- •О.І. Лежнева, Шевченко а.О., Афанасьєва і.А., к.Є. Вакуленко методичні вказівки
- •Завдання до практичних робіт і вказівки до їхнього виконання
- •Практичне завдання №1 Опис проблемних екологічних питань, що пов'язані з експлуатацією різних видів транспорту
- •Практичне завдання №2 Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання:
- •Практичне заняття №3 Розрахунок питомих рівнів платежів (екокомпенсації) за викиди в атмосферу забруднюючих речовин автотранспортними засобами підприємства
- •Теоретичні відомості
- •Хід виконання:
- •Хід виконання:
- •Хід виконання:
- •6 6 200 450 550 300 Схема поздовжнього руху 300 6 список літератури
- •Додаток а Питомі викиди забруднюючих речовин автомобілями при зберіганні на відкритих стоянках
- •Навчальне видання
- •План 2011, поз ________
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції, 12 Сектор оперативної поліграфії іоц хнамг
- •61002, Харків, вул. Революції, 12
Хід виконання:
1. Розрахувати річний викид забруднюючих речовин автотранспортним парком.
Для усього автомобільного парку маса викинутої за розрахунковий період i-ї забруднюючої речовини може бути визначена за наступною залежністю
, кг/год, (3.1)
де - кількість автомобілів -ї групи з двигуном j-го типу за розрахунковий період, од.;
- коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;
- питомий викид i-ї речовини -ї групи автомобілів з двигуном j-го типу, г/км;
- річний пробіг автомобіля -ї групи з двигуном j-го типу, км;
- коефіцієнт, що враховує технічний стан автомобіля -ї групи з двигуном j-го типу за розрахунковий період.
2. Розрахувати річний рівень платежів за викиди в атмосферу.
Розмір річних платежів за викиди шкідливих речовин в атмосферу від пересувних джерел забруднення установлюють на основі базових нормативів платежів.
Річний рівень платежів (екокомпенсацію) визначають за формулою
грн/год , (3.2)
де - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості населеного пункту;
- коефіцієнт індексації (визначають за складною багатофункційною схемою) для м. Харкова =1,58;
- річний викид i-ї речовини, т/рік;
- запропонований норматив плати, який визначають з урахуванням відносної шкоди i-ї забруднюючої речовини у порівнянні з окисом вуглецю та посиленню шкідливого впливу i-ї забруднюючої речовини на людину й навколишнє середовище при спільному впливі з іншими шкідливими речовинами, грн/т;
- коефіцієнт кратності плати за шкідливі речовини, що викидаються разом з відпрацьованими газами автомобілів, концентрація яких в атмосфері конкретного міста перевищує [ПДКi]сс (коефіцієнт встановлює міська територіальна громада у межах ).
Для розрахунків приймаємо:
.
Коефіцієнт залежить від кількості мешканців населеного пункту, його народногосподарського призначення й розраховується за формулою
, (3.3)
де - коефіцієнт, що враховує кількість мешканців населеного пункту;
- коефіцієнт, що залежить від народногосподарського призначення населеного пункту.
Для розрахунків використовують інформацію, наведену в додатку В та в табл. 3.3 та 3.4.
Практичне заняття №4
Оцінка впливу параметрів дороги, транспортного потоку і погодно-кліматичних факторів на рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів
(за концентрацією СО)
Мета заняття: Навчитися визначати й оцінювати рівень забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів.
Теоретичні відомості
Дослідження, проведені фахівцями багатьох країн, показують, що концентрація шкідливих речовин, що викидаються з відпрацьованими газами автомобільним транспортом, найбільш висока в районах, прилеглих до великих населених пунктів.
У забудованій приміській зоні чи в населених пунктах концентрації забруднюючих речовин значно вище, ніж на відкритій місцевості.
Дослідження швейцарських фахівців показують, що найбільш інтенсивне збільшення концентрації забруднюючих речовин відбувається в межах 12-20 м від дороги. Таким чином, між будинками й у місцях з напівзамкнутою забудовою накопичуються значні концентрації забруднюючих речовин. У зв’язку з цим у ряді міст Америки рекомендовано заборонити стоянку автомобілів у центрі міста, заборонити будь-який рух транспорту головними вулицями (крім рейсових автобусів), обмежити пересування вантажного транспорту вдень, зменшеити кількість таксі.
Можна значною мірою зменшеити ступінь забруднення повітря відпрацьованими газами автомобілів за рахунок поліпшення технічних характеристик проектованої автомобільної дороги. Так, за даними США, магістральні дороги для швидкісного руху з невеликими поздовжніми ухилами (до 3‰) дозволяють зменшеити витрати бензину на 20% для легкових і на 70% для вантажних автомобілів у порівнянні з ухилом 6‰. Скорочення витрати бензину приводить, у свою чергу, до зМеншення викидів відпрацьованих газів.
Таким чином, концентрація забруднюючих речовин над автомобільною дорогою і біля неї залежить від наступних факторів:
інтенсивності руху автомобілів по дорозі;
типу двигуна;
принципу аерації місцевості й швидкості вітру;
поздовжнього ухилу дороги;
вологості повітря;
наявності перехресть.
Важливе значення при встановленні концентрації забруднюючої речовини в повітрі має „фонова” концентрація, тобто такий вміст забруднюючої речовини, що знаходився б у повітрі, якби були відсутні антропогенні джерела забруднення.
Вихідні дані:
Таблиця 4.1 – Характеристика перегонів
Показник |
Ділян-ка |
Номер варіанта |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
Довжина перегону, м |
1 |
950 |
200 |
600 |
700 |
500 |
650 |
650 |
700 |
450 |
800 |
2 |
250 |
650 |
350 |
250 |
750 |
250 |
650 |
600 |
550 |
350 |
|
3 |
500 |
700 |
550 |
900 |
200 |
900 |
300 |
200 |
800 |
500 |
|
4 |
300 |
450 |
500 |
150 |
550 |
200 |
400 |
500 |
200 |
350 |
|
Поздовжній ухил на перегоні, 0/00 |
1 |
6 |
0 |
0 |
8 |
0 |
2 |
0 |
6 |
2 |
8 |
2 |
0 |
8 |
4 |
6 |
2 |
8 |
2 |
8 |
6 |
0 |
|
3 |
2 |
2 |
6 |
2 |
8 |
6 |
8 |
0 |
2 |
8 |
|
4 |
8 |
6 |
0 |
2 |
6 |
8 |
8 |
2 |
0 |
4 |
|
Швидкість вітру, м/с |
2 |
3 |
5 |
6 |
1 |
4 |
5 |
2 |
6 |
3 |
|
Відносна вологість, % |
91 |
85 |
45 |
56 |
72 |
65 |
95 |
49 |
88 |
56 |
У табл. 4.1 обирають варіант за останньою цифрою номера залікової книжки студента.
Таблиця 4.2 – Сумарна інтенсивність руху, роки прогнозу й склад руху
Номер варіанта |
N, авт./год. |
Роки прогнозу |
Склад руху (р), % |
||||
легкові
|
легкі вантажні |
середні вантажні |
важкі вантажні |
автобуси
|
|||
0 |
120 |
2007 |
75 |
7 |
4 |
12 |
2 |
1 |
100 |
2020 |
65 |
12 |
6 |
14 |
3 |
2 |
60 |
2014 |
80 |
4 |
10 |
2 |
4 |
3 |
80 |
2021 |
45 |
15 |
18 |
15 |
7 |
4 |
90 |
2009 |
54 |
15 |
10 |
18 |
3 |
5 |
65 |
2011 |
68 |
9 |
8 |
11 |
4 |
6 |
140 |
2024 |
83 |
5 |
4 |
6 |
2 |
7 |
130 |
2018 |
41 |
11 |
19 |
24 |
5 |
8 |
185 |
2008 |
76 |
7 |
6 |
9 |
2 |
9 |
165 |
2023 |
56 |
8 |
15 |
15 |
6 |
У табл. 4.2 обирають варіант за передостанньою цифрою номера залікової книжки студента.