2. Внутрішнє і зовнішнє середовище підприємництва.
Підприємницьке середовище поділяється на внутрішнє та зовнішнє.
Внутрішнє середовище підприємства - це механізм життєдіяльності підприємства, що забезпечує його самовідтворення.
Внутрішнє середовище складається з багатьох елементів, які знаходяться під постійним наглядом і впливом підприємця. Він самостійно й директивно формує внутрішнє середовище, здійснює моніторинг за його станом.
Основними елементами внутрішнього середовища є:
підприємець - людина (фізична особа), що здійснює підприємницьку діяльність, зі створенням (одноосібно чи з партнерами) юридичної особи (підприємства, фірми тощо) або без створення такої;
місія підприємства: у більшості випадків місією сучасного підприємства (фірми) можна вважати виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.
цілі підприємства: одержання доходів, його власникам, створення робочих місць для населення, охорона навколишнього середовища, забезпечення підприємства заробітною платою, забезпечення персоналу нормальними, прийнятними умовами праці, а споживачів — продукцією;
працівники - особи, які безпосередньо створюють матеріальні цінності, впливають на предмети праці з допомогою знарядь виробництва, проводять ремонт устаткування, переміщення вантажів, прибирання виробничих приміщень та ін;
технології - наука про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) розв'язання задач людства за допомогою технічних засобів (знарядь праці);
ресурси - все що потрібно для задоволення потреб людини;
структура управління - цілеспрямований програмований чи довільний вплив на об'єкти задля досягнення кінцевої мети посередництвом процесорів, явищ, процесів, коли є з ними взаємодія в режимі детермінованої чи довільної програми/регламенту;
результат діяльності підприємства тощо.
Варто відзначити ще два фактора, які не є безпосередньо внутрішніми. Вони поєднують зовнішнє і внутрішнє середовище. Це результати виробництва та ринковий сигнал. Зовнішнє середовище підприємства - це структурно-просторове оточення, яке складається з факторів впливу на функціонування підприємства.
До факторів зовнішнього середовища відносять:
політичну ситуацію
політику центральної і місцевої влади у відношенні підприємництва
соціальну ситуацію
рівень законності та правопорядку
рівень корупції та злочинності
рівень і правила конкуренції
стан податкової системи країни
стан фінансової системи
рівень монополізації ринку
науково-технічне середовище 11.природні фактори
екологічні фактори
демографічну ситуацію
традиції ведення підприємництва
рівень споживання, попит, платоспроможність споживачів Існують різні підходи до класифікації цих факторів:
1)за сферою оточення (мікросередовище й макросередовище);
2)за напрямком впливу (стимулюючі, стримуючі);
3)за характером дії (фінансово-економічні фактори, організаційно-правові, соціально-психологічні);
4)за ступенем впливу (фактори прямого впливу і фактори непрямого впливу). Це найбільш поширений поділ факторів зовнішнього середовища.
f
До факторів прямої дії належать:
споживачі;
постачальники;
державні органи;
конкуренти;
профспілки.
Фактори непрямої дії:
політичні;
науково-технічні;
соціально-психологічні;
стан світової економіки (національної, регіональної) тощо.
Характер впливу факторів прямої та непрямої дії на підприємство різний. Перші впливають на підприємство безпосередньо, крім цього підприємство тією чи іншою мірою може частково вплинути на них. Другі впливають на підприємство або опосередковано (через інші фактори), або в якихось певних ситуаціях, але підприємець позбавлений можливості впливати на ці фактори. Незалежно від поділу фактори зовнішнього середовища не можуть управлятися підприємцем, тобто зовнішнє середовище не контрольоване підприємцем.
Специфікою підприємницької діяльності є те, що підприємець самостійно не може змінити дані фактори. Але він може враховувати їх вплив на свою діяльність та прилаштовуватися до них.
Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі примусили звернути на зовнішнє середовище ще більшу увагу, ніж коли - не будь. З кожним роком керівництво вимушене враховувати все більшу кількість зовнішнього середовища, які набувають глобального характеру.