Тема 4. Лізингові операції

Мета: ознайомитись з правовим регулюванням лізингу в Україні.

План:

1. Правове регулювання лізингу в Україні.

2. Міжнародні лізингові операції.

Завдання:

1) ознайомитись із Законом України “Про лізинг”

2) скласти конспект за питаннями плану

3) заповнити таблицю:

	Недоліки	Переваги
Фінансовий лізинг
Оперативний лізинг

4) підготувати реферати на тему:

- “Міжнародне значення лізингової діяльності”

- “Організаційно-правові основи здійснення лізингових операцій в Україні”.

Питання до самоконтролю:

1. В чому сутність лізингових операцій?

2. Які розрізняють види лізингу?

3. Якими законодавчо-нормативними актами регламентується проведення лізингових операцій в Україні?

4. Який документ є основною правовою формою регулювання взаємовідносин між суб'єктами лізингу?

5. Якими методами вимірюється ефективність лізингових операцій?

6. Визначте головні вимоги до розробки ї реалізації проектів лізингу.

7. Чи використовують на Україні міжнародний лізинг?

Основні терміни, поняття:

Лізинг — це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або інди­відуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з дору­чення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (поста-чальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, який пе­редає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

Лізингоодержувач — підприємство, яке одержує в користу­вання об'єкти лізингу за договором лізингу.

Лізинг експортний — угода, за якою лізингова компанія купує об'єкт лізингу в національної компанії і передає його за­кордонному лізингоодержувачу.

Лізинг зворотний — угода, яка передбачає набуття лізинго-давцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг.

Лізинг пайовий — угода за участю кількох суб'єктів лізингу та з залученням одного або кількох кредиторів, які беруть участь у її здійсненні, інвестуючи свої кошти.

Лізинг імпортний — угода, за якою лізингодавець купує пред­мет лізингу в іноземного підприємства і надає його вітчизняно­му лізингоодержувачу.

Лізинг міжнародний — угода між суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Лізинг оперативний — угода, в результаті укладення якої лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне корис­тування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший за строк, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Лізинг фінансовий — угода за якою лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк,"«е менший строку, за який амортизуєть­ся 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Сублізинг – це операція, у якій беруть участь основний лізингодавець, зареєстрований в одній країні, і посередник іншої країни, що передає об'єкт лізингу лізингоодержувачу.