91. Теорії індустріального суспільства.

Теорія "індустріального суспільства" виникла в 40-х рр.. ХХ ст. Її родоначальником можна вважати американського економіста П. Дракера, який опублікував кілька праць з цієї проблеми: «Майбутнє індустріальної людини» (1942), «Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу» (1949) та ін. Його сновні засади:

• становлення «індустріальної системи» він відносить до XX ст.

• основу ІС створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове вироб-во

• «Індустріальна система» знаменує перехід до «індустріального суспільства»

• виділяє два різновиди «індустріального суспільства»: капіталістичне — вільне й соціалістичне — рабське.

"Вільне індустріальне суспільство"за Дракером є поєднання наступних елементів: 1) машинізованого масове виробництво зі спеціалізацією та інтеграцією робіт в рамках великих корпорацій, 2) приватна власність на засоби виробництва і розподіл господарства країни на автономні підприємства, 3) зосередження управління підприємствами в руках менеджерів; 4) координація діяльності різних господарських одиниць і галузей через ринок, що грає роль регулятора виробництва і обміну.

У 60-х pp. теорію «індустріального суспільства» розробляли американський соціолог і економіст Волт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон.

В. Ростоу опублікував книжку «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960).Він виділяє п'ять стадій економічного зростання:

1) традиційне суспільство охоплює всю історію людства до XVII ст.; 2) підготовка передумов для піднесення - утворення централізованих національних держав; 3) піднесення - сили економічного прогресу починають домінувати в суспільстві; 4) рух до зрілості (ІС) - характеризується постійним прогресом, удосконаленням техніки, поширенням нової технології на всю сферу господарської діяльності, більш швидким зростанням випуску продукції порівняно зі зростанням кількості населення.; 5) ера високого масового споживання - випуск товарів тривалого користування. На цій стадії змінюються пріоритети суспільства. На перший план виходить споживання і добробут.

Раймон Арон свою концепцію індустріального суспільства виклав у таких працях: «18 лекцій про індустріальне суспільство» (1962) та «Три нариси про індустріальну епоху» (1966). Виділяє наступні такі риси індустріальної ек: 1) підприємство відокремлене від сім'ї; 2) своєрідний поділ праці; 3) накопичення капіталу; 4) суворий екон розрахунок; 5) концентрація робітників. Він виділяє два типи індустріального суспільства: капіталістичне й радянське. Капіталістичному типу економіки притаманна приватна власність на засоби виробництва, децентралізоване регулювання економіки, поділ суспільства на наймачів — власників засобів виробництва і найманих робітників, гонитва за прибутком як рушієм виробництва та циклічні коливання економіки. Реальний же капіталізм за низкою ознак ніби наближається до соціалізму. Із соціалізмом його зближує характер власності, використання прибутку, розподіл тощо.

Жак Еллюль розробив концепцію «технологічного суспільства». Його основу становить техніка, яка панує над суспільством і людиною. Вона в нього не обмежується машинами й технологією, а охоплює всі сфери людської діяльності: 1) економічна техніка (пов'язана з виробництвом); 2) техніка організації (включає комерційну і промислову діяльність, державу, поліцію, військо); 3) людська техніка (охоплює людину, генетику, пропаганду тощо).З'ясовує як її розвиток позначається на економічному розвитку суспільства.

Найбільш розроблений варіант теорії індустріального суспільства належить американському економістові Джону Гелбрейту. Серед основних його праць: «Суспільство достатку», «Нове індустріальне суспільство» (1967), «Економічна теорія і суспільні цілі» (1973). Гелбрейт виділяє такі риси ІС: функціонування «індустріальної системи», провідний інститут - корпорація, активна роль держави, використання планування, злиття великих корпорацій з державою. Гелбрейт вводить поняття індустріальна система, під якою розуміє «ту частину економіки, яка характеризується наявністю великих корпорацій», де корпорація - велике підприємство, що займає сильні, близькі до панівних, позиції в тій чи іншій господарській області. Значне посилення економічної активності держави - вона регулює сукупний дохід, ціни, заробітну плату, прагнучи забезпечити реалізацію всієї виробленої в країні продукції, впливає на обсяг зайнятості. Особливістю економіки індустріального суспільства є її плановий характер. В умовах конкуренції, на думку Гелбрейта, використання планування на рівні корпорацій є необхідністю. Пізніше Гелбрейт включає в ІС не тільки індустріальну систему, а й ринкову систему. Розглядаючи протиріччя, що виникають між цими 2 секторами індустріального суспільства, він пояснює багато проявів кризових процесів сучасної західної економіки.