- •Залік «Кримінологія та кримінально-виконавче право»
- •1. Поняття кримінології як науки.
- •2. Предмет кримінології.
- •3. Місце кримінології у системі суспільних наук.
- •4. Завдання та функції кримінологічної науки.
- •5. Поняття та сутність злочинності.
- •6. Характеристика основних ознак злочинності.
- •7. Системний характер злочинності як явища. Співвідношення злочинності та конкретного злочину.
- •8. Показники, що характеризують злочинність .
- •9. Поняття, види та причини латентної злочинності.
- •10. Стан злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства та тенденції її розвитку.
- •11. Поняття причин та умов злочинності.
- •12. Класифікація негативних соціальних явищ та процесів, які породжують злочинність.
- •13. Концепції загальних причин злочинності у вітчизняній кримінології.
- •14. Причини злочинності в сучасній Україні.
- •15. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та «злочинна особистість».
- •16. «Особистість злочинця» і суміжні поняття юридичних наук: «особа, винна у скоєнні злочину», «суб’єкт злочину», «обвинувачений», «підсудний» тощо.
- •17. Соціальне та біологічне в особистості злочинця.
- •18. Структура особистості злочинця.
- •19. Кримінологічна характеристика особистості злочинця.
- •20. Класифікація та типологія злочинців.
- •21. Кримінологічне поняття причин та умов конкретного злочину.
- •22. Поняття та структура механізму злочинної поведінки.
- •23. Місце та роль властивостей особистості злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •24. Конкретна життєва ситуація, її роль у детермінації злочинної поведінки. Види ситуацій.
- •25. Віктимологічний аспект злочинної поведінки.
- •26. Негативні умови формування криміногенної спрямованості особистості на макро та мікрорівні.
- •27. Поняття, мета та принципи протидії злочинності.
- •28. Організаційні засади протидії злочинності.
- •29. Правові засади протидії злочинності (профілактика і протидія злочинності ототожнюються в питаннях часто)
- •30. Принципи функціонування системи попередження злочинності
- •31. Класифікація заходів протидії злочинності
- •32. Протидія злочинності на загальносоціальному рівні
- •33. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності
- •34. Поняття ранньої та безпосередньої профілактики злочинів, припинення злочинного посягання та попередження рецидиву злочинів
- •35. Поняття суб'єкта протидії злочинності
- •36. Класифікація суб'єктів протидії злочинності
- •37. Поняття методики кримінології. Методика та методологія кримінологічної науки. Методика конкретного кримінологічного дослідження
- •38. Загальна характеристика методів, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях
- •39. Використання соціологічних методів у кримінології
- •40. Статистичні методи у кримінології
- •Кримінально-виконавче право
- •Кримінально-виконавча політика та її завдання
- •Кримінально-виконавче право та його предмет
- •Принципи кримінально-виконавчого права
- •Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Загальна характеристика кримінально-виконавчого законодавства України
- •Поняття правового становища засуджених - основні права і обов'язки засуджених
- •Загальна характеристика конституційних прав та обов'язків засуджених до позбавлення волі Стаття 107. Права і обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Право засуджених на особисту безпеку
- •Поняття та завдання Державної кримінально-виконавчої служби України
- •Види органів та установ виконання покарань
- •Поняття контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •Державний контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань (парламентський, відомчий та прокурорський нагляд)
- •Громадський контроль за діяльністю органів та установ виконання покарань
- •16. Види позбавлення волі
- •17. Зміст покарання у виді позбавлення волі
- •18. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії,направлення засудженого до позбавлення волі для відбування покарання, переміщення засуджених до позбавлення волі.
- •19. Роздільне тримання засуджених у виправних та виховних колоніях.
- •20. Структурні дільниці виправних і виховних колоній
- •21. Поняття режиму відбування покарання ( у виправних колоніях)
- •22. Права, зобов’язання і заборони засуджених у виправних колоніях
- •23. Порядок придбання засудженими продуктів харчування , предметів першої потреби, літератури, письмового приладдя
- •24. Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та ін.. Телефонні розмови
- •25. Короткочасні виїзди за межі виправних та виховних колоній.
- •26. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, бандеролей, листів, грошових переказів, а також відправлення грошових переказів.
- •27. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування
- •28. Медико-санітарне забезпечення засуджених до позбавлення волі і виконання примусового лікування.
- •29. Функції та особливості праці засуджених до позбавлення волі
- •30. Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці. Умови праці.
- •31. Оплата праці та відрахування із заробітку засуджених до позбавлення волі.
- •32. Соціально-виховна робота із засудженими до позбавлення волі
- •33. Загальноосвітне і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі
- •34. Богослужіння і релігійні обряди в колоніях
- •35.Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, порядок їх застосування, посадові особи, які мають їх застосовувати
- •36. Виправні колонії мінімального рівня
- •37. Виправні колонії середнього рівня
- •38. Виправні колоніх максимального рівня
- •39. Місце відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •40. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі
- •41. Допомога особам, звільненим від відбування покарання
- •42. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання
27. Поняття, мета та принципи протидії злочинності.
Перед тим як дати визначення поняття “протидія злочинності” спробуємо розглянути основні та розповсюджені підходи протидії злочинності, які одночасно можна розцінювати як елементи їх змісту. Такими елементами змісту протидії злочинності являються: 1) попередження злочинності; 2) профілактика злочинності; 3) боротьба зі злочинністю; 4) контроль злочинності. Розглянемо окремо кожний елемент.
Попередження злочинності – являє собою сукупність дій державних і громадських органів, фізичних осіб, спрямованих на утримання громадян від вчинення злочину.
Профілактика злочинності – процес по захисту від злочинності потенційних жертв (віктимологічна профілактика) та захисту суспільства і окремих осіб від ураження злочинністю (захист осіб від попадання до “сітки” злочинності). С.М.Іншаков вважає, що окрім психологічної підготовки, профілактика злочинності передбачає: 1) соціальну підтримку громадян, які опинились в тяжких умовах; 2) поступове усунення джерела кримінальної самодетермінації (організаторів злочинної діяльності, кримінального середовища і кримінальної культури.)
Боротьба зі злочинністю – представляє собою діяльність компетентних органів по: 1) порушенню кримінальної справи; 2) розшуку злочинця; 3) затриманню злочинця; 4) притягненню злочинця як обвинуваченого; 5) постановленню вироку щодо злочинця; 6) виконання вироку щодо злочинця; 7) знешкодженню злочинця при наявності опору з його боку.
Як боротьбу зі злочинністю можна характеризувати і діяльність (участь) осіб, які приймають участь в кримінальній справі – свідок, експерт, спеціаліст і т.д.
Протидія злочинності – сукупність дій державних і громадських органів, фізичних осіб, спрямованих на: 1) утримання громадян від вчинення злочину; 2) захист від злочинності потенційних жертв та суспільства і окремих осіб від ураження злочинністю; 3) боротьбу зі злочинністю; 4) стримання злочинності на соціально терпимому рівні.
Мета протидії злочинності полягає в реальному зниженні рівня злочинності, досягненні позитивних змін в її динаміці і структурі шляхом нейтралізації факторів, що детермінують злочинність. У свою чергу, це досягається шляхом активної дії на відповідні об'єкти в цілях раціонального (ефективного) досягнення конкретних наперед прогнозованих результатів.
Принципи протидії злочинності – це засновані на об'єктивно діючих в суспільстві законах і закономірностях ідеї, основні положення, що відображають зміст і мають регуляторний вплив на всі елементи протидії злочинності. Виділяють наступні принципи протидії злочинності:
Принцип законності. Полягає в обов'язковому виконанні законів і відповідних їм правових актів органами держави, посадовцями, громадськими організаціями та окремими громадянами. Він є конституційним принципом політичної системи суспільства, державного ладу, системи соціального управління. У разі ігнорування цих вимог суб'єкти протидії злочинності можуть зустрітися зі значними труднощами.
Принцип об'єктивної (наукової) обгрунтованості. Діяльність суб'єктів протидії злочинності є практично неможливою без пізнання і використання об'єктивних закономірностей суспільного розвитку. Крім того, проведенню істотних кроків по зміні системи протидії злочинності повинно передувати глибоке наукове опрацювання відповідних проблем і питань. В даний час в системі протидії злочинності зосереджено необхідний науковий потенціал у вигляді наукових і освітніх установ. Разом з тим, їх можливості використовуються не повною мірою.
Принцип плановость Перспективи досягнення певного результату знаходяться в прямій залежності від дотримання принципу плановості, оскільки одним з атрибутів плановості є прогнозування, яке дозволяє передбачати не тільки основні характеристики майбутнього стану суб'єкта і об'єкту дії, але і умови, в яких вони повинні реалізуватися. Особливе значення плановість набуває в цій сфері у зв'язку з наявністю особливого роду невизначеності і ризику при здійсненні запобіжної діяльності. Проведення її корінних змін не на плановій основі може не тільки поставити під сумнів досягнення цілей, але і загрожувати національній безпеці держави.
Принцип комплексності. Мається на увазі саме комплексність кримінологічного впливу на об'єкти протидії злочинності. Певних покращень в стані злочинності, її динаміці і структурі можна досягти різними шляхами. Комплексний підхід в діяльності суб'єктів протидії злочинності застосовується як на стадії розробки програм профілактичних заходів, так і на стадії їх реалізації. Правильний синтез рекомендацій по здійсненню виробляється на основі взаємодії різних фахівців: юристів, економістів, техніків, психологів, соціологів і низки інших.
Принцип системності. Відображає змістовну основу здійснення кримінологічного впливу на всі структурні і функціональні елементи злочинності. Необхідно, щоб враховувалося оптимальне поєднання всіх загальних методів і засобів дії, можливостей суб'єктів протидії злочинності з одночасним ухваленням рішень. Системність також передбачає координацію діяльності при здійсненні протидії злочинності, наявність і положення відповідних органів (посадовців) в структурі апаратів управління, їх підпорядкованість і організаційні форми дії на відповідні об'єкти. Суб'єкт протидії злочинності при цьому розглядається не тільки як елемент зовнішньої системи впливу на злочинність, але і в рамках його зв'язків з іншими утвореннями з відповідними функціональними ознаками.
Принцип поєднання централізму і автономії у функціонуванні системи протидії злочинності покликаний забезпечити оптимальне співвідношення повноважень між суб'єктами різного рівня. Суб'єкти протидії злочинності по своїй суті тяжіють до ієрархічної організаційної структури, тому централізм є провідною стороною даного принципу. Проте зайва централізація призводить до ускладнення процедур інформаційного забезпечення і ухвалення рішень з проведення відповідних заходів, що веде до збільшення термінів їх реалізації, а значить, і невчасності. Крім того, зайва централізація призводить до додаткового зростання апарату співробітників, що забезпечують виконання непрофільних функцій. В зв'язку з цим як спосіб убезпечення від вказаних негативних наслідків виступає друга сторона принципу – автономність. Вона відображає відносну самостійність організаційних ланок (компонентів) системи суб'єктів протидії злочинності в рамках реалізації поставлених завдань. В даному випадку доречно вести мову про певне делегування повноважень від суб'єктів у бік загальної організаційної ланки.
Принцип раціонального забезпечення покладених функцій. Реалізація даного принципу передбачає відповідне забезпечення функцій, покладених на суб'єктів протидії злочинності, необхідними фінансами, матеріально- технічними засобами і відповідними кадрами, що, природно, сприятиме значному підвищенню ефективності функціонування системи.