Приклади окремих частин вступу авторефератів дисертацій

Актуальність теми дослідження

Загальна аргументація

Актуальність теми дослідження. ХХІ століття все частіше називають “століттям якості”. Зростання значимості якості як фундаментальної категорії філософії за останній час підтверджується тим, що це поняття стало невід’ємним в діяльності різноманітних організацій практично всіх сфер життя суспільства. Філософія якості стала складовою політики фірм та корпорацій, заводів та організацій. Якість – це показник високої ефективності праці в суспільстві, джерело національного багатства і, що важливо, фактор виходу з соціальних та економічних криз.

Серед інших сфер суспільної життєдіяльності, для яких актуалізується проблема забезпечення якості, одне з чільних місць посідає сфера освіти, що пов’язано як із недостатньо оперативним реформуванням вітчизняної освітньої системи у відповідності до внутрішніх українських реалій, так і з потребою підвищення її конкурентоспроможності в контексті європейської інтеграції. У зв’язку з останнім акценти в осмисленні проблеми якості освіти зміщуються в бік її вищої ланки, яка покликана задовольняти потреби держави і суспільства в кваліфікованих фахівцях.

Поодинокі прикладні зусилля в напрямі забезпечення якості вищої освіти не мають шансів на ефективність без наявності надійного світоглядного фундаменту, який можна створити лише в рамках філософії освіти. Остання утверджується сьогодні поряд з філософіями культури, економіки, науки і покликана допомогти окреслити “можливість можливого”, пізнати “любов до мудрості” в організації складного та суперечливого освітнього процесу, проаналізувати світ нової реальності, увійти в інші світи, в нову епоху. Тому на часі філософське осмислення проблем якості освіти, зокрема вищої, яка є локомотивом усього комплексу демократичних змін в суспільстві.

Сутність проблеми

Існує нагальна потреба наблизитись до розуміння якості в контексті цінностей в освітньому процесі і спробувати дати відповіді на запитання: хто має вийти на авансцену постмодерного світу, що глобалізується: учений чи мудрець, носій актуальних знань чи інтуїції розуму? якою має бути якість знань? чи мають знання бути “мудрими”? якими новими смислами може наповнитись в найближчий час поняття “якість освіти”? якими можуть бути критерії оцінки якості сучасних знань – єдності раціонального та ірраціонального – та якості самої освіти? Актуальність поставлених питань не лише незаперечна, вона збільшуватиметься разом із ростом числа небезпек сьогоднішнього неспокійного і важкопрогнозованого світу.

Підвищення якості освіти – необхідна умова покращення життя суспільства, це основа демократизації політичного устрою, модернізації економіки, розвитку культури інноваційного мислення, утвердження фундаментальних цінностей буття людини.  Реформування освіти, осмислення її нової ролі, актуалізація понять стандарту та якості освіти має вказувати на пульс часу, має випереджати майбутнє, має долати розрив між старим та новим.

Якість української вищої освіти – питання національної безпеки, адже за роки незалежності ми поки що не зуміли не лише переламати тенденцію знецінення освіти, але й не змогли утвердити на практиці давній постулат про силу знань. Сьогодні прагнення українського народу жити в гідних умовах може бути задоволене лише за умови дотримання принципу конкурентоспроможності, змагальності. Входження України до структур Європейського Союзу пов’язується з поняттям “стандарти якості”, що, безумовно, стосується і вищої освіти. Реформування усієї освітньої системи України ставить одним із актуальних завдань і проблему створення вітчизняної системи оцінки та забезпечення якості вищої освіти, що неможливе без попереднього комплексного філософського осмислення проблеми.

Ступінь наукового опрацювання проблеми

Ступінь наукового опрацювання проблеми. З моменту набуття незалежності Україна вступила в період переосмислення усієї педагогічної, управлінської та філософської спадщини минулого вітчизняної системи освіти. Тому багато класичних і вічних питань – серед яких і проблема якості – набули нового змісту. Аналіз наукової літератури з теми нашого дослідження виявив, що наявна велика кількість джерел з проблеми не забезпечує її комплексного бачення, сучасні вітчизняні та зарубіжні автори переважно розглядають окремі важливі складові якості освіти. Негативною рисою багатьох наукових публікацій останнього часу стало надмірне захоплення авторами подачею інтелектуально не доопрацьованої інформації, а іноді і репродукуванням одних і тих самих фактів.

Проблема якості вищої освіти є багатоаспектною, тому не можна стверджувати про її виключно педагогічний, дидактичний, управлінський чи світоглядний характер. Навіть філософський розгляд проблеми, який завжди допускає міждисциплінарність і широкі рамки об’єкта дослідження, не ставав основним і єдиним аспектом наукового розгляду якості освіти.

         Сучасні вітчизняні та зарубіжні автори переважно розглядають якість

освіти одразу у кількох аспектах: соціально-філософському, освітянському, педагогічному ( В. Андрущенко, В. Астахова, К. Астахова, Л. Горбунова, М. Згуровський,  В. Кремень,  М. Култаєва, М. Лукашевич,  В. Лутай, І. Надольний, В. Ткаченко, М. Михальченко, С. Ніколаєнко, В. Огнев’юк, І. Предборська, М. Степко та інші), соціально-філософському, філософсько-освітянському, управлінському (О.Величко, В. Вікторов, А.Гофрон,Т.Ґусен, Д. Дзвінчук, Б. Жебровський, А. Тайджнман), суспільно- економічному, соціокультурному та освітянському (К.Корсак), соціальному та педагогічному (Г. Поберезська),  освітянському, філософському, культури тринітаризму (О. Субетто), соціологічному (В. Кушерець, М. Романенко, О. Скідін, Н. Щипачова).

Виділення невирішеної раніше частини загальної проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження

Намагання поглибити наявне наукове підґрунтя забезпечення якості вищої освіти з погляду філософії і нагальна потреба в комплексному філософському аналізі проблеми стали спонукальними мотивами для провадження власних досліджень якості вищої освіти як предмета філософського аналізу. Адже філософський аналіз якості вищої освіти – це спосіб осмислення того, якою є сучасна людина. Корекція моральних ідеалів та духовних цінностей, інформаційний вибух та ущільнення континууму глобалізованої планети, синергетичне прозріння і формування ноосферної свідомості – усе це виклики для вищої освіти, яка народжує свою нову якість, нову гуманну природу, здатну підготувати людину до нетрадиційних випробувань.

Якісна освіта ХХІ століття – це освітлення духу та розуму людини, це просвітлення і пробудження того ще не займаного потенціалу творчості та мудрості, який може проявитись разом із відродженням гуманності.

Критична неузгодженість між нагальною потребою формування сучасної системи забезпечення якості вищої освіти України і відсутністю комплексного світоглядного підґрунтя для цього складає зміст наукової проблеми, на розв’язання якої спрямоване запропоноване дисертаційне дослідження “Якість вищої освіти як предмет філософського аналізу”.

Мета дослідження

Мета дисертаційного дослідження – шляхом філософського аналізу означити світоглядні засади осмислення якості вищої освіти, сформувавши таким чином концептуальне підґрунтя для її забезпечення в системі вищої освіти України.

Завдання дослідження

Для досягнення поставленої мети необхідне послідовне виконання таких завдань дослідження:

• здійснити комплексний філософський аналіз якості вищої освіти, виявити наукові основи, особливості стилю і рамки такого аналізу;

• окреслити філософський вимір категорії і феномена якості вищої освіти в стратегії розвитку суспільства через дослідження проблеми якості освіти в контексті сучасних загальноцивілізаційних тенденцій, а також завдяки аналізу якісної освіти в системі цінностей освітнього процесу;

• проаналізувати сучасні європейські підходи до оцінки і забезпечення якості вищої освіти з точки зору філософії;

• сформувати концептуальне підґрунтя для моделювання системи забезпечення якості вищої освіти в Україні – державі, стратегічним пріоритетом якої є входження до Євросоюзу.

Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження – вища освіта як динамічна соціокультурна система, спеціалізована діяльність і фактор суспільного розвитку.

Предмет дослідження

Предмет дослідження – якість вищої освіти в єдності її сутності, змісту, критеріїв і процедур забезпечення.

Методологічна основа дослідження

Методологічну основу дослідження складають загальнофілософська теорія пізнання, загальнонаукові принципи світоглядного плюралізму, об’єктивності дослідження і взаємозв’язку теорії з практикою, принцип наукового сходження від абстрактного до конкретного. Провідним методологічним прийомом стала персоналістична редукція ідей, смислів та фактів, які прямо чи опосередковано пов’язані з проблемою якості вищої освіти. Як підґрунтя, використано системний, комплексний, цивілізаційний, інформаційний та аксіологічний підходи до осмислення проблеми.

Застосовано методи абстрагування, узагальнення, порівняння і систематизації при вивченні літератури, методи термінологічного аналізу і операціоналізації понять. Достатня ступінь обґрунтованості положень дисертації забезпечувалась використанням логіко-аналітичних методів (дедукції та індукції), умовиводу за аналогією чи об’єктивними закономірностями, сполученням методів аналізу та синтезу.

У цілому, дослідження якості вищої освіти проводилось на засадах пріоритетності основного принципу організації філософського знання – принципу гуманістичної спрямованості.

Практичне значення

Практичне значення викладеної в дисертаційній роботі концепції полягає в тому, що зроблені висновки і запропоновані рекомендації можуть бути використані при розробці національних стандартів освіти, при створенні систем гарантування якості освіти на різних рівнях, для удосконалення навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі; враховані при формуванні засадничих принципів державної політики у сфері освіти. Крім того, матеріали дисертаційного дослідження можна використовувати при розробці відповідних тем нормативних навчальних дисциплін і спецкурсів з філософії освіти, соціальної філософії, педагогіки, соціальної психології, культурології тощо.

Структура дисертації

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел (загальна кількість джерел – 230, з них 17 – англійською мовою). Обсяг основної частини роботи – 175 сторінок.

Актуальність теми дослідження

Загальна аргументація

Актуальність теми дослідження. Успішна реалізація стратегічних завдань реформування сучасної вищої бібліотечно-інформаційної освіти (БІО) України потребує фундаменталізації документологічної складової підготовки кадрів в умовах опанування бібліотечно-інформаційною сферою новітніх інформаційно- комп'ютерних технологій (ІКТ), диверсифікації основних каналів і засобів пере- давання інформації та знань у сучасному суспільстві. Наразі посилюються тенденції інтеграції та взаємодоповнення документального, інформаційного і когнітивного рівнів соціальної комунікації. При цьому документальна складова, яка забезпечує створення, розповсюдження і використання соціально значущої документованої інформації, передавання її в часі та просторі, залишається одним із найважливіших чинників успішного функціонування інформаційного суспільства та суспільства знань.

Сутність проблеми

Актуальність теми дослідження зумовлена також необхідністю вирішення таких основних протиріч між:

а) потребою українського суспільства та бібліотечної галузі України в компетентних, високоосвідчених кадрах, здатних ефективно діяти в умовах інформатизації суспільства, забезпечуючи повне й оперативне задоволення потреб користувачів у різноманітних видах і типах документно-фіксованої інформації, і сучасним станом підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів, зорієнтованої в основному на роботу з традиційними друкованими виданнями;

б) об'єктивною необхідністю забезпечення послідовності і спадкоємності в здобутті студентами системи знань, набутті умінь, навичок, професійних і фахових компетенцій щодо забезпечення «життєвого циклу» друкованих та електронних документів і фрагментарністю сучасної документологічної підготовки майбутніх фахівців, існуючим дублюванням дисциплін документально-комунікаційного циклу на освітньо-кваліфікаційних рівнях — молодший спеціаліст, бакалавр і магістр;

в) нагальною необхідністю створення цілісної системи документологічної підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні в умовах ступеневої освіти та станом наукової розробленості означеної проблеми в сучасному бібліотеко- знавстві.

Ступінь наукового опрацювання проблеми

Теоретичне підґрунтя дослідження означеної проблеми заклали ідеї, теорії, концептуальні положення вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджували окремі аспекти вищої БІО: В.В. Загуменної, В.О. Ільганаєвої, Т.І. Ківшар, О.П. Коршунова, С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, О.В. Матвієнко, М.І. Сенченка, Г.В. Сілкової, С.В. Сищенко, В.К. Скнар, М.С. Слободяника, А.В. Соколова, А.А. Соляник, Ю.М. Столярова, Л.Я. Філіпової, А.С. Чачко, Г.М. Швецової-Водки, І.О. Шевченко, В.М. Шейка та ін. …

Виділення невирішеної раніше частини загальної проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження

… Проте на даний час відсутні дисертаційні і фундаментальні наукові праці, які б висвітлювали сучасні потреби в системному розвитку та якісному оновленні документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах ступеневої освіти й інформатизації суспільства.

Вищезазначене дає підстави вважати, що опрацювання теоретичних засад документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України за умов інформатизації та ступеневої освіти є актуальною теоретичною і методичною проблемою, успішне розв'язання якої має важливе соціальне, науково- освітнє і професійне значення, сприятиме ефективному вирішенню стратегічних і тактичних завдань щодо підвищення якості підготовки кадрів бібліотечно- інформаційного профілю України і потребує спеціального дослідження.

Мета дослідження

Мета дисертаційного дослідження — розроблення теоретичних засад формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів у сучасній Україні в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Завдання дослідження

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

• відстежити еволюцію теоретичних уявлень про систему наукових і навчальних дисциплін документально-комунікаційного циклу;

• обґрунтувати міждисциплінарний характер документологічного знання як домінанти базового змісту сучасної БІО в Україні;

• визначити основні методологічні підходи до дослідження документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інфор- матизації та ступеневої освіти;

• вивчити сучасний стан документологічного навчання майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційного профілю у ВНЗ України І–ІІ та ІІІ–ІV рівнів акреди- тації;

• з'ясувати особливості документологічної підготовки як компоненти БІО у ВНЗ Європи та світу, здійснити порівняльний аналіз;

• опрацювати концептуальні засади формування системи документологічної складової підготовки кадрів в умовах інформатизації суспільства та ступеневої БІО в Україні;

• створити конкретно-дисциплінарну модель системи документологічної складової підготовки майбутніх фахівців бібліотечно-інформаційного профілю України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Об’єкт дослідження

Об'єкт дослідження— вища бібліотечно-інформаційна освіта.

Предмет дослідження

Предмет дослідження — теоретичні засади формування системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів України в умовах інформатизації та ступеневої освіти.

Методи дослідження

Методи дослідження. Для досягнення мети й успішного вирішення завдань дисертації застосовано комплекс загальнофілософських, загальнонаукових під- ходів і методів дослідження. Загальнофілософською основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, який дозволив вивчити об'єкт у його розвитку; системний підхід та його різновиди (системно-структурний, системно-функціо- нальний, системно-діяльнісний) — уможливили розглянути документологічну складову підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як системну цілісність, що набуває змістової та структурної єдності в умовах електронного середовища та ступеневої освіти; соціально-комунікативний — для розгляду соціальної комунікації і документальної комунікації як її складової — детермінанти БІО; обґрунтування базового значення документологічної складової підготовки

сучасних вітчизняних кадрів, вивчення внутрішніх і зовнішніх зв'язків дисциплін документально-комунікаційного циклу в умовах посилення інтеграційних процесів у системі соціальних комунікацій сучасної України.

На різних етапах дослідження використовувалися відповідні методи:

джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій з теми дослідження і суміжних з нею — для визначення стану дослідження обраної наукової проблеми; історико-генетичний — для встановлення системно-історичних зв'язків і виявлення стадій становлення та зміни основних наукових парадигм змісту вищої БІО; порівняльний — для виявлення загального та специфічного в змісті документологічної підготовки студентів ВНЗ бібліотечно-інформаційного профілю України та світу; компетентнісний підхід і метод моделювання — для розроблення концептуальної моделі системи документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців України в умовах інформатизації та ступеневої освіти, представлення її на конкретно-дисциплінарному рівні; соціологічні та ін.

Практичне значення

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в

обґрунтуванні автором базового статусу документивної парадигми, що забезпечує системну єдність змісту та фундаментальність документологічної складової підго- товки сучасних бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні; створює надійне теоретичне підґрунтя для вироблення на науковій основі стратегії і тактики визначення на практиці загального, особливого, часткового й індивідуального в змісті документологічної складової підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів бібліотечно-інформаційного профілю України, їх конкурентоспро- можність на національному, європейському і світовому ринках праці.

Наукові висновки, результати і рекомендації дисертаційного дослідження, концептуальна і конкретно-дисциплінарна моделі системної документологічної складової підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів сприятимуть розробленню на науковій основі державних стандартів освіти України для молодших спеціалістів, бакалаврів і магістрів з освітніх напрямів «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія», «Документознавство та інформаційна діяльність»; можуть використовувалися ВНЗ України І–ІІ та ІІІ–ІV рівнів акредитації бібліотечно- інформаційного профілю для розроблення освітньо-професійних програм (ОПП), навчальних планів і програм з дисциплін документально-комунікаційного циклу.

Структура дисертації.

Актуальність теми дослідження

Загальна аргументація

Актуальність теми дослідження. Для сучасної України вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування є одним з актуальних завдань, що потребує науково обґрунтованих підходів. Належна організація функціонуван­ня цих органів забезпечує успішний розвиток держави, зокрема її соціально-економічну та політичну стабільність. З іншого боку, на ефективність дій органів державної влади суттєво впливає їх взаємозв’язок з органами місцевого самоврядування. Саме на місцевому рівні вирішуються основні проблеми життєдіяльності територіальної громади та забезпечується реалізація її інтере­сів. Діяльність у цьому напрямі є головним завданням органів місцевого само­врядування, успішне здійснення якого залежить від якісного та оперативного опрацювання відповідної інформації, що надходить до цих органів або створюється ними у вигляді документів.

Документування управлінської інформації та організування роботи зі службовими документами є одним із основних складових діяльності органів місцевого самоврядування. Водночас, на ці процеси, що, як правило, охоп­люються поняттям діловодства, останнім часом впливає застосування но­вих інформаційних технологій, методів інформаційно-документаційного забез­пе­чен­ня управління. У підсумку зазначена діловодна діяльність, що спрямована на прийняття, документування та реалізацію управлінських рішень, набуває більш широкого змісту і може позначатися як документаційне забезпечення діяльності юридичної особи. Слід зауважити, що в державних органах та органах місцевого самоврядування як типова, так і профільна документація представлені пере­важно видами управлінських документів. Це означає, що в документаційному забезпеченні діяльності органу місцевого самоврядування основними є процеси створення та організування функціонування службових управлінських доку­ментів різних класів управлінської документації.

Сутність проблеми

Однак, нині, на відміну від традиційних діловодних процесів, вони реалізуються із врахуванням впровад­жен­ня систем електронного документообігу, методів інформаційного забезпе­чен­ня керування, моніторингу документаційних потоків в установі, керування документаційними процесами відповідно до чинних національних стандартів. Незважаючи на актуальність дослідження зазначених аспектів в роботі органів місцевого самоврядування, в Україні вони зали­шаються поза увагою доку­мен­то­знавців. …

Виділення невирішеної раніше частини загальної проблеми, на розв’язання якої спрямоване дослідження

… Це зумовило основне спрямування нашого дисертаційного досліджен­ня. Водночас сучасний стан та перспективи розвитку документаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування доцільно розглядати у контексті вивчення основних напрямів розвитку діловодства в зазначених органах у попередні періоди, що певною мірою пов’язані із нинішньою характеристикою їх діяльності у сфері створення управлінської документації та організування роботи зі службовими документами.

Ступінь наукового опрацювання проблеми

Мета дослідження

Метою дослідження є з’ясування сучасного стану документаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні і окрес­лення перспектив його подальшого розвитку.

Завдання дослідження

Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:

– визначити основні напрями розвитку діловодства в органах місцевого самоврядування України за період з 1917 р. до 1991 р.;

– проаналізувати завдання сучасної системи місцевого самоврядування в Україні, зокрема органів місцевого самоврядування в реалізації інтересів тери­торіальної громади та в управлінні адміністративно-територіальною одиницею;

– охарактеризувати нормативно-методичну базу документаційного забез­печення діяльності органів місцевого самоврядування в сучасній Україні;

– розглянути функції структурних підрозділів, відповідальних за орга­ні­за­цію документаційного забезпечення діяльності органів місцевого само­вряду­вання, а також види документів, що створюються цими підрозділами відповідно до їх основних функцій;

– дослідити процеси документування та організування роботи зі службо­вими документами в сучасних органах місцевого самоврядування в Україні (на прикладі діяльності Маріупольської міської ради та її виконавчих органів);

– окреслити перспективні напрями подальшого розвитку документацій­ного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

Об’єкт дослідження

Об’єктом дослідження є документаційне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в сучасній Україні.

Предмет дослідження

Предмет дослідження – сучасний стан та перспективи розвитку докумен­таційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

Методи дослідження

Методи дослідження. У процесі дослідження було застосовано такі наукові методи: хронологічний, історико-порівняльного аналізу, узагальнення.

Хронологічні межі дослідження

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1991–2006 рр. Нижня хронологічна межа пов’язана з початком реформування інституту місцевого самоврядування в незалежній Україні, верхня – позначає час завершення дослідження. Для з’ясування змісту витоків сучасного стану документаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні проаналі­зовано основні напрями розвитку діловодства в таких органах з 1917 р. до 1991 р. Розгляд періодів 1920–1930-х рр., коли окремі частини сучасної тери­торії України належали різним державам, обмежено системою радянського діловодства, що реалізувалася в УСРР, оскільки саме вона набула подальшого розвитку в республіці в наступні історичні періоди.

Практичне значення

Практичне значення дослідження. Висновки за підсумками дисертацій­ного дослідження спрямовані на підвищення рівня документаційного забезпе­чення органів місцевого самоврядування. Рекомендації, сформульовані у дос­лідженні, мають практичне значення для вдосконалення роботи зі службовими документами в органах місцевого самоврядування, зокрема зі зверненнями громадян, а також для розроблення нормативних та методичних документів з організації документаційного забезпечення в цих органах, вико­ристання яких забезпечить належну якість складу їх документаційних фондів.

Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути включені до навчальних посібників з документаційного забезпечення державних установ, лекційних курсів з історії діловодства для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за спеціальністю “Документознавство та інформаційна діяльність”, а також до практичних посібників з діловодства для співробітників виконавчих органів місцевих рад.

Структура дисертації

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розді­лів (дев’яти параграфів), висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту – 165 с., список використаних джерел та літератури містить 240 назв.

Актуальність теми дослідження

Загальна аргументація

Сутність проблеми

Ступінь наукового опрацювання проблеми

Мета дослідження

Завдання дослідження

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

Методологічна основа дослідження

Практичне значення

Структура дисертації

Актуальність теми дослідження

Загальна аргументація

Сутність проблеми

Ступінь наукового опрацювання проблеми

Мета дослідження

Завдання дослідження

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

Методологічна основа дослідження

Практичне значення

Структура дисертації