IX.II геоінформаційні системи та гіс-технології

Особливості ГІС. Складові ГІС. Типові класи завдань ГІС. Приклади відомчих ГІС.

Інтенсивний розвиток усіх галузей життя суспільства, розвиток нових форм господарювання вимагає корінного перегляду стилю та методів управління. Для наукової організації цього процесу необхідно здійснювати постійний облік економічних, політичних, соціально-економічних та інших факторів. Інформаційний аспект є основою системної концепції для прийняття рішень в складних ієрархічних організаційних системах. Кількість, зміст та своєчасне отримання інформації визначають якість прийняття рішень та ефективність діяльності.

Головна відмінність ГІС-технологій від традиційних технологій баз даних - зв'язок між геометрією картографічної інформації та атрибутивними даними в традиційній формі реляційних баз даних (табличних баз). Цей зв'язок дозволяє в інтерактивному режимі роботи легко переходити від табличного представлення даних до картографічного і навпаки, або сполучати обидва ці представлення. При цьому формування запитів до баз даних може носити суто геометричний характер, як, наприклад, «знайти всі населені пункти, віддалені від заданого на 10 км, і визначити загальну кількість їхніх жителів». Можливість комбінувати в запитах геометричні характеристики й атрибутивні дані знаменує якісно новий підхід до аналізу даних [44 - 47].

Наприклад, на мал. 3 градуйовані кольори відображають кількість населення по областях України, крапки – кількість міського населення, діаграми – динаміку та об’єми інвестицій за два роки – 1997-й та 1998-й.

Можна виділити такі складові ГІС :

• програмний продукт, тобто програмна оболонка ГІС-системи;

• електронні карти, тобто цифровий картографічний матеріал, підготовлений для вирішення необхідних завдань у межах ГІС;

• додаткові програмні й інтерфейсні модулі, що враховують специфіку завдань користувача.

Географічні інформаційні системи стали актуальним інструментом аналізу та прийняття рішень у зв'язку з різким ростом продуктивності настільних комп'ютерів. Їхня продуктивність зараз перевищує можливості графічних станцій SUN та Silicon Graphics дворічної давнини. Обсяг геометричних та атрибутивних даних (з традиційних баз даних) для вирішення типових завдань ГІС значно підвищує вимоги до технічного забезпечення, раніше такі завдання могли вирішуватися тільки під керівництвом UNIX-систем. Зараз широке застосування набули настільні ГІС-системи для РС (під керівництвом WINDOWS-95 та WINDOWS-NT), такі, як: MapInfo Professional, AutoCADMAP, ArcView та ArcInfo і додатковими модулями розширення Network Analyst (для вирішення й аналізу транспортних задач) і Spatial Analyst (для створення, аналізу й представлення масивів точкових і статистичних даних).

Для електронної карти як складової ГІС характерною ознакою є багатошаровість. Кожний шар, наприклад, шар дорожньої мережі або шар будинків і споруд може використовуватися як окремо, так у комплексі. Для електронної карти поняття масштабу визначає тільки точність і об'єктний склад змісту шарів.

Важливим етапом створення ГІС є підготовка картографічної інформації, яка ускладнюється пропорційно кількості класів завдань, що розв’язуються. Цифрові картографічні матеріали у відповідних масштабах (карти України, областей, міст), що пропонуються сьогодні на ринку, забезпечують вирішення лише деяких базових завдань ГІС. Такі матеріали слід розглядати лише як вихідні і враховувати, що їхня підготовка до вирішення завдань конкретного користувача може бути більш витратною, ніж первинне оцифрування. До етапів такої підготовки можна віднести:

• актуалізацію існуючих цифрових матеріалів і внесення оцифрованих змін (можлива актуалізація і спостереження за картографічною базою даних із використанням космічних знімків високого дозволу (2-3 м);

• картографічне редагування;

• створення спеціалізованих шарів, наприклад, графів вулиць для вирішення транспортних завдань;

• генерацію цифрової (математичної) моделі рельєфу місцевості;

• геокодування;

• підготовку утіліт та інтерфейсів для роботи з базою даних і формування звітів;

• інші роботи, що пов’язані зі специфікою ГІС, наприклад, при роботі з GPS-системами для перетворень у відповідну проекцію і точної прив’язки за координатами.