6. 2. Аналіз ефективності використання оборотних засобів

У процесі поточної господарської діяльності велика увага приділяється аналізу оборотності й ефективності використання оборотних коштів (оборотного капіталу). Оборотні кошти беруть участь у процесі звертання і забезпечують безперервність виробничого циклу на підприємстві, що щораз починається з коштів, які авансуються у поточні запаси і витрати на виробництво і реалізацію продукції, що виготовляється. Джерелами формування оборотних коштів і забезпечення їхнього кругообігу є власні і позикові фінансові ресурси. При недостатності (відсутності) прибутку потреба у власних оборотних коштах може покриватися шляхом більшого залучення позикових джерел — кредитів банків, кредиторської заборгованості.

Для оцінки ефективності використання оборотних активів використовують два показники — коефіцієнт оборотності і тривалість одного обороту (у днях).

Оборотність оборотних активів визначається періодом відтворювального циклу, протягом якого кошти, авансовані на придбання виробничих запасів і оплату інших матеріальних послуг, роблять повний оборот і повертаються на банківські рахунки підприємства.

Тривалість обороту визначається в днях або у формі числа оборотів за визначений період часу (рік, квартал). Чим коротше період оборотності оборотних активів, тим краще для фінансового стану підприємства. Швидкість обороту в значній мірі залежить від ритмічності виробництва і постачань, наявності платоспроможного попиту й інших факторів.

У результаті прискорення обороту оборотних активів вивільняються речовинні елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, заділів незавершеного виробництва, а отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені, у ці запаси і заділи. Грошові ресурси, що вивільнилися, накопичуються на розрахунковому рахунку підприємства, у результаті чого поліпшується його фінансовий стан, зміцнюється платоспроможність.

Для розрахунку оборотності оборотних коштів використовуються дані ф.№1 і ф. №2 і розраховуються наступні показники:

Тема 7. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

7.1. Значення і завдання аналізу виробництва продукції

У нових ринкових умовах господарювання всі підприємств отримали повну оперативну самостійність — яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно обрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробни­ча діяльність підприємства, зовнішньо вільна і нічим не обме­жена, врешті-решт жорстко зумовлюється загальною економіч­ною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства по­трібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обґрун­тованість планів діяльності як у цілому, так і окремих виробни­чих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництв, постачання і реалі­зації продукції, динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, зокрема у звітний період;

г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка за­ходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції, форма № 1-п, а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані про випуск, відвантаження і реалізацію продукції, інші опе­ративні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайоми­тись із залишками незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1).