ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………………………………..3

1.Вихідні дані до проекту.

1.1Автоматизація потокової лінії прибирання гною………………………………

2.Розрахункова частина проекту.

2.1.Обгрунтування і вибір об’єкта автоматизації…………………………………….

2.2.Технологічна і технічна характеристика об’єкту автоматизації………….

2.3.Розробка функціонально-технологічної схеми автоматизації.............

2.4.Розробка принципової електричної схеми керування об’єктом автоматизації……………………………………………………………………………………………

2.5.Розрахунок і вибір технічних засобів автоматизації………………………….

2.6.Розробка нестандартних елементів і технічних засобів ( щитів, пультів, станцій керування)…………………………………………………………………………………..

3.Розрахунок економічної ефективності об’єкту автоматизації..

4.Правила безпеки при монтажі, налагоджуванні та обслуговуванні схеми автоматизації…………………………………………………………………….

Література

Вступ

Автоматизація технологічних процесів – це етап комплексної механізації, що характеризується звільненням людини від безпосереднього виконання функцій управління технологічними процесами і передачею цих функцій автоматичним пристроям. При автоматизації технологічних процесів отримання, матеріалів і інформації виконуються автоматично за допомогою спеціальних технічних засобів і систем управління.

Істотними тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва є, з одного боку, постійне зростання його масштабів, підвищення кількості і якості сільськогосподарських продуктів, з іншого – прогресуючий дефіцит робочої сили, непопулярність монотонної і важкої фізичної ручної праці в рільництві і в тваринництві. Найважливішим, а часто і єдиним засобом вирішення протиріч між ними є комплексна механізація і автоматизація виробництва.

Завдяки механізації і автоматизації різко зростає продуктивність праці.

Питання комплексної автоматизації мають велике народногосподарське значення, тому що їх впровадження гарантує економічний ефект. Так, комплексна автоматизація приготування кормів на потокових лініях знижує затрати праці в 4-5 разів і зменшує собівартість їх приготування на 30-50%.

Зростання технічної оснащеності та широка електрифікація поряд із розробкою прогресивних технологій сільськогосподарських процесів створюють умови для комплексної електромеханізації й автоматизації виробничих процесів.

Розвиток останньої у сільському господарстві ґрунтується на багатому досвіді автоматизації у промисловості, проте їй властиві деякі специфічні особливості (наприклад, зв'язок з біологічними об’єктами, безперервність і повільне протікання технологічних процесів, агресивність навколишнього середовища, широкі зміни температури, вологості тощо).

Сучасній автоматизації сільськогосподарського виробництва властиве широке застосування нової елементної бази, зокрема мікропроцесорів і мікро-ЕОМ, правильне використання яких дозволяє реалізувати будь-які складні алгоритми функціонування автоматичних систем, підвищити їх надійність, зменшити габарити, енергомісткість тощо. Водночас забезпечення сільськогосподарського виробництва системами управління такого складного рівня при порівняно низькій кваліфікації обслуговуючого персоналу і відсутності відповідних розробок виключно важлива справа.

1.Вихідні дані до проекту

1.1

2.Розрахункова частина проекту.

2.1.Обгрунтування і вибір об’єкта автоматизації

У разі утримання тварин на суцільній підлозі у стійлах і боксах гній накопичується протягом доби у задній частині їх підлоги,а також у проходах для тварин. У стійлах більша частина його розміщується на відстані 1/3, а в боксах – на 2/3 довжини підлоги від гнойового проходу. Інтенсивне занесення гною ногами тварин у бокси починається тоді, коли товщина його шару в проходах і на вигульно-кормових майданчиках перевищує 2-3см.

Якщо в місцях відпочинку тварин гною накопичується більше 0,15-0,20кг/м², то дуже забруднюється їх шкіра і створюються умови для виникнення інфекційних та інвазійних захворювань корів. Внаслідок випаровування вологи із решток гною повітря у приміщенні забруднюється шкідливими газами, підвищується його відносна вологість.

Для забезпечення належних санітарних умов у приміщеннях із боксів, стійл,станків,проходів,вигульно-кормових майданчиків слід своєчасно видаляти гній в ручну чи з використанням засобів механізації.

Крім того,щоб підтримувати сприятливий мікроклімат у тваринницьких приміщеннях,шкідливі гази і надмірну вологу з них потрібно видаляти за допомогою систем вентиляції. Все це потребує додаткових затрат(праці, енергії). Зокрема,на видалення гною із приміщень та вигульних майданчиків затрачається 30-50% праці з догляду за тваринами, половина з цього обсягу затрат припадає на транспортування гною. З іншого боку, гній після обов’язкового знезараження, оскільки він містить велику кількість різних мікроорганізмів, яєць і личинок гельмінтів, насіння бур'янів та інших шкідливих речовин, які забруднюють навколишнє середовище, є якісним органічним добривом.

Ефективне вирішення проблем механізації прибирання й утилізації гною потребує комплексного підходу, починаючи з виробничих операцій усієї технологічної лінії від стійла тварин і до місця використання гною як добрива з дотриманням вимог охорони навколишнього середовища та забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов роботи обслуговуючого персоналу.

В разі утримання ВРХ на прив’язі гній зі стійл прибирають 2-5 разів на день і видаляють його за межі приміщення у гноєсховища або на місце приготування компосту. За без прив’язного утримання тварин на товстому шарі підстилки його видаляють 2-3 рази на рік; Із приміщень, обладнаних боксами, та вигульних майданчиків залежно від пори року-щоденно або один раз на 2-3 дні. Зі станків для утримання свиней гній видаляють не менше 1 разу на день.

Технологічний процес видалення й утилізації гною включає такі операції:доставка і розподіл підстилки у місцях відпочинку тварин; прибирання тваринницьких приміщень і видалення з них гною; транспортування гною від приміщень до гноєсховища або місць приготування компосту.