
- •1.Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
- •2. Ортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії
- •3.Неортодоксальні філософські системи Стародавньої Індії
- •4. Філософія конфуціанства у Стародавньому Китаї
- •5. Філософія даосизму у Стародавньому Китаї
- •6. Основні риси й етапи розвитку античної філософії
- •Особливості античної філософії
- •7. Мілетська школа філософії та її основні представники.
- •8Філософія Геракліта Ефеського
- •9.Елейська школа в античній філософії.
- •10 Філософія Демокріта
- •11 Філософія Сократа
- •12. Вчення про ідеї та теорія пізнання Платона.
- •14. Філософія Аристотеля.
- •16.Стоїцизм в античній філософії
- •18. Неоплатонізм в античній філософії.
- •19. Апатія, атараксія, евдемонія в елліністичній філософії.
- •20 Основні риси й етапи розвитку філософії Середніх віків.
- •21 Апологетика: примат віри у пізнанні істини.
- •22. Патристика: віра для розуміння.
- •23. Схоластика та проблема універсалій (номіналізм і реалізм).
- •24. Томізм і проблема гармонії віри з розумом.
- •25. Основні риси філософії Відродження.
- •26. Діалектика доби Відродження (Нікола Кузанський).
- •27 Натурфілософія доби Відродження (м. Копернік, д. Бруно).
- •28. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження.
- •29. Філософія Реформації (м. Лютер, ж. Кальвін).
- •30. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
- •31. Емпірична філософія ф. Бекона.
- •32 Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р. Декарта.
- •33. Натуралістичній пантеїзм б. Спінози.
- •34. Філософія Просвітництва.
- •35. Теорія пізнання і. Канта.
- •36. Етичні погляди і. Канта (“категоричний імператив”).
- •37. Метод і система філософії г. Гегеля.
- •38.Філософія історії г. Гегеля.
- •39.Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •40. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
- •41. Позитивізм.
- •Теологічний етап (релігійний)
- •Метафізичний етап (філософський)
- •42. Прагматизм.
- •43.“Філософія життя” (а. Шопенгауер, ф. Ніцше).
- •44.Екзистенційна філософія.
- •45.Фрейдизм.
- •46.Неофрейдизм.
- •47.Філософська герменевтика.
- •48.Неотомізм.
- •49.Філософська антропологія.
- •50.Філософія постмодернізму.
- •51.Філософська думка Київської Русі.
- •52.Філософія у Києво-Могилянській академії.
- •53.Українська філософська думка доби Відродження (хіv-хvi ст.).
- •55.Університетська філософія в Україні хviii-хiх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •56.“Філософія серця” п. Юркевича.
- •57.Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- •58.Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- •59.Філософські погляди в.І. Вернадського.
- •60.Українська філософія хх ст.
- •1.Формування та розвиток філософської думки Стародавньої Індії.
40. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).
Марксизм -- ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного су-спільства в соціалістичне і комуністичне (т. з. науковий соціалізм).Головним завданням цієї ідеологічної доктрини її творці проголосили звільнення робітничого класу (проле-таріату) від експлуатації та побудову вільного від соціально-го гноблення суспільства.Шлях до побудови такого суспільства Маркс вбачав у знищенні приватної власності, яку вважав осно-вою експлуатації людини людиною (причиною «відчужен-ня» людини). Здійснити це покликаний історією вільний від пут приватної власності пролетаріат. Йому належить під керівництвом партії комуністів здійснити соціаліс-тичну революцію. ласова боротьба проголошувалася рушійною силою історії, і на цій підставі виправдовувалося насильницьке захоплення влади, встановлення диктатури пролетаріату, яка буде правити суспільством не на основі законів . Діалекти́чний матеріалі́зм — одна з складових частин філософського вчення Карла Маркса та Фрідріха Енгельса — марксизму. Маркс і Енгельс неодноразово згадували: що їх світогляд формувався під величезним впливом Гегеля, згодом Фейєрбаха. 932 року, майже через півстоліття після смерті Маркса, були вперше надруковані "Економічно-філософські рукописи 1844 рр. Ця праця має величезне значення для розуміння гуманістичних ідей і взагалі комплексу ідей Маркса, що продукують принципово нові підходи до розуміння людини та суспільства. Ідея відчуження людини в суспільстві, де панує приватна власність, -головна в цій роботі Маркса. Він доводить, що в основі будь-якого відчуження лежить відчуження в матеріальній, економічній сфері. Це вже протилежна гегелівській точка зору, оскільки вона носить матеріалістичний характер. Маркс звинувачує приватну власність в тому, що вона кінець кінцем породжує всі форми відчуження, тому він займає позицію заперечення приватної власності, але не такого заперечення, коли замість багатьох ВЛАСНИКІВ виникає один власник - держава, яка експлуатує і поневолює людину.
41. Позитивізм.
Позитивізм - філософська концепція 30-х років 19 ст. сформована французьким філософом Огюстом Контом, який зазначав, що людське мислення проходить 3 етапи розвитку:
Теологічний етап (релігійний)
Метафізичний етап (філософський)
Позитивний (науковий) – найвищий етап. (Згідно з Контом він почався 1800 р. з розвитком науки, що сформувало певний філософський дискурс мислення).
У своїй основній праці «Курс позитивної філософії » (1842) Конт запропонував концепцію, згідно з якою істинне знання про світ є результатом конкретних наук, а не гуманітарних, які є безпідставними і неістинними.У своєму історичному розвитку позитивізм пройшов 3 етапи:
Перший етап представляють такі філософи, як Огюст Конт, Джонн Стюарт Мілль, Герберт Спенсер. У цей час розроблявся науковий метод пізнання навколишнього світу.
Другий етап (махізм, критичний позитивізм) представляли австрійський філософ і фізик Ернст Мах і німецький філософ Ріхард Авенаріус. Головне завдання вбачали в розробленні теорії пізнання світу, що мала стати основою очищення природничих наук від гуманітарних.
Третій етап (логічний позитивізм, логічний емпіризм) представлений Рудольфом Карнапом, Гансом Райхенбах.
Розвиток філософії спричинив критичне переосмислення позитивізму і з’явився постпозитивізм. Його представили :Томас Кун, Імре Лекатос, які вказали на необхідність вивчення історії.