- •Економічна безпека - Користін о.Є.
- •Розділ 1. Теоретичні засади економічної безпеки § 1. Поняття, предмет, зміст та суб'єкти економічної безпеки
- •§ 2. Роль економічної безпеки в системі національної безпеки
- •§ 3. Принципи економічної безпеки, її структура та рівні
- •§ 4. Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України
- •§ 5. Критерій та індикатори економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 2. Реальний сектор -основа економічної безпеки україни § 1. Енергетична безпека
- •§ 2. Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки
- •§ 3. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
- •§ 4. Управління та економічна безпека
- •§ 5. Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави
- •Основні поняття
- •Розділ 3. Фінансова безпека § 1. Фінансова система та економічна безпека
- •§ 2. Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки
- •§ 3. Оцінювання безпеки грошового обігу
- •§ 4. Оцінювання безпеки інфляційних процесів
- •§ 5. Валютна складова фінансової безпеки
- •§ 6. Індикатори фінансової безпеки суспільства
- •§ 7. Основні поняття в системі фінансової безпеки
- •§ 8. Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері
- •Основні поняття
- •Розділ 4. Інформація -важливий елемент економічної безпеки § 1. Зміст інформаційної безпеки
- •§ 2. Поняття та класифікація загроз безпеки інформації
- •§ 3. Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом
- •Основні поняття
- •Розділ 5. Зовнішньоекономічна безпека § 1. Основні положення зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 2. Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 3. Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 4. "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •Розділ 6. Криміналізація економіки та безпека україни § 1. Тіньова економіка та її вплив на економічну безпеку країни
- •§ 2. Економічна злочинність
- •§ 3. Корупція та наслідки її впливу на економіку України
- •§ 4. Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •2. Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки
- •§ 3. Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (мвс, сбу, Митний комітет, податкова міліція)
- •3.1. Загальні положення діяльності підрозділів мвс для забезпечення економічної безпеки
- •3.2. Організація діяльності дсбез щодо протидії економічній злочинності
- •3.3. Діяльність підрозділів губоз у боротьбі з економічними злочинами
- •3.4. Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів
- •3.5. Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки
- •3.6. Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами
- •3.7. Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки
- •§ 4. Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів
- •§ 5. Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 8. Основні положення системи безпеки підприємництва § 1. Поняття безпеки підприємницької діяльності. Економічна безпека підприємства. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства
- •§ 2. Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства
- •§ 3. Управління економічними ризиками підприємства
- •§ 4. Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства
- •Основні поняття
- •Підсумкові тестові завдання
- •Бібліографія
§ 3. Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (мвс, сбу, Митний комітет, податкова міліція)
Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада здійснюється на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Оборонна та правоохоронна діяльність завжди були і є типовими функціями центральних органів влади.
Питання стосовно визначення місця правоохоронних органів серед гілок державної влади пов'язується з наявністю обставин, в яких вона здійснює свою діяльність. Стратегічна мета діяльності правоохоронних органів полягає у забезпеченні реалізації єдиної ефективної державної політики у сфері запобігання та нейтралізації внутрішніх загроз національній безпеці, викорінення злочинності, зміцнення законності та правопорядку, завдяки чому правоохоронні органи України мають перетворитися на потужний державний механізм забезпечення внутрішньої, зокрема економічної безпеки держави.
Запобігання злочинності у сфері економічної діяльності стосується передусім вирішення проблем реалізації економічної політики держави, її стратегічних напрямів і тактичних заходів. Як один із найважливіших напрямів соціального управління, ця діяльність вимагає створення системи політичних, правових, виховних заходів, спрямованих на нейтралізацію, зниження, запобігання, припинення дії обставин, які зумовлюють злочинність у сфері економічної діяльності.
Важливого значення для запобігання економічній злочинності набувають заходи загальносоціального характеру. Вони мають бути спрямовані на:
• чітке визначення функцій держави в регулюванні економічний відносин;
• формування її економіко-правової політики;
• розподіл повноважень між центральними й місцевими органа ми в регулюванні економічних процесів;
• створення відповідних умов для належної правової поведінки суб'єктів економічної діяльності;
• забезпечення рівного Правового захисту державного й недержавного секторів економіки;
• створення такої ринкової інфраструктури, яка забезпечила однакові можливості для реалізації творчого потенціалу різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності;
• налагодження демократичних принципів контролю за діяльністю підприємницьких структур тощо.
Діяльність правоохоронних органів, які ведуть боротьбі з економічною злочинністю, характеризується специфічними завданнями, реалізація яких покликана забезпечити всебічність та об'єктивність їхніх висновків і рішень. До них, зокрема, належать:
• початок діяльності правоохоронних органів у кожному випадку повинен мати підстави — повідомлення про вчинення злочини у сфері економіки або іншого правопорушення, необхідність їх запобігання чи викриття. В усіх інших випадках правоохоронні органи не мають права втручатися в особисте життя громадян, у діяльність державних, громадських і приватних структур, незалежно від їх форм власності і підпорядкування;
• правоохоронні органи здійснюють свою діяльність з боротьбі з економічними злочинами тільки на основі закону у встановленій процесуальній формі. Будь-які довільні дії неприпустимі а порушення вимог закону, допущені у процесі правоохоронно діяльності, можуть кваліфікуватись як самостійне правопорушення, що тягне за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність;
• правоохоронну діяльність з боротьби з економічними злочинами можуть здійснювати тільки особи, які перебувають на службі у правоохоронних органах, мають спеціальну, переважно юридичну або економічну освіту. Привласнення іншими особами права здійснювати правоохоронну діяльність є неприпустимим і за певних умов розцінюється як правопорушення;
• рішення правоохоронних органів в усіх випадках реалізується через заходи юридичного впливу, які базуються на законі і є такими, що відповідають обставинам вчинення дії (або бездіяльності), якими мотивується втручання цих органів. Порушення цієї вимоги тягне за собою скасування прийнятого рішення, а іноді і відповідальності особи, яка його прийняла;
• законні й обґрунтовані рішення, які приймаються правоохоронними органами, підлягають виконанню усіма посадовими особами та громадянами. Невиконання їх тягне за собою додаткові санкції;
• усі пов'язані зі злочинами та іншими правопорушеннями рішення правоохоронних органів, які суттєво обмежують права і свободи громадян або зачіпають інтереси держави, державних, громадських або приватних організацій, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку. Протидія здійсненню цього права є неприпустимою і за певних обставин може бути самостійним правопорушенням.
Органи, уповноважені виявляти та протидіяти злочинам, чітко визначені у законодавстві. Систему органів, що протидіють економічній злочинності, включаючи її організовані форми, становлять:
• підрозділи державної служби боротьби з економічною злочинністю та спеціальні підрозділи боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
• підрозділи контррозвідувального захисту економіки і транспортного комплексу Центрального управління і регіональних органів та спеціальні підрозділи боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України;
• підрозділи податкової міліції та підрозділи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової адміністрації України;
• підрозділи боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Державної митної служби України;
• підрозділи військової Служби правопорядку.
Цей перелік уповноважених органів вичерпний. їх діяльність за своїм характером є оперативно-розшуковою, спрямованою на отримання доказів про злочинну подію, особу злочинця (підозрюваного або винного), інших обставин справи, що становлять предмет доказування у кримінальній справі.
Структура та штатна чисельність підрозділів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, визначається відповідними державними органами.