- •Шкатула ю.М., Тітаренко о.М. Практична робота №1
- •Екологічні закони, принципи і правила
- •Практична робота № 2 Тема. Особливості структури і функціонування агроекосистем
- •Запитання для самопідготовки
- •Практична робота №3 Тема. Агрофітоценоз, як основний компонент агробіоценозу
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 4 Тема. Визначення забур'яненості поля та вибір методу боротьби з бур'янами
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевірки і тестового контролю
- •Практична робота №5 Тема. Еколого-агрохімічна оцінка ґрунту
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для контролю знань
- •Практична робота №6 Тема. Агроекологічна характеристика основних сільськогосподарських культур
- •Оптимальні значення рН ґрунтового розчину для основних сільськогосподарських культур
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 7
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 8 Тема. Мінеральні добрива та еколого-агрономічні принципи їх використання
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевіркиі тестового контролю
- •Практична робота № 9 Тема. Живлення рослин і розрахунок доз мінеральних добрив під запланований урожай
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 10 Тема. Мікробні біотехнології у сільському господарстві
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 11 Тема: Поняття про пестициди та визначення залишкової токсичності ґрунту
- •Класифікація пестицидів за величиною ддд
- •Запитання для самоперевірки і контролю знань
- •Практична робота № 12 Тема. Оптимізація структури сільськогосподарських ландшафтів
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для самоперевірки
- •Практична робота № 15
- •Теоретичні відомості
- •Запитання для тестового контролю
- •Практична робота № 16 Тема: Мікробіологічний моніторинг стану ґрунтів агроекосистеми
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 18 Тема: Закон України « Про тваринний світ»
- •Теоретичні відомості
- •Розділ II. Використання тваринного світу
- •Практична робота № 19 Тема: Закон України « Про карантин рослин»
- •Теоретичні відомості
- •Загальні положення
- •Розділ VI
- •Практична робота № 20 Тема: Місцеві екологічні плани дій
- •Теоретичні відомості
- •Література
- •Запитання для контролю
- •Практикум з сільськогосподарської екології Навчальний посібник
Запитання для самопідготовки
Яким шляхом виникли агроекосистеми?
Яке значення людини у функціонуванні агро екосистем?
Назвіть джерела енергії агробіоценозу.
Що таке антропогенна енергія, її значення для агроекосистем?
Назвіть складові компоненти агроекосистеми.
Дайте приклади агробіогеценозу.
Хто є головним продуцентом?
Ким представлений гетеротрофний блок агробіоценозів?
Хто є основним консументом в агробіоценозі?
3 яких ланок складається ланцюг живлення в агроекосистемі?
Назвати три групи агроекосистем за рівнем енергетичних витрат.
В чому особливість біотопу (екотопу) агроекосистем, чим він представлений
Практична робота №3 Тема. Агрофітоценоз, як основний компонент агробіоценозу
Мета: розкрити особливості формування, видового складу і структури, біотичних стосунків у межах агрофітоценозу.
Теоретичні відомості
Під агрофітоценозом розуміють польові посіви рослин, окультурені природні кормові угіддя шляхом корінного поліпшення, культурні (сіяні) сіножаті й пасовища тощо. В екологічному розуміння агрофітоценоз - це створені людиною посіви культурних рослин на спеціально відведеній і відповідним чином підготовленій ділянці з метою одержання необхідної органічної речовини ( кормових, харчових, технічних рослин ). Висіяні людиною культурні рослини є домінантами, або едифікаторами агрофітоценозу. Інші його компоненти з'являються в ньому поза бажанням людини і є додатковими і шкідливими. Розміщення видів в агрофітоценозі залежить від агротехніки. Культурні рослини підбираються згідно з екологічними закономірностями.
Здебільшого агрофітоценози складаються з одного виду культурної рослини та кількох десятків видів бур'янів. Складні (дво – і більше видові) агрофітоценози утворені більше, ніж одним видом культурних рослин. Це вико-вівсяні суміші, сіяні луки і пасовища тощо. В їхньому складі теж присутні бур'яни.
Щільність культурних рослин у агрофітоценозі регулюють за рахунок норм висіву і способу сівби насіння, а також шляхом проріджування посівів. Щодо бур'янів, то за умови шкідливого рівняи, їх знищують. Підвищення норми вісіву призводить до вилягання і пригнічення росту рослин внаслідок заглушення посівів, а зменшення норми зумовлює забур’яненість.
В сільськогосподарській практиці за едифікаторним ефектом виділя-ють три групи культур:
сильноедифікаторні (культури суцільного посіву, які формують густий травостій, високорослий або середньо рослий, зазвичай швидко розвивається після посіву, рано відростає навесні -жито, ріпак, соняшник на силос).
середньоедифікаторні (рослини суцільного посіву та рядкового весняного посіву, досить високорослі, зазвичай швидко ростуть після появи сходів - ярі зернові, рис гречка, просо, соя).
слабкоедифікаторні (рослини рядкового посіву з широким або нешироким міжряддями, культури суцільного посіву, низькорослі, що повільно розвиваються після появи сходів - баштанні, морква, капуста, цибуля, цукровий буряк).
Бур'яни - це супутники культурних рослин поля і городу, пасовищ тощо. Вони є другим автотрофним компонентом агрофітоценозу. Щільність культурних рослин у агрофітоценозі регулюють за рахунок норм висіву і способу сівби насіння, а також шляхом проріджування посівів. Щодо бур'янів, то за умови шкідливого рівня, їх знищують. Підвищення норми висіву призводить до вилягання і пригнічення росту рослин внаслідок заглушення посівів, а зменшення норми зумовлює забур'яненість. Фітоекологи розрізняють два пороги чисельності бур'янів: екологічний, коли врожай сільськогосподарських культур вірогідно знижується через бур'яни, та економічний, за якого ціна гербіцидів нижча, ніж ціна приросту врожаю.
Незважаючи на різноманітність компонентів агрофітоценозу, головними організаційними елементами його структури завжди є культурні рослини та бур'яни. Структурна організація агрофітоценозу досить спрощена, як і структура природних фітоценозів у тих же екологічних умовах. Чисті одно видові посіви за відсутності бур'янів є одноярусними угрупованнями.
Просторова структура, або ярусність, агрофітоценозу зумовлена вертикальним розподілом функціональних органів на різній висоті від землі (листя) і глибині грунту (коренів). Формування надземної структури залежить від екологічних вимог рослин до світла, а підземної - від умов мінерального живлення і водозабезпечення різних шарів грунту.
За А.І.Мальцевим, у агрофітоценозах виділяють такі надземні яруси:
- культурний (К), утворений висіяними рослинами, він особливий і вимагає догляду
верхній (В), представлений високорослими бур'янами
середній(С), розміщений нижче культурного ярусу;
нижній (Н), включає ті невитривалі рослини - однорічні бур'яни та післяжнивні.
Необхідно підкреслити, що культурний ярус може бути утворений світлолюбними високорослими рослинами, а нижчі культурні рослини розміщені в ярусі середньорослих бур'янів. Це - овочеві, картопля, що вимагають стараннішого агротехнічного доглялу. Ярусний розподіл знижує конкуренцію, забезпечує оптимальне використання площі посіву.
Можливість спільного зростання різних видів зумовлена їхньою екологічною, біологічною специфікою, а також неординарністю умов зростання. Кожен вид у фітоценозі займає свою екологічну нішу. Певна ніша характеризується горизонтами середовища, де розміщені надземна і підземна частини фітомаси тіла рослини. Отже, чим різноманітніший видовий склад угруповання, тим повніше використовується потенціал місцезростання за можливого мінімуму конкуренції.
В екології під екологічною нішею розуміють фізичний простір із властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, тобто це місце виду в природі, яке характеризує не лише розміщення його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та відношення до абіотичних чинників середовища існування.
У агрофітоценозах формуються відповідні форми біотичних взаємозв'язків і взаємовідносин, що особливо необхідно враховувати при створенні сумісних посіві кількох видів та розміщення їх у сівозміні. Крім конкуренції, негативним є алелопатія (вплив через виділення спеціальних хімічних речовин листками чи коренями), паразитизм і напівпаразитизм, симбіоз.
Часто дані стосунки мають позитивне значення. Швидкоростучі рослини успішно витісняють бур'яни, фізіологічно активні речовини культурних рослин пригнічують ріст бур'янів (овес впливає на ріст макуcамосійки, жито - на гірчицю польову).
Симбіоз - форма тривалого співжиття організмів різних видів, за якого обидва партнери (симбіоти) мають від цього певну вигоду. Симбіоз має надзвичайно різноманітний характер і різниться безпосередніми трофічними зв'язками (бобові рослини і бульбочкові бактерії; рослини і мікоризні гриби).
Від природних угрупувань агрофітоценоз відрізняється цілеспрямованим посівом домінантних рослин, простішою структурою, біднішим видовим складом, недовговічністю існування, нездатністю до самовідновлення, керування з боку людини і внесенням додаткової енергії.
Завдання 1. Описати структуру одновидового агрофітоценозу на прикладі посіву пшениці за схемою
№з/п |
Ознаки |
Характеристика ознак |
1 |
Підготовка грунту |
|
2 |
Спосіб сівби |
|
3 |
Густота рослин на 1 га |
|
4 |
Склад агрофітоценозу |
|
5 |
Ярусність і види:' К (культурний) В (верхній) С (середній) Н (нижній) |
|
6 |
Допустима норма бур'янів |
|
7 |
Види негативного впливу бур'янів |
|
8 |
Продуценти агрофітоценозу |
|
9 |
Джерела енергії |
|
10 |
Шляхи підвищеня продуктивності |
|
Розмістіть по ярусах такі види бур'янів: осот рожевий, березка польова, підмаренник чіпкий, фіалка триколірна, стоколос безостий.
Які із цих бур'янів належать до злісних і найбільш шкідливих для пшениці?
Література
1. М'якушко В.К., Мельничук Д.О. та ін. Сільськогосподарська екологія.
- К.: Урожай, 1992. - С. 38-60.
Смаглій О.Ф., Кардашов А.Т., та ін. Агроекологія. - К.: Вища освіта, 2006. С. 87-96.
Кравців Р.Й., Черево М.В. Екологічні основи фермерських господарств.
- Л.: Те Рус, 2005. - С. 20-24.