Модель internet

За моделлю Internet іноді асоціюється з телефонною мережею. Обидві ці структури використовують електронні засоби передачі інформації і дозволяють передавати інформацію. Це хибне уявлення є причиною нерозуміння принципів роботи в Internet.

Телефонна мережа - це мережа з комутацією каналів. Вона передбачає зв'язок, що за запитом користувача встановлює тимчасове з'єднання з адресатом, і для даного з'єднання на весь термін зв'язку виділяється вся смуга пропускання каналу, незалежно від його завантаження. Коли Ви робите виклик, Вам виділяється деяка частина цієї мережі. Навіть якщо Ви не використовуєте її (наприклад, знаходитеся в режимі очікування), вона залишається недоступною для інших абонентів, яким у цей момент потрібно зателефонувати. Це призводить до того, що такий дорогий ресурс використовується неефективно.

Більше відповідає дійсному стану речей модель Internet - “пошта”, що являє собою мережу з комутацією пакетів інформації [10]. Тут у Вас немає виділеної ділянки мережі. Ваша кореспонденція змішується з іншими листами, відправляється до поштового відділення і сортується.

Незважаючи на те, що технології абсолютно різні, традиційна служба доставки поштової кореспонденції являє собою досить точний аналог мережі Internet.

Міжмережевий протокол (IP)

За допомогою ліній зв'язку забезпечується доставка даних з одного пункту до інших. Але відомо, що Internet може доставляти дані в багато точок, розкиданих по всій земній кулі. Як це відбувається?

Різні ділянки Internet зв'язуються за допомогою системи комп'ютерів, які називаються маршрутизаторами. Окремі ділянки Internet можуть бути як локальними мережами, у яких комп'ютери вже з'єднані між собою, наприклад, коаксіальним кабелем, так і окремими комп'ютерами, що з’єднані з телефонними лініями або іншими традиційними каналами зв'язку (мал.1).

Телефонні лінії і мережі Internet еквівалентні автомобілям і літакам служби доставки пошти. Маршрутизатори - це своєрідніпоштові підстанції; вони приймають рішення про те, куди направляти дані (“пакети”), так само, як поштова підстанція вирішує, куди направляти конверти з листами. Якщо лист опустили у поштову скриньку в Києві, а адресат живе в Парижі, то місцеве відділення зв’язку відішле його на іншу підстанцію, і далі, доки лист не дійде до адресата. Таким чином, кожній підстанції потрібно знати тільки одне: які з'єднання доступні і який із “наступних стрибків” буде кращим для переміщення пакету ближче до пункту призначення. Схожа ситуація складається й в Internet: маршрутизатор дивиться, куди адресоване Ваше повідомлення, і визначає маршрут доставки.

Так само, як поштове відділення виконує правила, що визначають порядок роботи поштової мережі, визначені правила регламентують порядок взаємодії програмного забезпечення, яке використовується для передачи інформації в Internet. Ці правила називають протоколами. Міжмережевий протокол (Internet Protocol, IP) відповідає за адресацію, тобто гарантує, що маршрутизатор знає, що робити з даними, коли вони надійдуть. За аналогією з поштовим відомством, можна сказати, що міжмережевий протокол виконує функції конверта.