Тематичний план Заочна форма навчання

Назва теми	Лекції	Семінарські Практичні	Самостійна робота
Лекція 1. Природознавство – наука про явища та закони природи. Методологія природознавства.	2		2
Тема 1.Розвиток донаукового | пізнання природи 1.Накопичення раціональних знань в системі первісної свідомості 2. Пізнання природи в епоху класостворення в стародавніх|древніх||прадавніх| цивілізаціях Сходу			4
Тема 2. Натурфілософія, її місце в історії природознавства.			6
Тема 3. Природознавство епохи Середньовіччя та епохи Відродження.			6
Тема 4.Розвиток природознавства у 18-19 ст. (сутність та основні досягнення ІІ та ІІІ наукової революції)			4
Тема 5. Сучасний етап розвитку природознавчих наук (ХХ,ХХІ в.)			6
Тема 6. Основні проблеми сучасної хімії. Генетика як галузь біологічної науки.			6
Тема 7. Кібернетика як наука про керування складними системами зі зворотним зв'язком.			4
Лекція 2. Фундаментальні поняття про матерію. Принципи сучасної фізики. Мегамір та його властивості. Теорія Великого вибуху.	2		4
Семінар 1. Полеміка на тему: Генетично-модифіцировані організми та продукти: «за» та «проти»		2	4
Семінар 2. Походження життя на Землі. Людина як предмет природничо-наукового пізнання: її походження та еволюція		2	4
Тема 8.Синтетична теорія еволюції, концепція коеволюції. Екологія і здоров’я людини.			8
Семінар 3. Біосфера, її еволюція. Навчання В.І.Вернадського про ноосферу. Сучасні екологічні проблеми.		2	4
Семінар 4. Нанотехнології – історія виникненя, основні направлення та перспективи розвитку, використання, Потенційна загроза та етичні аспекти розвитку		2	4
Вивчення матеріалу та написання контрольної роботи			12
Всього	4	8	54

Передбачено написання та захист контрольної роботи (для студентів заочної форми навчання).

Програма

Лекція №1. Природознавство – наука про явища та закони природи. Методологія природознавства.

Поняття культури. Наука - один із найважливіших та складних компонентів людської культури. Наука в духовній культурі суспільства. Три іпостасі науки: наука як галузь культури, спосіб пізнання та соціальний інститут. Структура сучасного природознавства. Поняття метода та методології. Класифікація методів. Емпірічний та теоретичний рівні наукового пізнання. Наукове наблюдение. Науковий експеримент. Загальнонаукові методи теоретичного пізнання: абстрогіровання, ідеалізація, формалізація, індукція та дедукція. Моделювання, види моделювання

Лекція №2. Натурфілософія, її місце в історії природознавства.

Натурфілософія як перша в історії людства форма існування природознавства. Виникнення науки в давньогрецькій культурі. Атомізм як перша наукова теоретико-методологічна програма. Демокріт – засновник античного матеріалізму. Математична програма пізнання природи Платона. Фізика, космологія та механіка Аристотеля. Основні відкриття Архімеда. Гіпократ – засновник античної медицини .Занепад античної науки.

Лекція №3. Природознавство епохи Середньовіччя та епохи Відродження.

Природознавство в епоху Середньовіччя. Продовження нагромадження в період Середньовіччя емпіричних фактів і узагальнень, технічного досвіду і майстерності. Наука на середньовічному Сході. Збереження досягнень античної науки в університетах Західної Європи. Хімія й алхімія, астрономія й астрологія в середньовіччя. Алхімія як феномен с культури. Релігійне світогляд – стрижень|стержень| середньовічної свідомості. Геліоцентрична система Коперніка як початок формування класичного природознавства. Наукова революція в природознавстві 16-17 вв. Концепція Дж. Бруно щодо множинності планетних систем в нескінченному|безконечному| Всесвіті. Значення робіт Кеплера, Галілея і Ньютона у формуванні класичної механіки як першої фундаментальної природничонаукової теорії.

Лекція №4. Сучасний етап розвитку природознавчих наук (ХХ-ХХІ ст.)

Четверта наукова революція на рубежі ІХ-ХХ ст. Найважливіші відкриття цього періоду: відкриття|відчиняти| рентгенівських променів, відкриття|відчиняти| електрона і встановлення залежності його маси від швидкості, відкриття|відчиняти| радіоактивності, фотоефекту і його законів і ін. Простір і час у світлі теорії відносності А.Ейнштейна. Виникнення і розвиток квантової фізики. Науково-технічна революція другої половини ХХ ст. (її сутність, основні етапи розвитку). Основні тенденції біології у кінці ХХ ст. Біотехнології. Генетика, основні напрямки розвитку.

Лекція №5. Фундаментальні поняття про матерію. Принципи сучасної фізики.

Матерія і її властивості, види матерії. речовина, фізичне поле і фізичний вакуум. Корпускулярна і континуальна| теорії. Фундаментальні взаємодії: гравітаційне, електромагнітне, сильне і слабке|слабе|. Класифікація елементарних частинок. Поняття: мікро-, макро- та мегасвіт. Принципи сучасної фізики: принцип симетрії,принцип додатковості, принцип невизначеності Гейзенберга та принцип відповідності.

Лекція 6. Мегасвіт та його властивості. Теорія Великого вибуху.

Астрономія як наука про будову і розвиток космічних тіл і систем. Предмет дослідження астрономії. Космологія та космогонія. Всесвіт як мегасвіт. Поняття галактики. Типи Галактик. Основні концепції походження небесних тіл. Сонячна система та її походження. Типи небесних тіл. Будівля й еволюція зірок.

Теорія Великого вибуху. Властивості Всесвіту. Основні докази: червоний зсув і «реліктове» випромінювання. Поняття сінгулярності. Моделі походження і розвитку Всесвіту. Теорія інфляції.

Лекція 7. Походження життя на Землі. Людина як предмет природничо-наукового пізнання: її походження та еволюція.

Уявлення про життя в сучасному природознавстві. Структурні рівні організації живої|жвавої| матерії Гіпотези походження життя. Креационистська| гіпотеза. Гіпотеза стаціонарного стану, гіпотеза| самовільного зародження життя, гіпотеза панспермії.| Гіпотеза| походження життя в історичному минулому в результаті|унаслідок| біохімічної еволюції А. І. Опаріна. Фізико-хімічні|фізико-хімічні| передумови для зародження життя на Землі.|грунті| Теорії еволюції органічного миру|світу|

Походження людини Схожість і відмінність|відзнака| людини і тварин. Стадії еволюції людини. Співвідношення біологічного і соціального в людині. Здоров'я людини. Демографічні проблеми.

Лекція 8. Біосфера, її еволюція. Навчання В.І.Вернадського про ноосферу. Сучасні екологічні проблеми

Біосфера, її структура і функції . Жива|жвава| речовина як системостворюючий чинник|фактор| біосфери Біосфера – екосистема планетарного масштабу. Принципи пристрою|устрою| біосфери. Навчання В.І.Вернадського про ноосферу. Перетворення біосфери на ноосферу. Дванадцять необхідних умов переходу біосфери у ноосферу по В.І.Вернадському.

Сучасні екологічні проблеми Забруднення навколишнього середовища. Вплив несприятливих екологічних чинників|факторів| на стан|достаток| здоров'я людини. Міжнародна співпраця|співробітництво| в області охорони навколишнього середовища. Екологічна освіта.|утворення|

Лекція 9.Нанотехнології – технології ХХІ ст.

Поняття «нанотехнологія». Історія виникнення нанотехнологій. Методи нанотехнологій. Наноматеріали. Використання нанотехнологій в промисловості, медицині, комп’ютерної техніці.