18. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії,направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання, переміщення засуджених до позбавлення волі.

Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії

Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.

Цей порядок здійснюється регіональними комісіями з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб засуджених до позбавлення волі, що утворюються в територіальних органах управління центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань в областях. При вирішенні питань про визначення рівнів безпеки виправних колоній, в яких засуджені відбувають покарання, направлення та переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, зміну умов тримання засуджених шляхом переведення їх до виправних колоній інших рівнів безпеки регіональна комісія у своїй діяльності керується вироком суду та іншими матеріалами, які характеризують засудженого.

Рішення регіональної комісії про розподіл, направлення та переведення засуджених приймаються з урахуванням висновків її членів і оформлюються протоколом, який затверджується головою регіональної комісії.

Про прийняття регіональною комісією рішення щодо визначення рівня безпеки виправної колонії засудженому оголошується під розпис на витязі з протоколу її засідання.

Регіональна комісія відповідно до покладених на неї завдань: здійснює у межах своєї компетенції визначення рівня безпеки виправної колонії, переведення засуджених до позбавлення волі, направлення та розподіл осіб, засуджених до позбавлення волі, до установ виконання покарань у межах регіону або запитує у центральному органу виконавчої влади з питань виконання покарань наряди на направлення засуджених осіб до установ виконання покарань; направляє відповідні матеріали на розгляд апеляційної комісії; узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства і нормативно-правових актів та в установленому порядку вносить їх на розгляд апеляційної комісії; забезпечує апробацію та впровадження інформаційних технологій у практику своєї діяльності та здійснює їх інтеграцію в інформаційну систему Департаменту; організовує підготовку, підвищення кваліфікації та стажування членів регіональної комісії; уносить пропозиції до Департаменту щодо вдосконалення діяльності регіональної комісії; здійснює іншу діяльність у межах своїх повноважень та покладених на неї завдань.

Направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання

Виходячи з розглянутої класифікації важливе значення має розподіл і наплавлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, із слідчих ізоляторів до установ виконання покарань.

За чинним законодавством ст. 86 КВК України вид колонії в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань. Після проголошення обвинувального вироку засуджений до позбавлення волі, як правило, направляється в слідчий ізолятор, де і знаходиться до набрання вироком чинності. У випадку, коли засудженому суд не змінить запобіжний захід (наприклад, підписку про невиїзд на взяття під варту), він може залишатися на волі і буде направлений до місця позбавлення волі після звернення вироку до виконання; тобто, суд надсилає копію вироку, що набрав чинності, до органів внутрішніх справ за місцем проживання засудженого, який зобов’язаний взяти засудженого під варту і доставити його дослідчого ізолятору, звідки він буде направлений до відповідної установи виконання покарання.

Засуджені до позбавлення волі направляються до установ виконання покарань не пізніше 10-ти денного строку з дня набрання вироком суду чинності, або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Розподіл і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарання здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах, спеціально створеними в територіальних органах управління, Регіональними комісіями, Державного департаменту України з питань виконання покарань та Апеляційною комісією, що утворюється безпосередньо в Державному департаменті України з питань виконання покарань.

У своїй діяльності Регіональна комісія керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями, рішеннями, вказівками, роз’ясненнями та методичними рекомендаціями Державного департаменту України з питань виконання покарань, а також положеннями вище згаданої Інструкції

Переміщення засуджених до позбавлення волі

Згілно до ст.. 88 КВК  Засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.

2. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні - від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності в одному кримінальному провадженні, - окремо між собою; засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, ізольовано від інших категорій; засуджені до довічного позбавлення волі - окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі - окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря - в супроводі медичного працівника.

3. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові і санітарно-гігієнічні умови.

4. При переміщенні засуджених під вартою вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період прямування.

5. Переміщення засуджених під вартою здійснюється за рахунок держави.

6. Порядок переміщення засуджених під вартою визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України відповідно до цього Кодексу.