Питання для самоконтролю

1. Інформаційна сфера як сфера правового регулювання – особливості, складові.

2. Міжнародні правові акти з питань регулювання міжнародних інформаційних обмінів.

3. Світова практика створення правової бази захисту інформаційних технологій.

4. Структура інформаційного законодавства України.

5. Державне управління інтелектуальною діяльністю в Україні.

6. Міжнародна інформаційна безпека – основні поняття.

7. Сценарії інформаційних війн.

IX. Міжнародні комп’ютерні інформаційні системи та технології

IX.I INTERNET

IX.II Геоінформаційні системи та гіс-технології

IX.III Світовий ринок інформаційних технологій

IX.I INTERNET

INTERNET у міжнародних відносинах. Загальна характеристика Internet. INTERNET в Україні. Модель і протоколи INTERNET. Доступ до Internet. World Wide Web, Web Browser. Технологія клієнт-сервер. HTML, гіпертекст, гіпермедіа. MICROSOFT INTERNET EXPLORER. Доменна система імен у Internet. Типи протоколів. Пошук інформації у Internet. Популярні пошукові сервери: міжнародні ресурси, українські, російські. Міжнародне правове регулювання INTERNET. Стан комп’ютерної злочинності в Україні.

Internet у міжнародних відносинах

Завдяки розвитку Internet концепція відкритого міжнародного суспільства, "держав без меж" одержала серйозну матеріально-технічну базу. Глобальна мережа Internet - новий феномен, який фактично вже вийшов далеко за межі свого оригінального технічного призначення [23].

На самміті "великої вісімки" в Окінаві проблемам нових інформаційних технологій і Internet була присвячена окрема сесія. За підсумками зустрічі "вісімки" була прийнята Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства, у якій робиться акцент на необхідності підтримки "нової економіки" у країнах, що розвиваються. Окремо підкреслювалося, що ніхто і ніде, як в бідних, так і в багатих странах, не повинен бути “виключений” із розвитку Internet. Було вирішено створити групу експертів для інтеграції всіх зусиль глав країн "великої вісімки" у єдиний процес.

Історія Internet почалася, коли при Міністерстві оборони США було створено спеціальне агентство - Advanced Research Projects Agency (ARPA) - для розробки електронної мережі зв'язку. Це було реакцією на запуск в 1957 році Радянським Союзом космічного супутника. ARPANET (таку назву отримала розробка ARPA у 1969 році) було створено за безпосередньою участю Пентагону і найпотужніших американських наукових центрів і університетів.

Internet замислювався як механізм швидкого електронного реагування на будь-яку небезпеку, зокрема ядерну, як система термінового зв'язку американських військових баз із базами електронного спостереження.

Феномен Internet ще не до кінця вивчений. Він є об’єктом обговорення на багатьох міжнародних політичних і економічних форумах. Одна з успішних спроб була зроблена на Всесвітньому економічному форумі у Давосі (січень, 2000р.). Практично всі лідери держав, які брали участь у Форумі, зокрема Президент США Білл Клінтон, підкреслювали надзвичайне значення глобальної мережі Internet для сучасного світу.

За останніми даними міжнародних дослідницьких центрів, близько 332 мільйонів громадян в усьому світі користуються послугами Internet і ще 150 мільйонів планують приєднатися до мережі цього року (June 2000, http://www.nua.ie/surveys/how many online/index.html).

Більш того, вже з'явилися симптоми Internet-конкуренції. 11 квітня 2000 року Європейська комісія прийняла спеціальне комюніке з організації і управління Internet, яке містить рекомендації щодо поліпшення функціонування Internet в Європі. Крім того, Єврокомісія провела консультацію з питань створення домена вищого рівня ".eu" в межах ініціативи eEurope. (http://europa.eu.int/comm/external_relations/canada/summit_06_00/progr_rep_elec_com.htm)

Єврокомісія вважає, що створення домена ".eu" було б вирішальним елементом прискорення електронної економики та електронної торгівли в Європі водночас з єдиною валютою.

Дотепер електронна торгівля в Європі, як і в інших частинах світу, розвивається під сильним впливом американських Internet-магазинів. Крім того, в кожній з країн ЄС існують власні правила і порядок реєстрації доменних імен, тому в умовах глобалізації торгівельно-економічних відносин багатьом компаніям було зручно і вигідно реєструватися у перенасиченій "американській" зоні ".com". Це викликало спекуляцію популярними іменами доменів за рекордні суми (наприклад, "business.com" був проданий за 7,5 млн. доларів) і втручання законодавчих органів.

Подібно до того, як єдина європейська валюта створювалася на противагу американському долару, так і єдиний Internet-простір ".еu" повинен об'єднати електронні економіки європейських країн, які окремо не в змозі конкурувати з Америкою.

Але зустрічається в міжнародному суспільстві і неприйняття ідей спільного світу, процесів глобалізації і, як частини цього, – Internet. Таке ставлення засновано на поверховому, перемінному сприйнятті цих процесів як погрози національній самосвідомості, незалежності, суверенітету і державності. У багатьох країнах світу зустрічаються спроби, іноді успішні, взяти Internet під суворий контроль. У таких країнах, як Австралія і Великобританія, це в основному мотивується турботою про неповнолітніх, боротьбою з порнографією і злочинністю. А в Бахрейні, Ірані, Саудівській Аравії, ОАЕ, Ємені, Китаї і Тунісі не приховують політичних причин. Такого роду адміністрування спостерігається й в СНД. Наприклад, у Туркменістані наприкінці червня 2000 року закрився останній приватний Internet-провайдер.

Зараз відбувається активний процес адаптації юридичних норм традиційних “паперових” методів діяльності до нових технологій. На глобальному рівні Модельний закон про електронну торгівлю, прийнятий у 1996 році Комісією ООН з міжнародного торгівельного права (UNCITRAL), забезпечує первинний правовий каркас глобальної системи Internet. Міжнародні організації, зокрема Всесвітня торгівельна організація (WTO), UNCITRAL, Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD), Конференція ООН з торгівлі і розвитку (UNCTAD) і Міжнародна торгівельна палата (ICC), активно включені в дискусію з урядами і підприємствами, щоб розробити звід загальних юридичних законів, що регламентують електронну торгівлю.

У женевській штаб-квартирі ООН функціонує Центр сприяння торгівлі й електронному бізнесу (UN/CEFACT), який розробляє рекомендації для електронного бізнесу, такі, як стандартна форма контракту електронного бізнесу, проблеми цифрового підпису, рекомендація і стандартизація комп'ютерної мови ebXML (e-Business extensible Markup Language) як платформи для е-бізнеса.

Ще однією важливою проблемою Internet є безпека. За прогнозами комп'ютерного журналу "Information Week" і PricewaterhouseCoopers, віруси та інші руйнівні дії, нанесені комп'ютерними хакерами, тільки у 2000-му році будуть коштувати великому бізнесу в усьому світі 1,6 трлн. доларів, тому що майже 40 000 людино-років буде витрачено на комп'ютерні простої (один людино-рік визначений як одна людина, що працює 24 години в добу 365-денну зміну: July 10, 2000 http://www. irLformationweek.com/794/security.htm).

Характерні риси Internet:

1. Глобалізація інформаційного оточення міжнародного суспільства, в якому національні кордони та географічні відстані не мають значення.

2. Технологічна конвергенція, яка сприяє розмиванню кордонів між телекомунікаційними компаніями та аудіовізуальним, комп’ютерним та видавничим секторами і означає, що зміст інформації стає все більш незалежним від засобів його передачі.

3. Децентралізія мережі мереж, яка означає, що правила і принципи її функціонування повинні базуватися на взаємному визнанні.