
- •Тема : Трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи у 90-х рр.
- •Становище країн Центральної і Східної Європи наприкінці 80-х рр..
- •Польща в 80-х рр.
- •Опозиційний рух в Польщі наприкінці 80-х рр.
- •Економічні реформи в 90-х рр. В Польщі
- •Соціальне становище Польщі у 90-х рр.
- •Наслідки “оксамитової революції”
- •Результати демократичних реформ в 90-х рр. В Чехословаччині
- •Розпад Чехословаччини
- •Наслідки розпаду Чехословаччини
- •Угорщина в 80-х рр.
- •Реформи законодавства Угорщини у 1989 р.
- •Злам тоталітарної системи в Угорщині
- •Реакція опозиції
- •Сучасний стан Угорщини
- •Болгарія у 80-х рр.
- •Початок демократичних процесів в Болгарії
- •Основні результати розпаду соціалістичного табору в Європі
- •Проголошення незалежності югославських республік
- •Результати війни за незалежність Словенії ( червень 1991 р.)
- •Війна за незалежність Хорватії ( 1991-1995 рр.)
- •Війна в Боснії ( квітень 1992 – вересень 1995 рр.)
- •Наслідки Дейтонської угоди
- •Наслідки громадянської війни в Югославії
- •Втручання в конфлікт нато
- •«Угода Холбрук-Мілошевич», 13 жовтня 1998 р.
- •Зростання нової конфронтації
- •Дії нато в Югославії
- •Становище Югославії після війни
- •Міжнародний статус Косово після проголошення незалежності
- •Міжнародні відносини Росії з країнами світу
- •Основні регіональні конфлікти в країнах снд
- •Література
- •Питання для самоконтролю
«Угода Холбрук-Мілошевич», 13 жовтня 1998 р.
визнання територіальної цілісності Сербії і Югославії в обмін на виведення значної частини сербських військ з території Косова;
припинення військових дій та розміщення в Косово міжнародних спостерігачів для контролю за дотриманням умов договору;
підготовка угоди про надання Косову широкої автономії і проведення референдуму про майбутній статус провінції
Зростання нової конфронтації
16 жовтня між ОБСЄ і урядом Югославії підписано угоду про створення місії ОБСЄ у складі 2 тис. чол. для виконання домовленостей;
Після виведення югославських військ на територію Косова почали прибувати бойовики Визвольної армії Косова, спостерігачі ОБСЄ не приймали ніяких заходів для запобігання цьому;
Почалися провокації, спрямовані на загострення відносин та формування іміджу Сербії як агресивної країни (звинувачення у вбивстві албанців, що не було підтверджено);
були проведені переговори між Югославською і албанською делегаціями, але домовитися не вдалося за виною албанців, які не хотіли визнавати цілісність Югославії
Дії нато в Югославії
24 березня 1999 р. авіація і ракетні війська НАТО ( рухомою силою були війська США) почали бомбування протягом 78 днів югославської території;
Ці дії йшли всупереч Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про визначення агресії» і продемонстрували нехтування рішень ОБСЄ;
В наслідок бомбувань були людські жертви, нанесено шкоду югославській економіці, знищені заводи, крупні промислові підприємства;
Були використані снаряди з ураном, що наносило екологічну шкоду країні;
Проти агресії в Югославії виступили Індія, Китай, Росія. Загальна шкода склала 100 млрд. дол.
Становище Югославії після війни
Після виборів 2000 р. в СРЮ більшість голосів отримав В.Коштуніца, що означало кінець правління Мілошевича;
Мілошевич був притягнутий до Гаагського трибуналу з метою звинуватити його в геноциді албанців на території Косова, але висунуті аргументи були непереконливі. Смерть заарештованого Мілошевича припинила судовий процес
в лютому 2008 р. парламент Косово проголосив незалежність, що викликало певний розкол в світовому співтоваристві;
40 країн, в т.ч. США визнали його незалежність. Більшість країн ЄС підтримали незалежність Косова, що є каталізатором розгортання нових міжетнічних конфліктів
Міжнародний статус Косово після проголошення незалежності
Не підтримали незалежність Сербія, Україна, Грузія, Росія, Кіпр, Греція, Словаччина, Іспанія, Болгарія и Румунія не визнали нову державу
( країни, які мають автономні і етнічні області );
Від ЄС Косово отримало матеріальну допомогу у розмірі 2 млрд. дол.
Росія в 90-х рр.
31 березня 1992 р. був укладений Федеративний договір між федеративними органами державної влади Росії і органами влади на місцях, крім Татарстану й Чечні;
У 1993 р. була ухвалена нова Конституція, яка закріпила Росію як президентсько-парламентську республіку, але президент мав суттєві повноваження;
В міжнародних відносинах Росія виступила правонаступницею СРСР, має постійне місце члена Ради Безпеки ООН
Зовнішня політика Росії в 90-х рр.
значні поступки Заходу у відповідь на економічну допомогу;
Росія втратила свій вплив у «третьому світі», ослабли її позиції на Ближньому Сході;
Пасивна позиція в ході Балканського конфлікту