Розділ 1

4. Український народ серед етнічних спільнот світу

Ця картина дуже мозаїчна і не всіма авторами, які її характеризують, трактується однаково. Люд­ство поділяється, залежно від біологічних ознак лю­дей, на раси і підраси. Однак існують різні погляди навіть на те, скільки налічують основних рас. Одні називають три раси: європеоїдну білу, негроїдну чор­ну та монголоїдну жовту. Інші вважають, що абори­гени Австралії та Полінезії перебувають на однаковій віддаленості й від негроїдної, і від монголоїдної рас, а отже, становлять окрему австралоїдну расу, а не підрасу негроїдів або монголоїдів. Окремі антропо­логи так само розглядають аборигенів Америки і виділяють їх в окрему американоїдну расу. Згаданий уже Лев Гумільов вважав, що з огляду на особливу відмінність біологічних рис готтентотів і бушменів, які відрізняються від загальної маси сучасних афри­канських негрів, нібито прибульців періоду пізнього палеоліту з Європи (раса Гримальді), вони становлять окрему койсанську расу. Від “раси Гримальді” гот­тентоти і бушмени “відрізняються тим, що вони не чорні, а бурі; у них монголоїдні риси обличчя, силь­но виступаючі повіки, в них інакше влаштована гортань, розмовляють не так, як ми на видиху, а на вдосі, тобто дуже відрізняються і від негрів, і від європейців, і від монголоїдів” [4, с. 14].

Усередині рас існує свій підрасовий поділ і антро­пологічні відмінності окремих груп людей у межах одного етносу. Наприклад, лише серед європеоїдів виокремлюють п’ять підрас:

33

• середньоєвропейську;

• індо-середземноморську;

• балкано-кавказьку;

• атланто-балтійську;

• біломоро-балтійську;

Певні антропологічні зони виділяються серед ко­рінного населення в межах української етнічної те­риторії (Ф. Вовк, В. Дяченко, С. Сегеда).

Вже йшлося про поділ людства за мовною відне- сеністю. У тісному зв’язку з мовною віднесеністю людство поділяється на окремі етноси. В літературі подаються різні відомості про те, скільки у світі існує окремих етносів: від 3 тис. до 6 тис. Така розбіжність пояснюється легко. Як уже зазначалось, існують ет­носи та субетноси, існують просто етноси-родичі, яких одні дослідники приймають за один, інші — за два (наприклад, мордва-єрзя і мордва-єкша; татари казанські й татари кримські; німці Німеччини й ав­стрійці Австрії). Крім того, у багатьох географічних зонах світу ні етноси, ні субетноси ще досі не вивчені як слід, отже, не ідентифіковані. Це стосується Афри­ки, Індії, Америки та ін.

Етноси світу дуже різняться між собою за чисель­ністю носіїв етнічності. Одні налічують сотні мільйо­нів людей: китайці — 1 млрд 300 млн (у всьому світі — близько 2 млрд) і гінді — понад 500 млн, японці та росіяни — понад 100 млн. Інші, наприклад, юкагири, нганасани чи негідальці, — менше 1 тис.

Етноси, чисельність носіїв етнічності яких дорів­нює 1 млн і більше, в етнологічній науці називають великими. Таких етносів не так уже й багато. За під­рахунками двадцятирічної давності, їх налічувало­ся 224. Етноси, число носіїв яких становить менше

2 Етнічна історія України

Розділ 1

50 тис., називаються малими народами. Безперечно, неоднаково великі етноси за числом носіїв етнічності. Є такі, що налічують 100—50 млн: німці, пенджаб- ці, біхарці, яванці, італійці, мексиканці, корейці, телугу, маратхі; є й такі, що налічують 50—40 млн: англійці, таміли, в’єти, французи, українці. Тобто з урахуванням державно-політичних націй — аме­риканців, бенгальців, бразильців — українці серед етносів і націй світу за чисельністю носіїв етнічності перебувають на 21 місці у світі. Очевидно, що цей порядок розташування етносів і націй за чисельністю їх носіїв відносний і змінюється в часі, думаємо, не на користь українців, росіян, німців, іспанців й ін­ших європейських народів, народжуваність у яких за останні півтора десятиріччя менша від смерт­ності.

За українцями в порядку зменшення чисельності були турки, араби Єгипту, поляки, гуджаратці, іс­панці, каннара, колумбійці й ін. В Європі після іс­панців (28 млн осіб) були румуни (20 млн), угорці (14,5 млн), голландці (12,5 млн), португальці (12 млн), греки (11 млн), чехи (10,5 млн), білоруси (10 млн), серби, шведи, австрійці, болгари, каталонці, ірланд­ці, фламандці, татари, шотландці, данці, хорвати таін.

Безумовно, не лише чисельність носіїв етнічності визначає місце народу в колі народів світу. Однак вона творить важливу об’єктивну основу можливості здобуття високого політичного, економічного, куль­турного, наукового, військового та в інших сферах становища нації та національної держави у світі. Держави, сформовані на основі великих народів, мають кращі об’єктивні можливості для забезпечен­ня благополучних умов життя людей, здобуття ви­

35

сокого авторитету на міжнародній арені. Звичайно, не все автоматично залежить від того, великий чи малий народ, велика чи мала держава. Тут вагомого значення набуває також суб’єктивний фактор, влас­не народ, його еліта, їх здатність поборювати всі виклики сучасного світу.

Розділ 1

Список використаної літератури

1. Бромлей Ю. Этнос и этнография. — М., 1973.

2. Брук С. Население мира: Этнодемограф. спра­вок. — М., 1981.

3. Грушевський М. Вступні замітки // Історія Укра- Їни-Руси: В 11 т., 12 кн. — К., 1991. — Т. 1.

4. Гумилев Л. География этноса в исторический период. — Ленинград, 1990.

5. Етнографія України / За ред. С. А. Макарчу- ка. — Вид. 2-ге. — JL, 2004.

6. Липинсъкий В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. — Ві­день, 1926.

7. Савчук Б., Кафарський В. Вступ до етнології. — Івано-Франківськ, 2003.

8. Тиводар М. Етнологія. — Ужгород, 1998.

9. Тишков В. Реквием по этносу. — М., 2003.

37

Контрольні запитання

1. Які процеси і події минулих часів вивчає ет­нічна історія?

2. В чому спільний і в чому відмінний зміст де­фініцій “етнос”, “субетнос”, “суперетнос”?

3. У чому спільний і в чому відмінний зміст де­фініцій “етнічна група”, “етнографічна група”, “ло­кальна група”?

4. Які нації прийнято називати етнічними?

5. Які нації прийнято називати державно-полі­тичними?

6. Який зміст вкладають у поняття “етно­генез”?

7. Назвіть основні варіанти відомих історії етнічних процесів.

8. Назвіть кілька європейських народів, авто- етноніми й аллоетноніми яких різні.

9. Які Ви знаєте мовні групи, що входять до індоєвропейської мовної сім’ї?

10. До яких етносів за чисельністю носіїв етніч­ності відноситься український народ?