Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

Семінарські заняття спрямовані на закріплення знань та умінь, одержаних під час лекційних занять та самостійної підготовки студентів. Основною метою семінарських занять являється вивчення та обговорення основних етапів розвитку природознавства , розкриття суті|сутність| фундаментальних законів природи, принципів універсального розвитку живої|жвавої| природи і людини, а також формування системи цілісних поглядів про природничонаукову картину миру|світу|. Заняття мають проходити в інтерактивних формах. Для цього необхідна підготовка до семінарського заняття. Підготовка передбачає наступні складові: вивчення матеріалів лекції; вивчення відповідної основної та додаткової літератури; опрацювання матеріалів, що пропонуються до певного семінарського заняття, відповіді на питання для самостійного опрацювання; підготовка доповідей, рефератів, участь у полеміці; виконання тестів, підсумкової контрольної роботи з елементами тестування.

Семінар №1 «Методологія природознавства. Розвиток донаукового | пізнання природи».

Ціль заняття: мати уявлення:

- про основні рівні та методи наукового пізнання та їх застосування у різних галузях знань

- про загальні підсумки накопичення стихійно-емпіричних знань в первісності

І.Питання для обговорення:

1. Три іпостасі науки: наука як галузь культури, спосіб пізнання та соціальний інститут. Структура сучасного природознавства.

2. Поняття метода та методології. Класифікація методів. Емпірічний та теоретичний рівні наукового пізнання.

3. Застосування загальнонаукових методів емпірічного та теоретичного рівнів наукового пізнання: наукове спостереження, науковий експеримент, абстрагіровання, ідеалізація, формалізація, індукція та дедукція. Наведіть приклади застосування цих методів у різних галузях знань.

4. Моделювання, як метод який використовують на емпірічному та теоретичному рівнях наукового пізнання. Види моделювання, наведіть приклади.

ІІ Письмова робота.* Дайте відповіді на слідуючи питання :

1. Які загальні підсумки накопичення стихійно-емпіричних знань в первісності?

2. Як накопичувалися в давнину географічні і біологічні знання та медичні знання? Досягнення вавілонської астрономії.

*Робота розраховано на 15 хвил., два варіанти, по одному питанню кожному варіанту.

Література:

1. Горелов А. А. Концепции современного естествознания. – М., 2003.

2. Капке В. Б. Концепция современного естествознания. – М.: Логос, 2002.

3. Карпенков С. X. Концепции современного естествознания. – М., 2004.

4. Концепции современного естествознания. Под ред. Л.А.Михайлова, Питер, 2005

5. Концепции современного естествознания. Под ред. С.И.Самыгина, р. Н/д., 2003,с.6-40

6. Кочергин Б. П. Научное познание: формы, методы, подходы. – М., 1991.

7. Найдиш в.М. Концепции современного естествознания. – м., 2005,с.25-36, 36-49.

Питання для самостійного вивчення

Тема 1. Розвиток донаукового | пізнання природи - 4 год.

1 Накопичення раціональних знань в системі первісної свідомості

2. Пізнання природи в епоху класостворення і в стародавніх|древніх||прадавніх| цивілізацій Сходу.

Питання для самоперевірки

1. Коли пізнання природи стає науковим?

2. Які загальні підсумки накопичення стихійно-емпіричних знань в первісності?

3. На чому базувалася міфологічна картина світу?

4. Яка роль писемності у формуванні передумов протонауки|?

5. Як накопичувалися в давнину географічні і біологічні знання?

6. Як накопичувалися в давнину медичні знання?

7. Які основні досягнення вавілонської астрономії?

Література:

1. Найдиш В.М. Концепции современного естествознания. – М., 2005, с.36-49.

Семінар 2. «Пізнання природи в епоху греко-римської античності».

Ціль заняття::

- мати уявлення про розвиток природознавства в епоху античності;

- з’ясувати основні досягнення в математиці, астрономії, медицини в цей період та виявити їх зв’язок з сучасним знанням

Питання для обговорення:

1. Натурфілософія, її місце в історії природознавства. Методологічна основа натурфілософії (синтез філософських і природничонаукових ідей).

2. Математичні засади філософії Піфагора

3. Атомізм як перша наукова теоретико-методологічна програма. Демокріт – засновник античного матеріалізму.

4. Математична програма пізнання природи Платона

5. Фізика, космологія та механіка Аристотеля.

6. Основні відкриття Архімеда.

7. Гіпократ – засновник античної медицини. Значення його наукових досягнень. Внесок Клавдія Галена в розвиток наукового пізнання в галузі медицини.

Теми рефератів:

1. Розвиток природознавства в епоху класичної античності.

2. Природознавство еллінізм – римського періоду.

Література:

1. Карпенков С. X. Концепции современного естествознания. – М., 2004

2. Найдиш В.М. Концепции современного естествознания. – М., 2005

3. Горелов А. А. Концепции современного естествознания. – М., 2003.

4. Капке В. Б. Концепция современного естествознания. – М.: Логос, 2002.

5. Концепции современного естествознания. Под ред. Л.А.Михайлова, Питер, 2005

6. Философские проблемы природоведения. М., 1985.

7. Родний Н.І. Очерки по истории и методологии природоведения. М., 1975.

Семінар №3. «Природознавство епохи Середньовіччя та епохи Відродження».

Ціль заняття::

- мати уявлення про розвиток природознавства в епохи Середньовіччя та Відродження;

- з’ясувати основні основні досягнення та помилки в науці в ці епохи, причини зародження нового природознавства

Питання для обговорення:

1. |Особливості розвитку природознавства в епоху раннього та пізнього середньоріччя. Наука на середньовічному Сході.

2. Алхімія як феномен середньовічною культури.

3. Поняття «Наукова революція». Структура основні етапи розвитку. Навести приклади.

4. Геліоцентрична система Коперніка як початок формування класичного природознавства.

5. Концепція Дж. Бруно щодо множинності планетних систем в нескінченному|безконечному| Всесвіті.

6. Значення робіт Кеплера, Галілея і Ньютона у формуванні класичної механіки як першої фундаментальної природничонаукової теорії.

Теми рефератів:

1. Пізнання природи в епоху середньовіччя.

2. Світоглядна революція епохи Ренесансу.

3. Революція Коперніканська, її світоглядне і методологічне значення..

Література:

1. Горелов А. А. Концепции современного естествознания. – М., 2003.

2. Капке В. Б. Концепция современного естествознания. – М.: Логос, 2002.

3. Карпенков С. X. Концепции современного естествознания. – М., 2004

4. Концепции современного естествознания. Под ред. Л.А.Михайлова, Питер, 2005

5. Найдиш В.М. Концепции современного естествознания. – М., 2005

6. Родний Н.І. Очерки по истории и методологии природоведения. М., 1975.

7. Философские проблемы природоведения. М., 1985.

Додаткова література:

1. Азимов Айзек. Путеводитель по науке. Отегипетских пирамид до космических станций/пер с англ.- М.:2007, -788с.

2. Никонов А.П. Апгрейд обезьяны. Большая история маленькой сингулярности.-Питер,2008.-480 с.

3. Саган К. Космос:Эволюця Вселенной, жизни и цивилизации/ пер. с англ. А.Сергеева/.-СП6.:Амфора,2006.-525с.

П итання для самостійного вивчення