- •Основи медичних знань
- •Isbn 966-8673-07-7
- •Розділ 1 нещасні випадки. Значення першої медичної допомоги
- •§ 1. Поняття ризику і небезпеки.
- •§ 2. Завдання медичної служби під час стихійних лих і техногенних аварій.
- •§ 3. Травми, нещасні випадки під час аварій на транспорті. Дитячий травматизм і його профілактика.
- •Розділ 2 рани та їх обробка
- •§ 4. Класифікація ран. Асептика і антисептика.
- •§ 5. Основні види ускладнень при пораненнях та їх профілактика.
- •§ 6. Пов'язки і правила їх накладання.
- •Розділ 3 переломи кісток
- •§ 7. Поняття про переломи. Ознаки перелому.
- •§ 8. Подання першої медичної допомоги при переломах.
- •Розділ 4 закриті ушкодження
- •§ 9. Допомога в разі удару та синдрому тривалого здавлювання.
- •§ 10. Перша допомога у випадках вивихів, розтягнень зв'язок та м'язів.
- •§ 11. Найхарактерніші побутові небезпечні ситуації.
- •Розділ 5 допомога в разі хімічних чи фізичних ушкоджень
- •§ 12. Опіки, їх класифікація. Перша допомога при опіках.
- •§ 13. Тепловий та сонячний удари.
- •§ 14. Обмороження.
- •§ 15. Електротравми.
- •§ 16. Укуси отруйних змій і комах.
- •Розділ 6 дія йонізуючого випромінювання
- •§ 17. Поняття про радіоактивність, радіаційний фон.
- •§ 18. Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •§ 19. Клінічна картина радіаційного ураження.
- •§ 20. Допомога населенню в разі радіоактивного забруднення місцевості.
- •Розділ 7 перша допомога у разі отруєння
- •§ 21. Поняття про отруєння. Найхарактерніші ознаки отруєння.
- •Розділ 8 вплив на організм алкоголю, наркотичних і токсичних речовин
- •§ 22. Поняття про алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.
- •Розділ 9 соматичні захворювання основних систем органів людини
- •§ 23. Хвороби дихальної системи.
- •§ 24. Хвороби нервової системи.
- •§ 25. Хвороби органів травлення.
- •§ 26. Порушення обміну речовин.
- •§ 27. Хвороби системи кровообігу.
- •§ 28. Найпростіші тести на виявлення ознак життя.
- •§ 29. Непрямий масаж серця і штучна вентиляція легенів.
- •Розділ 10 інфекційні захворювання
- •§ 30. Збудники інфекційних захворювань.
- •Мікроорганізми
- •§ 31. Клінічна картина інфекційних захворювань.
- •§ 32. Шляхи проникнення інфекцій в організм людини. Профілактика інфекційних захворювань.
- •Набутий імунітет
- •§ 34. Найхарактерніші дитячі захворювання.
- •Розділ 11 основи медичної деонтології
- •§ 35. Значення догляду за хворими. Особиста гігієна хворого.
- •§ 36. Особливості догляду за хворою дитиною.
- •§ 37. Догляд за хворими під час лікування.
- •§ 38. Вимірювання головних числових характеристик стану хворого.
- •§ 39. Проведення медичних процедур.
- •Розділ 12 фізичний і статевий розвиток підлітків
- •§ 40. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду.
- •§ 41. Статевий розвиток та періоди життя жінки.
- •§ 42. Вагітність і пологи.
- •§ 43. Допомога під час пологів.
- •§ 44. Розлади статевої функції.
- •Термінологічний словник
- •Література
Розділ 9 соматичні захворювання основних систем органів людини
Кожній віковій категорії населення притаманна підвищена схильність до певних груп захворювань. Це відображають статистичні звіти установ і закладів охорони здоров'я України. Не є винятком і підлітки. Серед соматичних захворювань цієї вікової категорії перше місце посідають хвороби органів дихання, друге — хвороби нервової системи та органів чуття, третє — хвороби органів травлення тощо. Саме у такій послідовності і розглядатимемо соматичні захворювання основних систем органів людини.
§ 23. Хвороби дихальної системи.
Задуха, або асфіксія, може виникнути з багатьох причин, основними з яких є потрапляння в дихальні шляхи сторонніх предметів, пошкодження легенів, отруєння чадним газом, ураження електричним струмом, напади астми, бронхіту.
Під час астматичного нападу виникають спазми м'язів навколо дихальних шляхів, що утруднює дихання. Одночасно з цим стінки дихальних шляхів набрякають та вкриваються густим і липким слизом. У хворого спостерігається шумне, хрипле дихання, він задихається, хапає ротом повітря. Обличчя набуває блакитно-сірого кольору. Спостерігається сильне потовиділення.
Захворювання небезпечне тим, що найчастіше напади астми відбуваються вночі під час сну і часто немає поруч нікого, хто міг би вчасно подати допомогу.
Якщо ви помітили у людини напад астми, слід негайно відчинити вікна для доступу свіжого повітря, але слідкувати, щоб хворому не було холодно. Посадити його на стілець чи у крісло з прямою спинкою (важливо, щоб спина у хворого була прямою). Найефективнішим у цьому випадку є застосування інгалятора.
Після тяжких застудних хвороб, а також у результаті сильного переохолодження може виникнути ускладнення, відоме як бронхіт. Він являє собою запалення бронхів, під час якого спостерігається біль у горлі, сильний кашель, підвищена температура. Часто супроводжується нападами бронхіальної астми. Для попередження виникнення останніх необхідний суворий постільний режим і вживання відхаркувальних настоїв трав — мати-й-мачухи, багна. Лікар, як правило, призначає хворому курс антибіотиків.
Ще одним ускладненням застудних захворювань є пневмонія, або запалення легенів, яке триває у середньому близько 1—2 тижнів. Це захворювання характеризується різким підвищенням температури (до 40 °С), болем у грудях, сильним ознобом, задишкою. Шкіра навколо губів набуває синюшного відтінку, щоки нерідко вкриваються рум'янцем. Під час перебігу хвороби хворому необхідне свіже повітря для насичення крові киснем. Тому слід кілька разів на день провітрювати приміщення, але уникати протягів. Сильні задишки можна зняти шляхом інгаляцій препаратами, призначеними лікарем. Найкраще положення для хворого — напівсидяче. Годувати хворого слід часто, невеликими порціями висококалорійної їжі.
§ 24. Хвороби нервової системи.
Серед захворювань нервової системи варто окремо виділити епілепсію, яка характеризується раптовими нападами, що можуть призвести до тяжких наслідків. Під час таких нападів хворий раптово непритомніє і падає, часто з криком. Одночасно з непритомністю починаються сильні судоми, під час яких м'язи тулуба і кінцівок різко напружуються, голова повертається убік. На кілька секунд, чи на довше може зупинитися дихання. Обличчя хворого стає блідим, потім багрово-синім. З рота починає виділятися спінена слина, спостерігається мимовільне сечовиділення. Часто хворий прикушує собі язика, у результаті чого рот заповнюється кров'ю. Після закінчення нападу хворий найчастіше деякий час перебуває у стані непритомності.
Подаючи допомогу, не треба держати хворого. Слід тільки звільнити простір навколо нього від меблів чи інших предметів для того, щоб він не поранився. Звільнити його від одягу, що утруднює дихання. Під голову слід покласти подушку. Коли конвульсії закінчаться, перевернути хворого на живіт для полегшення дихання.