2.2. Визначення завдань дослідження і складання плану курсової роботи

Правильне визначення мети дозволяє чітко встановити завдання, які мають бути вирішенні під час виконання курсової роботи.

При написанні роботи студент має:

1. Розкрити економічну сутність предмета дослідження, його значення і роль у господарській діяльності підприємства.

2. Провести по вибраній темі всебічний і докладний аналіз, застосовуючи дані базового та споріднених йому підприємств, тощо.

3. Визначити основні напрямки вдосконалення методики аналізу вибраного предмету дослідження.

4. Розробити і обґрунтувати пропозиції щодо покращення облікової і аналітичної роботи на базовому підприємстві, які б сприяли формуванню оптимальних управлінських рішень.

Приведенні завдання повинні знайти своє відображення при розробці плану курсової роботи.

Процес розробки плану складається із двох етапів:

• складання попереднього плану роботи;

• його доопрацювання і складання остаточного варіанту плану.

Попередній план складається до роботи над джерелами інформації і включає основні завдання та напрямки дослідження по вибраній темі. Остаточний план складається після ґрунтовного вивчення і опрацювання літературних джерел, інструктивних матеріалів, даних практичної діяльності підприємства і є доопрацюванням, поглибленням основних питань та підпитань попереднього плану роботи.

План курсової роботи (дод. Б.) складається із вступу, окремих питань та підпитань (де є необхідність), заключної частини, списку використаної літератури і додатків. Основні питання плану послідовно поєднуючись, повинні відображати зміст курсової роботи.

В пункти плану, присвячені конкретним дослідженням, слід включити питання організації аналітичної роботи і практики аналізу на прикладі базового підприємства.

2.3. Вивчення літературних джерел

Для написання якісної роботи потрібен ретельний і обміркований добір літератури, складання загальної бібліографії.

До складу бібліографії мають бути віднесені навчальна література, інструктивні та нормативні документи, монографії, журнальні та газетні статті.

Слід починати із загальної та переходити до спеціальної літератури, опрацьовувати спочатку основну (підручники, теоретичні статті), а потім спеціальну літературу (інструктивні та нормативні документи, статті, монографії, специфічні для даної проблеми, періодичну літературу, що висвітлює передовий досвід з проблеми, що вивчається).

Для підбирання літератури необхідно скористатися бібліографічними довідниками предметними і тематичними каталогами бібліотек: інституту, міста, великих технічних бібліотек, а також бібліотеки підприємства.

Працюючи над літературою, необхідно дотримуватись таких правил:

1. виділити основне у прочитаному;

2. розібратися у термінології та незнайомих словах;

3. записати питання, що виникають під час роботи з літературою;

4. після опрацювання літературного джерела поставити перед собою контрольне запитання (наприклад, яка основна ідея автора? Які аргументи висуває автор? З чим можна не погодитися?).

Треба пам'ятати, що вивчення літератури - це активний процес творчого засвоєння матеріалу, який допоможе розв’язати поставлені у роботі завдання.

Результати опрацювання літературного джерела необхідно зафіксувати у вигляді короткого викладення його змісту (виписати цитати, формули із позначенням сторінок, на яких вони наведенні).