Сьомий етап. Самоперевірка вчителем підготовки до уроку

Після виконання шостого етапу необхідно провести перевірку готовності до проведення уроку з використанням технічних засобів навчання або, інакше кажучи, самоперевірку. Лише після цього ми можемо приступити до написання поурочного плану. Розглянемо на прикладі комбінованого урюку як саме відбувається самоперевірка.

Спочатку продумуємо організаційний момент. Для перевірки домашнього завдання, яке частково або повністю пов'язане з екранним і звуковим матеріалом, визначаємо систему контрольних питань, уточнюємо прізвища учнів для опитування. Особливу увагу необхідно приділити перевірці готовності до етапу, на якому вчитель буде здійснювати підготовку учнів до активного та усвідомленого сприймання екранної та звукової інформації. Тут немає і не може бути дрібниць. Учитель до тонкощів продумує свої дії, зокрема зміст бесіди, яка буде проводитися безпосередньо перед використанням технічних засобів навчання.

У процесі самоперевірки необхідно визначити раціональні форми роботи з учнями, які дадуть змогу перевірити засвоєння екранного та звукового матеріалу і закріпити отримані на уроці знання.

Учитель визначає питання, які дадуть йому можливість виявити розуміння учнями змісту екранної і звукової інформації, причому слід зробити так, щоб ці питання були зрозумілими кожному учневі.

Необхідно добре продумати зміст етапу, на якому будуть підводитися підсумки уроку. У першу чергу слід визначити перелік питань, які будуть задані учням, бо після перегляду відеоматеріалів вчитель має вислухати думки учнів про те, як вони сприйняли екранну і звукову інформацію і остаточно переконатись в її доцільності і користі.

І, нарешті, готуючись до уроку з використанням ТЗН, потрібно ще раз уточнити завдання, які отримають учні після переглянутої і прослуханої інформації, бо вони можуть будуть домашніми завданнями для учнів.

Восьмий етап. Складання поурочного плану

Підготовка до уроку, на якому використовуються технічні засоби навчання, завершується складанням поурочного плану.

Потрібно пам'ятати, що поурочний план – це не самоціль, а логічне завершення тієї великої за обсягом і копіткої роботи, яка проводилася у процесі методичної підготовки. Поурочний план уроку з використанням технічних засобів навчання незалежно від його типу і структури включає такі компоненти:

• дата проведення уроку;

• клас;

• організація класу;

• тема уроку;

• загальна навчальна мета уроку;

• загальна виховна мета уроку;

• загальна розвиваюча мета уроку.

Після цього залежно від типу і структури висвітлюються такі питання, які вміщені у відповідних етапах. Крім цього, потрібно пам'ятати, що на кожному етапі уроку визначається своя триєдина мета (цілі та завдання).

5. Використання технічних засобів навчання

Після ретельної підготовки вчитель приходить на урок, на якому будуть використовуватися технічні засоби навчання. Незалежно від типу уроку спочатку він здійснює організаційний етап. Потім, залежно від типу і структури, приступає до реалізації завдань відповідних етапів уроку.

На комбінованому уроці вчитель проводить перевірку домашнього завдання, тобто тих знань і вмінь, які включають матеріал, що має безпосереднє відношення до змісту технічних засобів навчання, котрі планується використати на уроці. Таким чином учитель переконується у тому, що всі учні мають необхідну теоретичну і практичну підготовку з теми уроку.

На уроці, який передбачає повідомлення учням нових знань, вчитель повідомляє тему і освітню мету уроку та визначає завдання, над яким потрібно працювати під час використання технічних засобів навчання.

Наступним етапом на такому типі уроку є актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів, які до цього готувались заздалегідь і за завданням учителя підготували і повторили відповідні матеріали. Тут вчитель виявляє рівень готовності кожного учня до вивчення нового матеріалу, який планується подати за допомогою технічних засобів навчання.

На уроці узагальнення і систематизації знань вчитель спочатку ознайомлює учнів з темою і навчальною метою уроку, а також з тими завданнями, які потрібно виконати. Потім спільно з учнями відтворює і коригує опорні знання з тих питань, які вивчались на попередніх уроках і які потрібні будуть для сприймання і засвоєння екранної та звукової інформації.

Наступною частиною уроків із застосуванням технічних засобів навчання незалежно від типів і структури є етап, характерний лише для уроків, на яких відбувається перегляд відеофільмів (кінофільмів), навчальних телевізійних передач, відеозаписів, діапозитивів, транспарантів, прослуховування магнітних записів, компакт-дисків, радіопередач. Це етап підготовки учнів до активного сприймання, усвідомлення і засвоєння екранної та звукової інформації.

На цьому етапі уроку необхідно остаточно переконатися в тому, що всі учні мають належний рівень підготовки до активної роботи щодо сприймання і усвідомлення навчально-інформаційних матеріалів, поданих за допомогою сучасної навчальної техніки, причому школярі повинні бути готові як психологічно, так і практично. Ознайомлюючи учнів із змістом екранної та звукової інформації, потрібно звернути увагу на головне, на взаємозв’язки, які можуть бути незрозумілими їм під час попереднього ознайомлення із навчальною інформацією, визначити вузлові питання.

З метою цілеспрямованого сприймання екранної та звукової інформації вчитель пише на класній дошці або диктує учням систему питань, на які вони повинні отримати відповідь під час використання технічних засобів навчання (перегляду чи прослуховування). Можна також розташувати плакати з новими для учнів термінами, з якими вони ознайомляться за допомогою ТЗН.

На цьому етапі можна зазначити, що наприкінці уроку кожний учень отримає своє індивідуальне завдання, а для того, щоб успішно справитись з ним, слід якісно засвоїти екранну та звукову інформацію. В іншому випадку з домашнім завданням вони не справляться або виконають його неякісно.

Зазначене свідчить про те, що характер діяльності вчителя під час використання технічних засобів навчання є складним. Для того, щоб учні активно сприймали екранну та звукову інформацію, вчитель повинен проводити на цьому етапі роботу в таких напрямках:

1. Слідкувати за сприйманням екранної та звукової інформації всіма учнями класу, допомагати відстаючим у виконанні запропонованих завдань. Короткими репліками звертати увагу учнів на головне.

2. Акцентувати увагу учнів на окремих найбільш важливих моментах, відсилати їх до запитань, які написані на класній дошці або занотовані в їхніх зошитах. При цьому вказівки повинні бути короткими і лаконічними.

3. У разі необхідності переключати увагу "на себе", висловивши відповідні поради чи зауваження, так само швидко повертати учнів до перегляду і прослуховування матеріалу.

4. У ході сприймання екранної та звукової інформації записувати на класній дошці нові терміни, поняття, вирази, дати, імена, назви тощо.

5. У випадку виникнення під час перегляду і прослуховування інформації таких ситуацій і питань, які вчитель не міг заздалегідь передбачити, він повинен швидко зорієнтуватися і внести відповідні корективи у свою діяльність.

6. Контролювати і одночасно коригувати виконання учнями завдань, які вони отримали перед початком використання технічних засобів навчання. Такі дії дають можливість отримувати оперативні дані про рівень розуміння учнями матеріалу, тобто володіти зворотною інформацією.

7. Тактовно здійснювати звичайний контроль за увагою учнів. Зауваження висловлювати спокійним голосом, щоб не привертати увагу всього класу і не заважати сприйманню екранної та звукової інформації.

8. Стежити за реакцією класу для того, щоб вирішити, чи розуміють учні зміст технічних засобів навчання. Це дає можливість визначити методику роботи після закінчення сприймання інформації. У разі необхідності слід змінити раніше заплановані методи, прийоми і організаційні форми вивчення теми уроку.

9. Керувати процесом конспектування учнями навчальної інформації, яке вони можуть здійснювати під час пауз. Це можуть бути окремі факти, деталі, дати тощо. Під час здійснення контролю за конспектуванням навчального матеріалу вчитель виявляє помилки учнів і негайно звертає їхню увагу на допущені неточності з метою їх виправлення. Такими помилками можуть бути як неправильне написання термінів, формул чи табличних даних, так і дослівна фіксація пропозицій ведучого.

Трапляється так, що ведучий не передбачає такий запис і не залишає для цього часу, а також не уповільнює темп свого викладу. У цьому випадку не рекомендується виконувати записи, бо учні не встигатимуть сприймати інформацію і можуть допускати помилки, які негативно впливають на розуміння ними нового навчального матеріалу.

Разом з тим, необхідно подумати над тим, чи потрібно конспектувати екранну та звукову інформацію у процесі її сприймання. Учні, які пишуть конспект і при цьому намагаються якомога детальніше все зафіксувати, часто відволікаються і не встигають зафіксувати відповідну інформацію.

Після закінчення використання технічних засобів навчання вчитель, незалежно від типу уроку, проводить закріплення і узагальнення знань. На цьому етапі вчитель виявляє незрозумілі питання і моменти, пояснює їх, використовуючи класну дошку, унаочнення, інші засоби навчання, обладнання класу або навчального кабінету. Учитель глибоко аналізує матеріал, який був представлений за допомогою ТЗН, відповідає на запитання учнів, організовує і проводить самостійну практичну роботу. Використовуючи бесіду як прийом на цьому етапі уроку, педагог виявляє рівень засвоєння екранної та звукової інформації, а також стан виконання учнями поставлених завдань.

Після цього наступає передостанній етап уроку з використанням технічних засобів навчання – підведення підсумків. Незалежно від типу уроку, слід підсумувати виконану на попередніх етапах уроку роботу. На завершення слід зробити узагальнюючий педагогічний висновок, зазначивши при цьому, де можуть бути застосовані на практиці знання, отримані під час використання ТЗН, зокрема у подальшій навчальній діяльності.

Закінчується урок з використанням технічних засобів навчання домашніми завданнями для учнів. Реалізація цього етапу передбачає врахування деяких особливостей, які можуть позитивно чи негативно вплинути на засвоєння учнями екранної та звукової інформації. Мова йде про те, що всі учні мають отримати індивідуальні домашні завдання. При цьому дискусійним є питання про те, коли саме їм потрібно дати це завдання: до початку використання ТЗН чи на останньому етапі уроку. Слід врахувати і те, що не кожне з цих завдань охоплює весь матеріал, який містить екранна і звукова інформація, адже частина її включає лише окремі питання теми.

Якщо домашнє завдання повідомити учням до використання технічних засобів навчання, то ті з них, в кого воно має обмежений характер, під час застосування ТЗН не будуть активно сприймати весь матеріал, а лише той, який безпосередньо стосується їхніх домашніх завдань. Таким чином, робота цих учнів на даному уроці буде непродуктивною.

З іншого боку, учень, який буде наперед знати, над яким завданням він буде працювати вдома, спрямує свої зусилля і увагу на той матеріал, без розуміння якого він не зможе виконати домашнє завдання.

З цієї проблемної ситуації можна знайти вихід. Він полягає в тому, щоб дати всім без винятку учням одне домашнє завдання, для виконання якого потрібно добре засвоїти весь матеріал, який міститься в екранній та звуковій інформації. Проте, у цьому випадку ні про яку індивідуалізацію навчання мова не може вестися. У зв'язку з цим, доцільно давати учням домашнє завдання на останньому етапі уроку. Для цьому слід знайти можливість зупинитись на кожному з них.

Для забезпечення виконання учнями домашніх завдань потрібно на високому рівні провести всі попередні етапи уроку. Особливу увагу слід приділити етапу, на якому учні переглядають і прослуховують екранний та звуковий матеріал.

Розглядаючи загальну методику підготовки і використання технічних засобів навчання, доцільно зупинитися на методиці використання технічних засобів статичної проекції, навчального телебачення, відеотехніки, комп’ютерних засобів навчання і навчального кіно. Всі вони, крім загальних методичних вимог, мають свої методичні особливості, на яких доцільно зупинитися детальніше.