ЛаборатОрна робота №1

Тема: Визначення міцності бетону неруйнівними методами.

Мета: Ознайомитись з приладами та освоїти неруйнівні методи визначення міцності бетону.

Прилади та обладнання:

1) молоток, зубило;

2) еталонний молоток Кашкарова;

3) молоток МІС-500;

4) гідоропреснасос ГПНС-4;

5) ультразвуковий прилад УК-10П.

1 Загальні відомості

Міцність бетону є однією з основних характеристик бетонних елементів мостової споруди. Для забезпечення високої якості будівництва потрібен ефективний контроль. Існує два види контролю якості:

• руйнівний;

• неруйнівний.

Руйнівний контроль приводить до повного руйнування або до пошкодження елементу контролю. Це викликає додаткові матеріальні і трудові витрати. Разом з цим руйнівний контроль дає безпосередню оцінку міцності, жорсткості і тріщинуватості конструкції, а також механічних характеристик матеріалів.

Неруйнівний контроль дозволяє без руйнування контролювати якість елементів як при виготовленні, так і в процесі експлуатації, що неможливо при руйнівному контролі. Неруйнівні методи – контроль властивостей і параметрів об’єкту, при якому не має бути порушена придатність об'єкту до використання і експлуатації. Неруйнівний контроль може бути застосован при виявленні дефектів, визначенні міцності і щільності бетону, положення і діаметру арматури і т.п.

Всі роботи по визначенню міцності бетону виконуються з дотриманням вимог ДСТУ Б В.2.7-220:2009 «Будівельні матеріали. Бетони. Визначення міцності механічними методами неруйнівного контролю», розроблених Державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП НДІБК), ВАТ проектно-технологічний інститут «Київоргбуд».

Застосовуванні в наш час неруйнівні методи визначення міцністних характеристик бетону в конструкціях поділяються на такі групи:

1) фізичні, основані на залежності будь-якої фізичної характеристики від міцності, до них відносяться:

а) резонансний;

б) імпульсний, ультразвуковий;

в) ударний;

г) радіометричний;

2) механічні, основані на визначенні будь-якої механічної характеристики, по якій визначають границю міцності на стиск; до них відносяться методи:

а) пружнього відскоку;

б) пластичних деформацій;

в) на відрив і сколювання;

3) комплексні методи, при яких міцністні характеристики бетону встановлюються за двома або декількома фізико-механічними характеристиками, які одночасно визначають на одних и тих же зразках.

Всі названі методи відносяться до так званих – непрямих методів, за яких визначається якась із характеристик бетону, а потім в результаті розрахунку визначається міцність бетону.

В цій лабораторній роботі передбачено визначення міцності бетону механічним методом – методом пластичних деформацій із застосуванням молотка Кашкарова (рис. 1.1, 1.2). Конструктивні особливості еталонного молотка Кашкарова дозволяють виключити вплив сили удару на результати виміру, бо відбитки отримуються одночасно на бетоні з невідомою міцністю та на еталонному стрижні з відомими характеристиками.

Рисунок 1.1 – Загальний вигляд еталонного молоток Кашкарова, кутового масштабу та еталонного стрижня

Рисунок 1.2 – Конструкція еталонного молотока Кашкарова

1 – корпус; 2 – металева рукоятка; 3 – головк а; 4 – пружина; 5 – стакан з отвором; 6 – еталонний стрижень; 7 – кулька

Принцип дії: молоток Кашкарова встановлюється на бетонну поверхню і по його головці слюсарним молотком завдається удар середньої сили. За допомогою кутового масштабу або вимірювальної лупи заміряється розмір відбитків, що залишилися на бетоні і стрижні. Знаючи міцність стрижня із співвідношення діаметрів відбитків по таріровочній кривій обчислюється міцність бетону. Похибка при стандартному вимірюванні складає не більше 15 відсотків.

Оцінка міцності бетону в конструкціях за допомогою приладів механічної дії заснована на кореляціонному зв’язку між вимірюваними параметрами (побічними показниками міцності) і границею міцності бетону на стиск. Підлеглі випробуванням ділянки поверхні бетону повинні бути рівними, сухими, випробування проводити при температурі вище 0 °С.