3. Види юридичних понять

Поняття діляться на види за змістом і обсягом.

Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, - так званими нульовими поняттями. Останні ще називають поняттями з порожнім обсягом або просто – порожніми, а протилежні – непорожніми.

Непорожнє поняття – поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети. Наприклад: «Токіо», «Карфаген», «Ярослав Мудрий», «океан», «слон», «мамонт».

Порожнє поняття - поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде. Наприклад: «людина, яка побувала на Марсі», «лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу», «вічний двигун», «античне божество», «абсолютно чорне тіло».

Не тільки непорожі, а й порожні поняття поділяють за обсягом і змістом.

За ОБСЯГОМ , тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на : загальні й одиничні.

Загальне поняття – поняття, в якому мислиться два чи більше предметів. Наприклад: «полюс Землі», «планета Сонячної системи».

Одиничне поняття – поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет. Наприклад: «найдовша на Землі ріка», « Платон », « Київ ».

Загальні поняття бувають реєструючими (загальне поняття, до обсягу якого входить чітко визначена підлегла обліку кількість предметів) – родичі потерпілого Сидоренка, члени сім’ї наймача, планети сонячної системи та нереєструючиими (поняття, що відноситься до необмеженої кількості предметів) – людина, слідчий, злочин.

Нульовим поняттям називається поняття з нульовим обсягом, тобто поняття, логічний клас якого не має жодного елемента. Наприклад, "круглий квадрат", "вічний двигун", "Бог", "русалка", "відьма" тощо. 

ЗА СТРУКТУРОЮ ЕЛЕМЕНТІВ: збірні (зміст цих понять не можна віднести до окремого елементу- колектив, полк, сузір’я) та незбірні (ознаки відносяться до кожного елементу класу – зірка, командир полку).

ЗА ОБ’ЄКТОМ : конкретні (поняття, яке відтворює предмет у його цілісності – людина, держава, слідчий) абстрактні (поняття, що відображає не предмет, а його властивість чи відношення, взяте як самостійний об’єкт думки – мужність, провина, тягар). ООН – одиничне конкретне, провина Сидоренка – одиничне абстрактне, злочинність – загальне абстрактне, злочин – загальне конкретне.

ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ОЗНАК : позитивні (поняття, які відображають наявність у предмета чи явища певних ознак – законослухняний, чесний, добрий, осудній) негативні (поняття, в якому йдеться про відсутність у предмета певних ознак – незаконослухняний, нечесний, недобрий, неосудній).

ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗВ’ЯЗКУ З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ : безвідносні (поняття, які відображають предмети, з існуванням яких ми не пов’язуємо необхідність існування якихось інших предметів, вони мисляться окремо – людина, студент, держава) та відносні (поняття, що містять ознаки, які вказують на відношення одного поняття до іншого, вони не мисляться окремо – батько, позивач-відповідач, боржник-кредитор).