- •Михайло грушевський історія україни-руси том і. До початку XI віка
- •Екскурси
- •Передмова
- •Передмова до першого видання
- •Розділ I. Вступні замітки
- •Термінологія, українське імя, затемненнє понятія української національності, звичайна історична схема, спори про самостійність
- •Примітки
- •Примітки
- •Примітки
- •Розділ II. З перед-історичних глубин Археолоґічні слїди житя на українській території:
- •Українська територія в останїх ґеольоґічних формаціях, клїматичні зміни, ледова доба, розпросторннє ледівця і його вагання, впливи ледової доби на житє.
- •Примітки
- •Початки людського житя, слїди ділювіального чоловіка на заході, його побут, слїди палєолїтичної культури на україні, важнїйші стації, палєолїтична культура.
- •Примітки
- •Примітки
- •Початки металїчної культури: мідь і бронза, питаннє про бронзову культуру на українї, її переходовий характер
- •Примітки
- •Примітки
- •Справа етноґрафічної приналежності людности:
- •Примітки
- •Примітки
- •Перші історічні звістки про словянство, імена; діференціація словянства; східно-словянська правітчина, словянська кольонїзація на нашій території перед міграцією.
- •Примітки
- •Культурна еволюція сеї теріторії, культурна еволюція словянської правітчини.
- •Примітки
- •Розділ III. Історичні дані з часів перед словянським розселеннєм Грецькі колонії:
- •Чорноморські торговельні факторії й грецька кольонїзація; мілєт і иньші метрополії, розвій кольонїзації.
- •Примітки
- •Значнїйші грецькі осади: тіра й її околиця, березань і ольбія, каркіна і керкініт. Херсонес, понтійська і римська протекція, візантійська доба.
- •Примітки
- •Примітки
- •Степова людність:
- •Перші звістки; перекази про кімерійцїв; скити і їх мандрівка, геродотова скитія; національність скитів, сарматів і алянів, культура й побут скитів, релїґія, похоронний обряд, державний устрій.
- •Примітки
- •Нескитські народи античних джерел: неври, андрофаґи-амадоки, мелянхляйни, будини.
- •Примітки
- •Упадок скитів; мандрівка сарматів, їх племена, побут. Аляни і їх побут, їх останки.
- •Примітки
- •Примітки
- •Бастарни. Слїди кельтизма в карпатських і дунайских краях.
- •Примітки
- •Східно-ґерманська міграція:
- •Перші симптоми, мандрівка ґотів, ґоти на чорноморю, їх розселенне і племена, ґоти в дакії, їх походи на римскі землї; германаріх і германаріхова леґенда, „дніпровий город“ ґотів.
- •Примітки
- •Турецько-фінський похід:
- •Примітки
- •Розділ IV. Словянська кольонїзація і турецький натиск Велике словянське розселенне:
- •Примітки
- •Українська кольонїзація: анти і словени, значіннє сих назв, історія антського імени, значінне подїлу на словен і антів, тотожність антів з українськими племенами
- •Примітки
- •Історія антів, їх походи, війна з словянами, боротьба з аварами, останні звістки, про антів
- •Примітки
- •Східно-словянська кольонїзація IX-XI в.:
- •Наші відомости. Північна ґрупа: кривичі і новгородські словене, дреговичі, радимичі й вятичі.
- •Примітки
- •Полуднева ґруппа: поляне, їх територія, руське імя, літописна теорія про русь; сїверяне, кольонїзація подоня, теорія великоросизма полян і сїверян, її нестійність.
- •Примітки
- •Деревляне, уличі, їх мандрівка, тиверцї.
- •Примітки
- •Дулїби, бужане і волиняне, червенські городи, лїтописні „хорвати", „біла хорватія" і хорватське питаннє.
- •Примітки
- •Примітки
- •Турецький похід і кольонїзацийні утрати х в.:
- •Турецька міґрація, хозари, хозарська держава, її характер і культурне значіннє, турецький натиск.
- •Примітки
- •Мандрівка угрів, їх побут на чорноморї, напади на словян.
- •Примітки
- •Печенїги, їх мандрівка і напади, ослабленнє української кольонїзації на чорноморю, боротьба з печенїгами в X-XI в., скріпленнє границь, останки словянської людности в степах.
- •Примітки
- •Розділ V. Матеріальна культура українських племен в часах розселення і по нїм Господарство:
- •Торговля:
- •Розділ VI. Люднїсть і її суспільний побут Чоловік:
- •Примітки
- •Родина і суспільна органїзація:
- •Розділ VII. Початки Руської держави Завязки полїтичного устрою українських племен:
- •Початки Київської держави:
- •Сформованне Київської держави:
- •Святослав:
- •Справи другої половини Володимирового князювання:
- •Примітки.
- •1. Грецька кольонїзація північного берега Чорного моря.
- •4. Антське питаннє.
- •5. Лїтература східно-словянського розселення.
- •6. Теорія старої великоросийської кольонїзації на Поднїпровю.
- •8. З української антропольоґії й етнольоґії.
- •9. Непевні або хибно до Руси прикладані звістки VII — IX вв.
- •10. Похід Руси на Царгород в 860 роцї.
- •11. Грецько-болгарські війни Святослава і хронольоґія 960 і 970-х рр.
- •12. Охрєщеннє Володимира і Руси.
- •Екскурси і. Найдавнїйша київська лїтопись.
- •II. Норманська теорія.
- •Пояснення скороченних цитат.
Примітки
1) Для необзнайомлених пригадаємо ґеольогічну термінольоґію, з котрою прийдеть ся нам мати дїло. Верхні верстви землї звуть ся а л ю в і є м, себто „наносом” ділювіальних вод; верстви сї утворили ся в часи, коли фізичні обставини земної поверхнї і її житя не відріжнялись значно від сучасних. Під алювіальними ідуть верстви д і л ю в і я л ь н і („потопові”-назва ся, дана під впливом біблійних традицій про потоп і передпотопове житє, відповідає в дїйсности великим водам, коли топили ся тодїшнї гігантські ледівцї); сї верстви носять сліди великих кліматичних перемін: сильного охолодження температури в звязку з широким розповсюдненнєм ледівця в центральній Европі, а за тим — і сильних перемін в фльорі і фавні сих країв. Алювій і ділювій разом становлять формацію т. зв. ч е т в е р и ч н у; під нею лежать верства формації т р е т и ч н о ї , спідня (давнїйша) часть й зветь ся еоценом, друга — олїгоценом, третя міоценом, верхня плїоценом. Тому що ділювіальні верстви не відріжняють ся різко від верхніх третичних, ділювій часом прилучають до третичних верств, як найвищу й останню з них (плейстоцен) — тим більше що й хронольогічно взявши четверична доба являєть ся сорозмірно коротким епільоґом далеко довших третичної доби — як і третична доба що до часу далеко коротша була від старших доб: крейдяної та юрської.
2) Звичайно причину бачать в самім пониженню температури, але тепер дослідники не вважають можливим пояснити сим одним отсе явище і шукають ріжних причин метеорольогічиих і навіть тектонічних (змін в поверхнї землї). Зрештою саме се явище не було чимсь зовсїм новим, і в старих ґеольоґічних епохах стрічають слїди ледових періодів, анальогічних з нашим ділювіальним. Про сю ділювіальну ледову добу новійші працї: Penk u. Brьckner, Die Alpen im Eiszeitalter, 1901-9. Hess, Die Gletscher, Брауншвайг, 1904. F. Geinitz, Die Eiszeit, 1906 (в серії Die Wissenehaft, вип. 16, Брауншвайг, F. Wieweg). Wahnschaffe, Verflachengestaltung des Norddeutschen Flachlandes, 1909. Також Kayser Lehrbuch der Geologie т. II, вид. 1908 p.
3) Ось так близше означають границї ледівця на підставі матеріалу, зібраного Нїкітїним: від верхівя Висли на Овруч, звідти на Умань або Звенигородку, Кремінчук, потім, від Полтави на північ до Козельска і Лихвина і знов на полудень до Острогожська і Роздорської стан. на Дону.
4) Такі підозріння були висловлені проф. С. Рудницьким, Коротка географія України, с. 72.
5) Гільдебрандт напр., приймаючи чотири ледові періоди рахує їх так:
1 ледовий період 20 тис. лїт.
1 межиледовий період 85 тис. лїт.
2 ледовий період 40 тис. лїт.
2 межиледовий період 120 тис. лїт. (в тім 50-60 тис. лїт ледівець топить ся).
3 ледовий період 15 тис. лїт.
3 межиледовий період 195 тис лїт.
4 ледовий період 25 тис. лїт.
післяледовий період 30 тис. лїт.
Разом 530 тис. лїт. Але напр. Пільґрім обчисляє сю добу в двоє більше. Пор. новійший перегляд питання: Penck: Das Alter des Menschengeschlechtes, Ztschr. f. Ethn. 1908. Але в ґеольоґічній лїтературі відзивають ся голоси й против таких щедрих обчислень періодів розширення і уступання ледівцїв і всю взагалі ледову добу вони вважають можливим рахувати далеко коротшими періодами, не десятків і сотень тисяч, а простих тисяч і десятків тисяч лїт.
6) Не треба собі представляти одначе, щоб природа в близшім сусідстві ледівця набирала вповнї вигляду північних тундр. В недалекім сусїдстві сучасних ледівців бачимо пастівнї і сїножати, рослинність і звірят уміркованого пояса. Не конче мусїли стелити ся самі тундри і коло старих ледівцїв, особливо воли вони убували.
7) Одним з характеристичних проявів сього процесу — важним для археольоґічної хронольоґії находок, була напр. зміна і вигасаннє слоневих пород Европи: EIephas Meridionalis в третичній добі; згодом поруч нього виступає El. Antiquus, a Meridionalis вигасає — се передледова доба; поруч El. Antiquus El. Primigenius (мамут), Antiquus вигасає — рання ледова доба; El. Primigenius вигасає — пізня ледова доба.