Основні терміни

Олігополія — ринкова структура, в якій домінує декілька підприємств, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Дуополія — ситуація на ринку, коли пропозиція представлена лише двома постачальниками.

Рівновага Курно досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне підприємство, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг виробництва, який очікує від нього інше підприємство. Рівновага Курно виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Рівновага Бертрана описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівною граничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Рівновага Штакельберга описує дуополію з таким розподілом ринкової влади між підприємствами, за яким одне з них реалізує поведінку лідера, тим часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку залежно від вибору, зробленого лідером.

Цінова війна — циклічне, послідовне зниження ціни продукту з метою витиснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Змова — явна, таємна чи мовчазна домовленість між підприємствами в галузі з метою встановлення фіксованих цін та обсягів випуску.

Картель — організаційне об’єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.

Модель об’єднаної олігополії Феллнера розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об’єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.

Лідерство в цінах — модель ціноутворення, в якій підприємство-лідер встановлює ціну, а інші нею керуються.

Модель олігополії Свізі (ламаної кривої попиту) базується на таких умовах і припущеннях:

• ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Р_о;

• підприємство виходить з того, що коли воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане підприємство втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна;

• при розгляді можливості зниження ціни підприємство вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку.

Модель Свізі використовується для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.

Політика сталого співвідношення цін за Хойссом — взаємна координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості співвідношення цін та односпрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополістам вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незмінність цін на олігополістичних ринках.

Гра — взаємовідносини економічних суб’єктів у ситуаціях з попередньо встановленими правилами, коли необхідно приймати відповідальні рішення.

Теорія ігор — наука, що за допомогою математичних методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Назвіть загальні риси олігополістичних ринків.

Б.2. Охарактеризуйте бар’єри до вступу в олігополістичну галузь.

Б.3. Охарактеризуйте олігополістичну взаємозалежність.

Б.4. В якому випадку на олігополістичному ринку можлива цінова війна?

Б.5. Розкрийте сенс та умови існування картелю. Які причини нестабільності картелю?

Б.6. Дайте загальну характеристику ціноутворення в умовах олігополістичного ринку.

Б.7. Олігополія з погляду теорії ігор.

Б.8. Які основні причини існування олігополії?

Б.9. Обгрунтування можливої реакції фірми, що функціонує в умовах олігополістичного ринку, на зміну ціни продукту її конкурентами.

Б.10. Які олігополістичні структури є усталеними, а які ні? Які умови та критерії стійкої рівноваги в умовах олігополії?

Б.11. Які, на вашу думку, економічні наслідки олігополії?

Б.12. Знайдіть єдино правильну відповідь на такі запитання або твердження:

Б.12.1. Що з наведеного нижче характеризує олігополію, а не конкурентну ринкову структуру?

а) багато покупців;

б) покупці добре поінформовані;

в) декілька продавців;

г) фірми максимізують прибуток.

Б.12.2. Ламана лінія попиту для олігополіста обов’язково супроводжується:

а) таємною змовою з підприємствами-конкурентами для додержання домовленої ціни;

б) розривом кривої граничних витрат;

в) розривом лінії граничного виторгу;

г) неефективною роботою фірми;

д) лідерством у цінах на ринку.

Б.12.3. Найвірогідніше, що учасник картелю збільшить свої прибутки у короткостроковому періоді, якщо:

а) буде продавати свої товари за більш низькими цінами;

б) встановить більш високу ціну, ніж інші учасники картелю;

в) здійснюватиме нецінову конкуренцію;

г) буде повністю дотримуватися умов картельної угоди;

д) збільшить випуск продукції понад встановлену квоту.

Б.12.4. Якщо підприємство очікує, що при зниженні або підвищенні ним ціни всі інші учасники ринку зроблять те саме, то воно:

а) має справу з жорсткою ціновою конкуренцією;

б) має ламану криву попиту;

в) є ціновим лідером ринку;

г) є найбільш ефективним підприємством у галузі.

Б.12.5. На ринку з відкритою інформацією, можливістю укладення угод довіри та вільним вступом картель може встановити повну монополію:

а) і у короткостроковому, і у довгостроковому періодах;

б) у короткостроковому, але не у довгостроковому періоді;

в) у довгостроковому, але не у короткостроковому періоді;

г) тільки за умов дуополії Бертрана, а не Курно.

Б.13. Дослідження дуопольного ринку певного типу верстатів виявило, що функції реагування кожного підприємства-виробника мають такий вигляд:

Y₁ = 400 – 2Y₂;

Y₂ = 400 — 2Y₁;

де Y₁, Y₂ — обсяги виробництва першого та другого підприємства. Наведіть графічно функції реагування підприємств і розрахуйте пропорції розділу ринку між ними.

Рис. 12.2. Функції реагування підприємств

Розв’язання

Функції реагування показують, як буде змінюватися поведінка одного підприємства (обсяг його випуску) залежно від поведінки іншого підприємства. Тому графік функцій реагування цих двох підприємств матиме вигляд (рис. 12.2):

Точка перетину двох функцій реагування (т. А) означає збіг реальної по- ведінки цих підприємств з тією, яка очікувалася з боку іншого підприємства, тобто точку рівноваги за умов дуополії. Отже, обсяги виробництва двох підприємств, що виникають за умов поділу ринку, можна обчислити через систему рівнянь

Y₁ = 400 – 2Y₂, Y₂ = 400 – 2Y₁.

Звідки

Y₁ = 133 , Y₂ = 133 .

Отже, підприємства поділили ринок порівну, причому частка кожного становить 133 од. випуску.

Б.14. На регіональному ринку ділових чоловічих костюмів діють 3 підприємства, приблизно однакові за розміром. Граничні витрати кожного підприємства незмінні, однакові та дорівнюють 300 грош. од.

Ринковий попит на продукцію галузі представлено у таблиці:

Ціна, за одиницю, грош. од.	1200	900	600	300
Обсяг випуску, тис.од.	300	600	900	1200

Якщо підприємства створять картель і розподілять ринок порівну, якою буде рівноважна ціна та яку кількість продукції стане виробляти кожне підприємство?