26. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, бандеролей, листів, грошових переказів, а також відправлення грошових переказів.

КВК України передбачає право та порядок одержання і від правлення засудженими грошових переказів родичам та іншим особам.

Умови відбування покарання в місцях позбавлення волі допускають можливість отримання та відправлення засудженими грошових переказів, при цьому встановлені певні обмеження.

Засуджені до позбавлення волі можуть направляти грошові перекази без обмежень лише родичам, використовуючи для цього безготівковий розрахунок з установами зв'язку, що здійснюють подібні перекази. Для відправлення грошових переказів іншим особам обов'язковою умовою є дозвіл адміністрації установи.

2.  З метою відправлення грошового переказу засуджені переда ють письмові заяви в бухгалтерію установи виконання покарань, яка знімає з їх особових рахунків суми, вказані у заяві, та переси лає кошти за допомогою установ зв'язку за призначенням та адре сою, вказаною у заяві.

Дозвіл відправляти грошові перекази стимулює матеріальну зацікавленість засуджених в результатах своєї праці, що сприяє підвищенню продуктивності праці та поліпшенню умов трудового виховання засуджених. Поряд з цим систематичне надання матеріальної допомоги своїм родинам свідчить про активність процесу виправлення засуджених.

Показником виправлення засуджених повинно служити також направлення ними грошових переказів з метою дострокового погашення позовів потерпілих та інших осіб. Адміністрація установи виконання покарань повинна усіляко підтримувати це, проводити відповідну виховну та роз'яснювальну роботу, створювати умови для високопродуктивної праці осіб, які відбувають покарання.

Засуджені до позбавлення волі мають право на відправлення грошових переказів і за іншими приводами: при участі у цивільно-правових угодах, наприклад, у зв'язку з придбанням майна в порядку,

встановленому для засуджених, у зв'язку з поверненням боргу, погашенням раніше узятих позичок, придбанням книг тощо.

3. Отримання засудженими грошових переказів законом не обмежено. Перекази можуть направлятися у зв'язку з поверненням боргу, прийняттям спадщини, виплатою авторського гонорару тощо. Але при цьому засудженим та їх родичам потрібно роз'яснити Щ° направлення грошових переказів з метою придбання продуктів харчування та предметів першої потреби є недоцільним, оскільки за законом засудженим дозволяється купувати це тільки за кошти, зароблені в колонії. Такі обмеження у використанні грошових коштів, отриманих за переказами, продиктовані необхідністю виключити для засуджених будь-яку можливість отримання матеріальної допомоги не за рахунок своє праці, що безпосередньо випливає з трудового виховання засуджених.

27. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування

1. Відповідно до ст..115 КВК Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою трьох квадратних метрів, у виховних колоніях і у виправних колоніях, призначених для тримання жінок, - чотирьох квадратних метрів, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'яти квадратних метрів.

2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям.

3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування.

4. Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам -

понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), _а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.

1. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.

1. Умови відбування покарання врегульовані главою 17 КВК України. Згідно зі ст. 115 КВК України, особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма житлової площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою як три квадратних метра, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'ять квадратних метрів. Необхідно звернути увагу на те, що ці норми поки що не відповідають міжнародним стандартам, оскільки за висновками Комітету проти катувань Ради Європи житлову площу, що є меншою семи квадратних метрів, слід розглядати як застосування тортур у місцях позбавлення волі.

2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце й постільні речі. За нормами, встановленими Державним департаментом України з питань виконання покарань, установи виконання покарань забезпечуються (в основному за рахунок власного виробництва) меблями, інвентарем і предметами господарського призначення, а особи, позбавлені волі, забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном із урахуванням статі, віку й кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям. Вартість речового майна, виданого засудженим у користування, відшкодовується ними за рахунок коштів, зароблених у місцях позбавлення волі, та згідно із заявами за рахунок коштів, що надійшли на особові рахунки. Після оплати вартості отриманого майна воно переходить у власність засудженого.