![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Михайло грушевський історія україни-руси том і. До початку XI віка
- •Екскурси
- •Передмова
- •Передмова до першого видання
- •Розділ I. Вступні замітки
- •Термінологія, українське імя, затемненнє понятія української національності, звичайна історична схема, спори про самостійність
- •Примітки
- •Примітки
- •Примітки
- •Розділ II. З перед-історичних глубин Археолоґічні слїди житя на українській території:
- •Українська територія в останїх ґеольоґічних формаціях, клїматичні зміни, ледова доба, розпросторннє ледівця і його вагання, впливи ледової доби на житє.
- •Примітки
- •Початки людського житя, слїди ділювіального чоловіка на заході, його побут, слїди палєолїтичної культури на україні, важнїйші стації, палєолїтична культура.
- •Примітки
- •Примітки
- •Початки металїчної культури: мідь і бронза, питаннє про бронзову культуру на українї, її переходовий характер
- •Примітки
- •Примітки
- •Справа етноґрафічної приналежності людности:
- •Примітки
- •Примітки
- •Перші історічні звістки про словянство, імена; діференціація словянства; східно-словянська правітчина, словянська кольонїзація на нашій території перед міграцією.
- •Примітки
- •Культурна еволюція сеї теріторії, культурна еволюція словянської правітчини.
- •Примітки
- •Розділ III. Історичні дані з часів перед словянським розселеннєм Грецькі колонії:
- •Чорноморські торговельні факторії й грецька кольонїзація; мілєт і иньші метрополії, розвій кольонїзації.
- •Примітки
- •Значнїйші грецькі осади: тіра й її околиця, березань і ольбія, каркіна і керкініт. Херсонес, понтійська і римська протекція, візантійська доба.
- •Примітки
- •Примітки
- •Степова людність:
- •Перші звістки; перекази про кімерійцїв; скити і їх мандрівка, геродотова скитія; національність скитів, сарматів і алянів, культура й побут скитів, релїґія, похоронний обряд, державний устрій.
- •Примітки
- •Нескитські народи античних джерел: неври, андрофаґи-амадоки, мелянхляйни, будини.
- •Примітки
- •Упадок скитів; мандрівка сарматів, їх племена, побут. Аляни і їх побут, їх останки.
- •Примітки
- •Примітки
- •Бастарни. Слїди кельтизма в карпатських і дунайских краях.
- •Примітки
- •Східно-ґерманська міграція:
- •Перші симптоми, мандрівка ґотів, ґоти на чорноморю, їх розселенне і племена, ґоти в дакії, їх походи на римскі землї; германаріх і германаріхова леґенда, „дніпровий город“ ґотів.
- •Примітки
- •Турецько-фінський похід:
- •Примітки
- •Розділ IV. Словянська кольонїзація і турецький натиск Велике словянське розселенне:
- •Примітки
- •Українська кольонїзація: анти і словени, значіннє сих назв, історія антського імени, значінне подїлу на словен і антів, тотожність антів з українськими племенами
- •Примітки
- •Історія антів, їх походи, війна з словянами, боротьба з аварами, останні звістки, про антів
- •Примітки
- •Східно-словянська кольонїзація IX-XI в.:
- •Наші відомости. Північна ґрупа: кривичі і новгородські словене, дреговичі, радимичі й вятичі.
- •Примітки
- •Полуднева ґруппа: поляне, їх територія, руське імя, літописна теорія про русь; сїверяне, кольонїзація подоня, теорія великоросизма полян і сїверян, її нестійність.
- •Примітки
- •Деревляне, уличі, їх мандрівка, тиверцї.
- •Примітки
- •Дулїби, бужане і волиняне, червенські городи, лїтописні „хорвати", „біла хорватія" і хорватське питаннє.
- •Примітки
- •Примітки
- •Турецький похід і кольонїзацийні утрати х в.:
- •Турецька міґрація, хозари, хозарська держава, її характер і культурне значіннє, турецький натиск.
- •Примітки
- •Мандрівка угрів, їх побут на чорноморї, напади на словян.
- •Примітки
- •Печенїги, їх мандрівка і напади, ослабленнє української кольонїзації на чорноморю, боротьба з печенїгами в X-XI в., скріпленнє границь, останки словянської людности в степах.
- •Примітки
- •Розділ V. Матеріальна культура українських племен в часах розселення і по нїм Господарство:
- •Торговля:
- •Розділ VI. Люднїсть і її суспільний побут Чоловік:
- •Примітки
- •Родина і суспільна органїзація:
- •Розділ VII. Початки Руської держави Завязки полїтичного устрою українських племен:
- •Початки Київської держави:
- •Сформованне Київської держави:
- •Святослав:
- •Справи другої половини Володимирового князювання:
- •Примітки.
- •1. Грецька кольонїзація північного берега Чорного моря.
- •4. Антське питаннє.
- •5. Лїтература східно-словянського розселення.
- •6. Теорія старої великоросийської кольонїзації на Поднїпровю.
- •8. З української антропольоґії й етнольоґії.
- •9. Непевні або хибно до Руси прикладані звістки VII — IX вв.
- •10. Похід Руси на Царгород в 860 роцї.
- •11. Грецько-болгарські війни Святослава і хронольоґія 960 і 970-х рр.
- •12. Охрєщеннє Володимира і Руси.
- •Екскурси і. Найдавнїйша київська лїтопись.
- •II. Норманська теорія.
- •Пояснення скороченних цитат.
Примітки
1) Про Хозарів окрім старої книжки Френа (Frahn), де зведено декотрі арабські тексти про них — De Chasaris excerpta ex scriptoribus arabicis (1822) див. статї Ґріґорєва в збірнику його „Россія и Азія“: Обзоръ политической исторіи Хозаровъ і О двойственности власти у Хозаровъ. Далї S. Cassel Der chasarische Königsbrief aus dem 10. Jahrh, Берлїн, 1876, H. Howorth The Khazars ware the ugrians or turcs (Труды III междунар. съЂзда оріенталистовь въ ПетербургЂ, II 1879). Голубовского Болгаре и Хазары (Кіевская Старина 1888, VII, тут вичислена иньша лїтература). Tomaschek Die Gothen in Taurien. Куникъ О записи готскаго топарха с. 84. Гаркави Ein Briefwechsel zwischen Cordova und Astrachan (Russische Revue 1875), Die Schicksale des chasarisceh Briefwechsels (ib. 1877) і Сказанія еврейскихъ писателей о Хозарахъ в Трудах петерб. археологич. общества т. XVII, також Еврейская библіотека т. VII, 1879, і в Трудах IV археол. зїзда I (НЂкоторыя даныя по истор. геогр. Россіи). Westberg Beiträge zur Klärung oriental. Quellen (ИзвЂстія петерб. ак., 1899) і Къ анализу вост. источниковъ (Ж. М. Н. П. 1908). Marquart Osteuropäische und ostasiatische Streifzüge (1903). H. Kutschera Die Chasaren, 1909 (2 вид. 1910)-слабка ділєтантська компіляція.
2) Теофан с. 315.
3) Пор. Йордан гл. 5.
4) Пріск — Excerpta hist. I. с. 180, 189 (298-9, 310 Hist. gr. min).
5) Пріск в Hist. gr. m. с. 341, 346 (158, 161-1 ed. Bonn.).
6) Акацірів мав за Хозарів вже Ґеоґраф Равенський: quos Chazaros suprascriptus Iordanis Agaziros vocat (IV, l). Маркварт, недавно на місце сього ототожнення поставив ряд иньших (що Акаціри се Угри, або знов що се Мордва — с. 40 і XXIV), але нїяких поважних арґументів за такі толковання, а против ототожнювання Акацірів з Хозарами він не вмів навести. Згадаю толкованнє Акацірів дане Говордзом, як „Білих Хозар“ (від тур. ак, білий). Иньше толкованнє, підтримане недавно Марквартом-„лїсові люде“ (від турецького аґач, дерево).
7) Теофан с. 358. Пор. лист кагана Йосифа (вид. Гаркаві як вище). В повнім тексті інтересна згадка, що Хозари зайняли місця народу Ванантар, вигнавши їх. Найбільш правдоподібно, що маємо тут варіант назви Огхондор-Болгарів (пор. вище на с. 158 варіанти: Вогхондор, Уну-гундур й ин.); иньші толковання: Венеди, Анти, Вятичі і т. и.
8) Про сї війни у Ґріґорєва с. 51 — 7.
9) Никифор ed. de Boor p. 41, 45. Теофан с. 378, 378. Катольоґ єпархій вид. de Boor (Zeitschrift für Kirchengeschichte, 1891). Житиє Кирила. Див. вище с. 100.
10) Ганґрін-vulgata, але правдоподібна; в перекдадї повного тексту виданім Гаркаві (Еврейская библіотека, VII с. 160, пор. Труди IV зїзда) маємо: Гаґрії. Між підвласними народами в сїм текстї бачимо „Велтит (або Венентин, Ванантят)..., Север (Савар, Суур), Славіунъ“; Велтит толкують як Вятичів, Север як Сїверу; але обидва імени можуть бути й анахронїчною ремісценцією тутешнїх Венантарів і Савирів. Лист сей не перестає бути загадкою; але як він сам по собі навіть і апокріф, то здаєть ся має якісь реальні підстави в традиції.
11) Вестберґ op. c.
12) Див. у Гаркаві Сказанія мусульманскихъ писателей с. 92 і 220, лист. Йосифа — Евр. библ. с. 161. 5) Масуді — у Гаркаві с. 130.
13) Масуді — у Гаркаві с. 130.
14) У Гаркави Сказанія с. 129 — 130 і 220, пор. катальоґ єпархій де-Боора, де виступає епіскоп ό 'Αστήλ — правдоподібно Ітиль.
15) У Гаркави op. c. с. 181, Каган Йосиф — Евр. биб. с. 160-1. Аналїз звісток у Маркварта с. 337 — 341.
16) Ібн-ель-Асір у Григорьева с. 58.
17) Константин Порфир. De admin. imp. с. 37, Константин тільки хибно толкує сей факт, що то Хозари навмисно, в спілцї з Узами, прогнали Печенїгів в Европу.
18) De adm. 10-12.
19) Таку гадку висловив Успенский, переносячи заразом сей епізод 1-ої полов. IX на початок Х в. (Византійскія владЂнія на сЂверномь берегу Чернаго моря въ IX и Х вв., Кіевская Старина 1889, V). Хоч оброблена ним дуже делїкатно, ся гадка лишаєть ся все таки лише гіпотезою супроти категоричних свідоцтв Константина, що до фактичної вірности незбитих. Полєміка Успенского з Васїлєвским в сій справі в Ж. М. Н. П. і К. С. 1889. Див. іще Даманского Житіє св. Кирилла — Ж. М. Н. П. 1903, VI с. 353-4.
20) Пор. арабську звістку (IX в.): „Кажуть, що давнїйшими часами Хозари, боячи ся Мадярів та иньших сусїднїх народів, копали рови на оборону“ (ИзвЂстія ибн-Даста с. 27).
21) Як місце Саркела вказують на городище на лївім боцї Дону, на грунтах с. Цимлянської, де розкопки показали слїди мурів з цегли, фраґменти візантийських кольон (може церкви), хрести і монети візантийські і руські. Див. В. Сизовъ Раскопки близь Цимлянской ст. на Дону, Труды VI съЂзда т. IV; Поповъ ГдЂ была хозарская крЂпость Саркелъ — Труди IX археол. зїзда т.І і тамже т. II с. 102-діскусія; ЗвЂревъ Матеріалы по археол. Дона (Памят. кн. Воронеж. губ. 1894). Ласкинъ Сочиненія Константина Багрянороднаго с. 223 і далї. Вестберґ op. c. розд. 4 і Маркварт гл. І (инакші гадки).
22) De adm. 39.