Інформаційні агентства, що діють на території України

На території України діють такі представництва закордонних інформаційних агентств (їхня реєстрація як суб’єктів інформаційної діяльності здійснюється після акредитації кореспондентів агентств у Міністерстві закордонних справ – постанова Кабінету Міністрів України №1287 від 17.11.97 “Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів”):

• агентство “Ромир енд асошіейтс” (Канада)

• агентство “Рейтер” (Велика Британія)

• радіо “Свобода” (Німеччина)

• радіо “Голос Америки” (США)

• агентство “Інтелньюс” (США)

• газета “Файненшл Таймс” (Велика Британія)

• агентство “Франс Прес” (Франція)

• газета “Київ Пост” (Велика Британія)

• Польське телебачення

• агентство “Польське агентство преси”

• агентство “Сіньхуа” (КНР)

• агентство “Дойче Веллє” (Німеччина)

• НТВ (Росія)

• агентство ДПА (Німеччина)

Крім державних інформаційних агентств, на території України діють більш ніж 30 інформаційних агентств, які зареєстровані як суб’єкти інформаційної діяльності. За законами України такі суб’єкти реєструються у Державному Комітеті інформаційної політики України.

Інформаційні послуги агентств відрізняються типами носіїв (паперові, електронні), формами (вісник, бюлетені тощо), періодичністю, мовами тощо. Істотним недоліком української преси, агентств та їхніх послуг є їхня висока вартість, що значно обмежує доступ до інформації широкого кола користувачів всупереч міжнародним тенденціям.

Методи вивчення інформаційних потреб та формулювання запитів

Методи вивчення інформаційних потреб поділяють на прямі та непрямі.

Під прямими розуміють:

• анкетування

• інтерв’юірування

• використання рубрикаторів

• використання карт зворотного зв’язку

• використання уніфікованих бланків-запитів

Непрямі методи вивчення інформаційних потреб - це вивчення:

• планово-директивних документів

• документів, що не публікуються (дисертації, автореферати дисертацій, науково-технічні звіти, протоколи, пояснювальні записки)

• аналіз бібліографічних виносок у різних видах опублікованих та неопублікованих документів

• аналіз кількісного співвідношення первинних і вторинних документів (з метою встановлення зон розсіювання, виділення профільних та непрофільних, рідкісних та випадкових джерел інформації з обраної теми)

Окремо можна виділити метод побудови дерева цілей, який активно використовується дослідницькими колективами та розробниками. “Дерево цілей” має 5 рівнів:

1. головні цілі конкретної роботи чи комплексу робіт (наприклад, прогноз у певній галузі)

2. завдання, які необхідно розв’язати для дослідження поставлених цілей (визначення необхідної та достатньої умов)

3. проблеми, що повинні бути розв’язані для вирішення завдань попереднього рівня (чітке розмежування відомих рішень, існуючих технічних та технологічних рішень та невідомих областей)

4. можливі напрямки розв’язання проблем

5. у мови, за яких можлива робота в цих напрямках

Кількість завдань, проблем, напрямків та умов в кожному конкретному випадку різна, відрізняється й інформація, яка потрібна на кожному рівні, і всі ці особливості відбиваються в інформаційному запиті користувачів.

Інформаційний запит – це сформульована природною мовою в письмовому або усному вигляді усвідомлена вимога користувачів, яка частково виражає їхні потреби. Інформаційний запит – це засіб прояву інформаційної потреби. Таке визначення поняття інформаційного запиту, звичайно, не претендує на вичерпну повноту тлумачення.