6.4. Практика застосування торговельних заходів захисту внутрішнього ринку в Україні

Починаючи з середини 1990-х рр., Україна брала участь у багатьох антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних справах як сторона-відповідач, а також як ініціатор застосування обмежувальних торговельних заходів.

Нормативно-правове забезпечення. Першими нормативно-правовими актами, спрямованими на захист українських підприємств у антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних справах були Укази Президента України 1994 р. “Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів” та “Про Міжвідомчу комісію з питань антидемпінгових розслідувань щодо експорту товарів походженням з України”. В грудні 1998 р. було прийнято Антидемпінговий кодекс, який містить три закони: “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”.

Участь України в розслідуваннях. У період з 1995 до червня 2003 рр. стосовно України було порушено 48 антидемпінгових розслідувань 19 країнами-членами СОТ, у тому числі ЄС (8), США (7), Індією (7), Мексикою (4), Канадою (3). Крім того, активним ініціатором антидемпінгових розслідувань стосовно України виступили Росія й інші країни СНД. За деяким оцінками під загрозою застосування антидемпінгових заходів з боку країн-членів СОТ перебуває український експорт обсягом 3-4 млрд дол. США, що становить 35 % сукупного експорту.¹⁸ Більшість розслідувань спрямовані проти основних експортоорієнтованих галузей української промисловості: металургії, хімічної промисловості, текстильного виробництва, сільського господарства.

У результаті субсидування вітчизняного гірничо-металургійного комплексу, яке проводиться з 1 липня 1999 р. і передбачає списання боргів перед бюджетом, надання пільг, зниження податку на прибутки, експорт різної продукції цієї галузі обкладали компенсаційними митами інші країни. Так, США ввели у 1999 р. компенсаційне мито на імпорт арматури і гарячекатаного прокату з України у розмірі 57,6 %; в січні 2001 р. на арматуру – 41,69 %, гарячекатаний прокат – 90,33 %.¹⁹

Для попередження можливості виникнення антидемпінгових процедур, застосування компенсаційних чи захисних заходів Україна змушена була погоджуватись на добровільні обмеження експорту. Стосовно України таку політику проводять країни ЄС, США та Росія щодо експорту сталеплавильної продукції, текстилю, вугілля, сільськогосподарської продукції.

Загалом протягом 2000-2003 рр. стосовно України найбільше було порушено антидемпінгових і захисних розслідувань, в меншій кількості компенсаційних справ. Такі розслідування ініційовані головно розвиненими країнами та головними торговельними партнерами України. Найвідоміші розслідування стосовно України та порушені Україною див. у табл. 6.4 і табл. 6.5.

Таблиця 6.4

Деякі розслідування, порушені проти України, протягом 2000-2003 рр.²⁰

Найменування продукції	Країна-ініціатор розслідування	Рік порушення розслідування	Вид і розмір мита
Нітрат амонію	США, антидемпінгове	2000	Антидемпінгове мито – 89,5 %
Гарячекатаний плоский прокат	США, антидемпінгове	2000	Попереднє антидемпінгове мито – 89,4 %
Гарячекатаний прокат	Мексика, антидемпінгове	2000	Антидемпінгове мито – 46 %
Товстолистовий прокат, арматура	Канада, антидемпінгове	2000	Антидемпінгове мито – 57,6 %
Арматура	Росія, компенсаційне	2001	Спеціальне мито – 21 %
Оцинкований прокат	Росія, антидемпінгове	2001	Антидемпінгове мито – 31,8 %
Компресори для холодильного обладнання	Росія, спеціальне	2001	Спеціальне мито – 20 %
Карамель	Росія, спеціальне	2001	Спеціальне мито – 21 %
Арматура	Росія, компенсаційне	2001	Спеціальне мито – 21 %
Холоднокатаний прокат	Китай, антидемпінгове	2001	-
Картопляний і кукурудзяний крохмаль	Росія, спеціальне	2001	Спеціальне мито – 10 % і 30 % відповідно
Крохмальна патока	Росія, спеціальне	2001	Спеціальне мито – 16 %
Чавун, нелегірована сталь	Єгипет, антидемпінгове	2001	Проводиться розслідування
Кристалічний кремній	Росія, спеціальне	2002	Проводиться розслідування
Підшипники	Росія, антидемпінгове	2002	Проводиться розслідування
Оцинкований прокат	Росія, антидемпінгове	2003	Антидемпінгове мито – 24,3 %

Таблиця 6.5

Деякі розслідування, порушені Україною, протягом 1999-2003 рр.²¹

Найменування продукції	Країна, проти якої прово­диться розслідування	Рік порушення розслідування	Вид та розмір заходу
Лампочки електричні	Білорусь, Росія, Польща, Угорщина	1999	Спеціальна квота 3,9 млн шт. в рік
Сода харчова	Росія	2001	Попереднє спеціальне мито – 26 %
Стрілкові переводи	Росія	2001	Попереднє спеціальне мито – 59,4 %
Мінеральні добрива	Росія	2001	Спеціальне мито – 20 %
Цемент	Росія	2001	Попереднє спеціальне мито – 41 %
Штучне хутро	Білорусь	2001	Антидемпінгове мито – 179,7 %
Руберойд	Білорусь	2001	Попереднє антидемпінгове мито – 74 %
Автомобілі нові	Росія	2002	Проводиться розслідування
Каналізаційні труби з чавуну	Росія	2003	Проводиться розслідування
Лимонна кислота	Китай	2003	Попереднє антидемпінгове мито – 130 %

Таке активне застосування обмежувальних заходів щодо українського експорту іншими країнами-імпортерами можна пояснити тим, що близько половини нашого експорту – це металургійна продукція, яка, як було проаналізовано вище, є об’єктом частого застосування антидемпінгових заходів. Головні конкуренти української металургійної продукції (США, ЄС, останнім часом Росія) мають достатньо великий досвід проведення антидемпінгового розслідування.

Проблеми та недоліки захисту українських товаровиробників. Оскільки в розслідуваннях Україна виступає здебільшого як сторона-відповідач, перед нею постають проблеми та завдання ефективного відстоювання інтересів національних виробників-експортерів, а також простежування спроб недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній та оперативне запровадження антидемпінгових, компенсаційних і захисних заходів.

Враховуючи таке формулювання задач, необхідність участі України в СОТ обґрунтовується можливістю доступу до сучасних правил СОТ щодо торговельних обмежувальних заходів і системи врегулювання суперечок у випадку проведення стосовно України розслідувань на дискримінаційних умовах.

Важливою проблемою є невизнання України багатьма державами як країни з ринковою економікою. Це питання є особливо важливим і вкрай потрібним у боротьбі стосовно чисельних і не завжди виправданих обвинувачень у демпінгу. Нагадаємо, що в такому випадку для визначення собівартості українських товарів використовують не внутрішні ціни та виробничі витрати України, а так звані ціни і витрати третіх країн, які здебільшого в кілька разів перевищують реальні в Україні. В результаті демпінгова маржа набуває величезних розмірів, а відповідно до неї – і величина антидемпінгового мита.

Для отримання ринкового статусу країні потрібно довести, що:

- рішення підприємств про ціну продукції, затрати на виробництво приймають на основі ринкових принципів;

- на підприємствах діє чітка система бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів (Україна перейшла на міжнародні стандарти з 2000 р.);

- собівартість продукції не занижується за рахунок бартерних розрахунків, амортизації основних фондів;

- обмінний курс національної валюти встановлюють на основі ринкового курсу.²²

Деякі успіхи комерційної дипломатії України є. Наприклад, ще в 2000 р. Канада визнала Україну країною з ринковою економікою в антидемпінгових розслідуваннях. Також рішенням Ради ЄС в жовтні того ж року застосування спеціального режиму ринкової економіки було поширене і на українські компанії. Проте запровадження цього спеціального режиму передбачає визнання ринкового статусу лише для окремих підприємств, які відповідають ринковим критеріям ЄС. Більшість країн і надалі розглядають нашу країну як країну з перехідною економікою, що створює додаткові перешкоди при захисті національних товаровиробників. Лише повне визнання України країною з ринковою економікою може змінити тенденцію до зростання антидемпінгових розслідувань стосовно нашої країни та створити сприятливий торговельний режим для України.

Існує багато об’єктивних причин, через які українські підприємства здебільшого програють у таких процесах. На думку експертів, багато вітчизняних підприємств-експортерів не готові до антидемпінгових процесів. По-перше, як свідчить світова практика, під час антидемпінгових розслідувань захищати свої інтереси повинні самі підприємства-експортери, тому що будь-яке втручання державних органів у хід антидемпінгових процесів дає привід іноземцям дорікнути нам у порушенні принципів ринкової економіки й обмежити експорт. Державні структури під час антидемпінгових процесів можуть лише надавати підприємствам головно консультаційну й інформаційну підтримку.

По-друге, причиною програшу у розслідуваннях є відсутність досвіду міжнародної торгівлі, дефіцит кваліфікованих консультативних послуг і нескоординована державна стратегія у галузі експортних цін на продукцію, наприклад, чорної металургії. Крім того, треба зазначити, що вартість гонорарів і послуг вітчизняних адвокатських контор за захист у процесі антидемпінгового розгляду становить близько 100-150 тис. дол. США з одного українського підприємства.²³

По-третє, більшість експортованої продукції, зокрема металургійної, значно поступається іноземній за якісними показниками, тому і продається дешевше. Чим нижча ціна, тим імовірніше проведення антидемпінгових розслідувань, тим більше, що коди на товарні групи для всіх країн однакові.

По-четверте, багато країн, що порушують антидемпінгові розслідування, до цього часу не визнали Україну країною з ринковою економікою.

По-п’яте, Україна ще не є членом СОТ, не має доступу до механізму врегулювання суперечок у рамках СОТ.

Отже, успіх України на світових товарних ринках та ефективний захист національних виробників від недобросовісної конкуренції і непередбачуваного різкого зростання імпорту можливі лише за умови вирішення цих проблем.