбу та перешкоди до його укладення
- •15.Державна реєстрація шлюбу
- •16. Поняття припинення шлюбу
- •17. Підстави і порядок припинення шлюбу
- •Шлюб припиняється шляхом:
- •18. Розірвання шлюбу в судовому порядку
- •19. Розірвання шлюбу через органи драцс
- •20. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •21.Момент припинення шлюбу при його розірванні. Право на повторний шлюб.
- •22.Поновлення шлюбу в разі з’явлення одного з поружжя, оголошенного померлим або визнаного безвісно відсутнім.
- •23.Поняття недійсності шлюбу.
- •24.Види недійсних шлюбів.
- •25.Підстави визнання шлюбу недійсним.
- •26. Порядок визнання шлюбу недійсним.
- •27. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду.
- •28.Недійсність шлюбу і неукладений шлюб. Співвідношення. Відмінність неукладеного шлюбу від недійсного шлюбу
- •29.Правові наслідки визнання шлюбу недійсним. Стаття 45. Правові наслідки недійсності шлюбу
- •30. Санація шлюбу
- •31. Режим окремого проживання подружжя
- •32. Поняття особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •33.Право вибору подружжям прізвища.
- •34.Право подружжя спільно вирішувати питання життя сім’ї.
- •35. Право кожного із подружжя на вибір занять, професії і місця проживання, повагу до своєї індивідуальності, звичок та уподобань
- •37. Правовий режим роздільного майна подружжя
- •38.Правовий режим спільного майна подружжя
- •41. Види договорів подружжя
- •42. Шлюбний договір: поняття, природа,зміст
- •43.Зміна і розірвання шлюбного договору
- •44.Порядок поділу спільного майна подружжя
- •45.Способи поділу спільного майна подружжя
- •46. Накладення стягнення на майно подружжя.
- •47. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •48. Загальні і спеціальні умови надання утримання одному з подружжя.
- •49. Право на утримання після розірвання шлюбу.
- •50. Підстави припинення права подружжя на утримання.
- •51. Майнові відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім‘єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
- •52. Визначення походження дитини.
- •53. Визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
- •54. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою.
- •55. Визначення походження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •56. Встановлення факту материнства (батьківства) за рішенням суду.
- •57. Визнання батьківства за рішенням суду.
- •58. Оспорювання материнства (батьківства).
- •59. Поняття та загальна характеристика особистих немайнових правовідносин батьків і дітей.
- •60. Загальна характеристика особистих немайнових прав дитини.
- •61.Право дитини на ім я та прізвище
- •62.Право дитини на виховання в сім ї
- •63.Право дитини знати про своє походження
- •64.Захист прав дітей
- •65. Особисті немайнові права та обов’язки батьків
- •66. Спори між батьками щодо виховання та місця проживання дитини
- •67. Підстави і порядок позбавлення батьківських прав
- •68. Наслідки позбавлення батьківських прав
- •69. Поновлення батьківських прав
- •70. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав
- •71. Майнові відносини батьків та дітей
- •72. Управління майном дитини
- •81. Порядок проведення усиновлення
- •82. Особи, які можуть бути усиновителями Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
- •Стаття 212. Особи, які не можуть бути усиновлювачами
- •83. Переважне право на усиновлення
- •84. Таємниця усиновлення
- •85. Згода дитини на усиновлення
- •86.Усиновлення без згоди батьків.
- •87.Правові наслідки усиновлення.
- •88.Скасування усиновлення.
- •89.Визнання усиновлення недійсним.
- •90.Опіка і піклування над дітьми.
- •91. Передача дитини в прийомну сім’ю.
- •92. Патронат над дитиною.
- •93.Виховання дитини в дитячому будинку сімейного права
19. Розірвання шлюбу через органи драцс
Стаття 106. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей 1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. 2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. 3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Стаття 107. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя 1. Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
-
визнаний безвісно відсутнім;
-
визнаний недієздатним.
2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
На підставі ст. 106 СК в державних органах РАЦСу розриваються шлюби за спільною заявою подружжя, яке не має дітей, незалежно від наявності між ними майнового спор Державні органи РАЦСу не мають права приймати заяви про розірвання шлюбу від подружжя, якщо на момент подачі заяви у них є спільні діти, які не досягли 18 років, - як рідні так і усиновлені ними сумісно. У такому разі розірвання шлюбу проводиться в судовому порядку. Розірвання шлюбу подружжя, яке проживає окремо, проводиться в державних органах РАЦСу за місцем проживання одного з подружжя на підставі спільної заяви подружжя, в якій обидва мають підтвердити свою взаємну згоду на розірвання шлюбу і відсутність у них дітей до 18-річного віку. Якщо один з подружжя, незважаючи на відсутність у нього заперечень проти розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органах РАЦСу або коли місце проживання другого з подружжя невідоме, питання про розірвання шлюбу розглядається судом. Державний орган РАЦСу виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від подання заяви, якщо вона не була відкликана. Крім того, шлюб розривається державним органом РАЦСу за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя: 1) визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім; 2) визнаний недієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства; Розірвання шлюбу в зазначених вище випадках проводиться незалежно від наявності між подружжям майнового спору і Дітей віком до 18 років. У разі розірвання шлюбу державним органом РАЦСу шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови.
20. Правові наслідки розірвання шлюбу.
-
Законодавство пов’язує із припиненням шлюбу виникнення окремих наслідків.
-
Так дружина та чоловік перестають бути подружжям, а у зв’язку з цим окремі права та обов’язки «зникають» або зазнають певної трансформації (як наприклад право на утримання іншого з подружжя).
-
Зокрема, подружжя втрачає право на спадкування у випадку смерті колишнього з подружжя, право на будь-які державні забезпечення у випадку втрати подружжя тощо.
-
При цьому варто пам’ятати, що права та обов’язки, пов’язані із батьківством у зв’язку з припиненням шлюбу не припиняються.
-
Розірвання шлюбу як юридичний факт викликає певні юридичні наслідки. Між подружжям припиняються особисті права та обов'язки (статті 51, 52, 54, 55, 56 СК).
-
Відповідно до ст. 113 СК після розірвання шлюбу особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Для вирішення цього питання згода іншого з подружжя не потрібна. Після розірвання шлюбу та одержання відповідного свідоцтва особа має право на повторний шлюб (ст. 116 СК України).
-
Зрозуміло, що в один і той самий час особа може знаходитися лише в одному шлюбі, в цьому знаходить своє втілення принцип моногамії. Тому особа може набути права на шлюб тільки після припинення попереднього шлюбу, що має бути підтверджено відповідним Свідоцтвом про розірвання шлюбу.
-
З припиненням шлюбу закон пов'язує також виникнення у подружжя права на утримання. Відповідно до ч. 2 ст. 76 СК після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік або дружина може надавати матеріальну допомогу.
-
Розірвання шлюбу означає припинення режиму спільної сумісної власності подружжя. Речі, набуті кожною особою після розірвання шлюбу, належать їй на праві приватної власності.