- •Економічна безпека - Користін о.Є.
- •Розділ 1. Теоретичні засади економічної безпеки § 1. Поняття, предмет, зміст та суб'єкти економічної безпеки
- •§ 2. Роль економічної безпеки в системі національної безпеки
- •§ 3. Принципи економічної безпеки, її структура та рівні
- •§ 4. Національні економічні інтереси та загрози економічній безпеці України
- •§ 5. Критерій та індикатори економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 2. Реальний сектор -основа економічної безпеки україни § 1. Енергетична безпека
- •§ 2. Промисловість — вирішальний чинник економічної безпеки
- •§ 3. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
- •§ 4. Управління та економічна безпека
- •§ 5. Захист прав інтелектуальної власності в системі економічної безпеки держави
- •Основні поняття
- •Розділ 3. Фінансова безпека § 1. Фінансова система та економічна безпека
- •§ 2. Теоретичні основи формування системи фінансової безпеки
- •§ 3. Оцінювання безпеки грошового обігу
- •§ 4. Оцінювання безпеки інфляційних процесів
- •§ 5. Валютна складова фінансової безпеки
- •§ 6. Індикатори фінансової безпеки суспільства
- •§ 7. Основні поняття в системі фінансової безпеки
- •§ 8. Небезпека правопорушень у кредитно-фінансовій сфері
- •Основні поняття
- •Розділ 4. Інформація -важливий елемент економічної безпеки § 1. Зміст інформаційної безпеки
- •§ 2. Поняття та класифікація загроз безпеки інформації
- •§ 3. Поняття та класифікація інформації з обмеженим доступом
- •Основні поняття
- •Розділ 5. Зовнішньоекономічна безпека § 1. Основні положення зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 2. Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 3. Імпортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
- •§ 4. "Відтік капіталу" як одна з істотних загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •Розділ 6. Криміналізація економіки та безпека україни § 1. Тіньова економіка та її вплив на економічну безпеку країни
- •§ 2. Економічна злочинність
- •§ 3. Корупція та наслідки її впливу на економіку України
- •§ 4. Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці
- •Основні поняття
- •2. Основні напрями діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки
- •§ 3. Правоохоронні органи у системі державної влади в Україні та їх участь у протидії економічним злочинам (мвс, сбу, Митний комітет, податкова міліція)
- •3.1. Загальні положення діяльності підрозділів мвс для забезпечення економічної безпеки
- •3.2. Організація діяльності дсбез щодо протидії економічній злочинності
- •3.3. Діяльність підрозділів губоз у боротьбі з економічними злочинами
- •3.4. Діяльність слідчих органів з розслідування економічних злочинів
- •3.5. Основні напрями діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення економічної безпеки
- •3.6. Податкова міліція та її місце у боротьбі з економічними злочинами
- •3.7. Митна служба як суб'єкт забезпечення економічної безпеки
- •§ 4. Взаємодія державних правоохоронних органів з виявлення, запобігання та розслідування економічних злочинів
- •§ 5. Недержавні суб'єкти правоохоронної діяльності та їх місце у забезпеченні економічної безпеки
- •Основні поняття
- •Розділ 8. Основні положення системи безпеки підприємництва § 1. Поняття безпеки підприємницької діяльності. Економічна безпека підприємства. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства
- •§ 2. Ризик та його вплив на економічну безпеку підприємства
- •§ 3. Управління економічними ризиками підприємства
- •§ 4. Основні напрями забезпечення економічної безпеки підприємства
- •Основні поняття
- •Підсумкові тестові завдання
- •Бібліографія
§ 2. Експортна безпека як важлива складова зовнішньоекономічної безпеки
Зростання протягом останніх років експорту з його гіпертрофованою структурою і сировинною спрямованістю на тлі зниження обсягів національного виробництва неможливо вважати досягненням, а лише невиправданим марнотратством національних ресурсів. Так само важко назвати досягненням дещо нижчі темпи зростання імпорту порівняно з експортом, оскільки масовий наплив імпортної продукції посилює деградацію національної промисловості і збільшує лави безробітних. Товарна та географічна незбалансованість експорту та імпорту, а також їх вплив на рівень життя і розвиток національної економіки свідчать про відсутність державної експортно-імпортної стратегії, що негативно впливає на забезпечення економічної безпеки України.
У зв'язку з надзвичайною важливістю створення потужного експортного потенціалу, спрямованого на зростання економічної могутності держави, здійснення виваженої експортної політики, вбачається за доцільне введення поняття "експортна безпека".
Під експортною безпекою слід розуміти відповідність експорту національним інтересам України, забезпечення його раціональної товарної структури та географічної збалансованості, конкурентоспроможності, відсутності дискримінації на зовнішніх ринках та спрямованості на забезпечення високого рівня добробуту нації. .
Експортна стратегія повинна розроблятися на основі глибокого аналізу кон'юнктури зовнішніх ринків, становища у вітчизняному виробництві, впливу факторів, які позначилися на обсягах та структурі експортної діяльності, визначення цілей, пріоритетів і напрямів розвитку експортного потенціалу.
Пріоритетом у розвитку експортного потенціалу повинно стати використання переваг тих виробництв, які мають передові технології та високий експортний потенціал, а саме: літакобудування, космічне ракетобудування та космічні послуги, порошкова металургія, виробництво надтвердих матеріалів тощо. Значний експортний потенціал має також сільське господарство за умови його реформування, створення сучасної переробної промисловості, поліпшення умов зберігання продукції тощо.
Географічне розташування України сприяє розширенню міжнародних транспортно-експедиторських послуг під час транзитних перевезень автомобільним, залізничним, повітряним, водним і трубопровідним транспортом. З цього погляду важливо забезпечити участь України у проектах прокладання трансконтинентальних транспортних коридорів "Південь — Північ", "Західна Європа — Східна Європа" тощо. Це сприятиме інтеграції України у світову систему господарства і забезпеченню її економічної безпеки.
Враховуючи весь комплекс факторів, пов'язаних із станом та перспективами розвитку експорту, необхідно сформувати цілісну систему заходів державного стимулювання експорту з метою створення сприятливих економічних, правових, організаційних та інших умов для розширення експорту та надання вітчизняним експортерам відповідної допомоги у фінансовій, правовій, інформаційній, дипломатичній, маркетинговій сферах.
Як приклад, однією з форм стимулювання експортних галузей можна назвати експортні субсидії, тобто пільги фінансового характеру, надані експортерам для розширення вивозу товарів за кордон.
Надання таких субсидій дозволяє виробникам продавати товар на зовнішньому ринку за більш низькою ціною, ніж на внутрішньому. Субсидії можуть бути як прямими (виплата дотацій), так і непрямими (пільгове оподатковування, кредитування, страхування).
Слід зауважити, що втрати в ціні компенсуються з державного бюджету, тобто за рахунок платників податків. Внутрішня ціна на цей товар починає рости внаслідок скорочення внутрішньої пропозиції.
Загалом стимулювання розвитку експорту та забезпечення експортної безпеки має включати насамперед економічні та організаційно-правові заходи.
До економічних заходів слід віднести:
• страхування експортних кредитів від комерційних та політичних ризиків;
• надання урядом гарантій щодо залучення кредитних ресурсів в експортоорієнтовані виробництва, запровадження спеціальної системи кредитування обіговими коштами виробництв;
• надання державної фінансової підтримки експортерам промислової продукції;
• податкове заохочення експортерів (безперешкодне повернення податку на додану вартість у разі експорту продукції тощо);
• митно-тарифне стимулювання.
До організаційно-правових заходів належать:
• вдосконалення правової бази розвитку експортної діяльності;
• створення системи зовнішньоторговельної інформації;
• державна підтримка просування української продукції на зовнішні ринки;
• організація ефективної системи сертифікації експортної продукції;
• підвищення ролі закордонних українських представництв у дипломатичній підтримці ними важливих експортних операцій, попередніх маркетингових досліджень, зусиль щодо організації зарубіжних виставок, ярмарків тощо;
• проведення наукових досліджень у зовнішньоекономічній сфері, зокрема досліджень кон'юнктури товарів на зовнішніх ринках;
• підготовка кваліфікованих кадрів для діяльності у зовнішньоекономічній сфері;
• здійснення ефективного державного контролю за зовнішньоекономічними операціями з метою запобігання порушенням, збирання інформації щодо ділової репутації та фінансового стану учасників зовнішньоекономічної діяльності, обмін нею з органами безпеки інших країн;
• створення та підтримка об'єднань експортерів, координація їхньої діяльності на зовнішніх ринках з метою ефективного використання кон'юнктури та дотримання правил конкуренції.
Потрібно забезпечити раціональне територіальне розміщення експортних потужностей в Україні. Наприклад, не сприяє зміцненню економічної безпеки переважне зосередження експортного потенціалу у Донецько-Придніпровському регіоні.
Важливо, щоб Україна інтегрувалася у світову економіку як рівноправний партнер, що можливо лише за умов кардинального поліпшення структури зовнішньоекономічної діяльності за рахунок поставок готової продукції, використання інвестицій виробничої та науково-технічної кооперації тощо. Необхідно ефективно використовувати для розвитку експортного потенціалу різні форми міжнародного економічного співробітництва. Йдеться про створення спільних підприємств, міжнародний лізинг, створення вільних економічних зон, прикордонну торгівлю, розвиток міжнародного туризму тощо. Однак таке співробітництво має відповідати вимогам економічної безпеки України, а не бути додатковим каналом відтоку капіталів з України, як це є нині.