1.Смерть її види й етапи процесу вмирання.
СМЕРТЬ – незворотне припинення життєвих функцій організму. З
настанням смерті тварина перетворюється в мертве тіло, труп.
Одним із важливих питань, які розв’язуються під час дослідження
трупа є встановлення категорії виду смерті. З біологічної точки зору
прийнято розрізняти природну і неприродну смерть.
Природна смерть (фізіологічна) – припинення життя організму
внаслідок закономірного закінчення його життєвого циклу без дії сторонніх
смертоносних причин.
Неприродна (патологічна, передчасна) смерть – смерть, яка настає в
будь якому віці під впливом шкідливих факторів. Розрізняють два видипатологічної смерті: насильницька (забій, убивство) та не насильницька
(звичайна або затухання та нагла або раптова ).
Танатогенез (процес смерті) умовно поділяють на три стадії: агонія,
клінічна смерть, біологічна смерть.
Агонія (від грець. агон – означає боротьба), тобто прояв захисних сил
для збереження життя. Це період від початку смерті до моменту останньої
систоли серця.
Клінічна смерть – це момент останнього скорочення (систоли) серця.
Зупинка серця ще не означає смерть всього організму. Достатньо сказати, що
саме серце можна заставити функціонувати через добу і навіть більше. Біологічна смерть – незворотна зупинка життя у всіх елементах
(органах) організму. Вона наступає приблизно через добу після клінічної
смерті.
2.Загальна характеристика посмертних змін
Охолодження. З моменту завершення життєвих функцій утворення
тепла в тілі завершується і, згідно фізичним законам, відбувається
зрівнювання температури тіла з температурою оточуючого середовища.
Трупне задубіння. Незадовго після смерті тварини всі її м’язи
розслабляються, але вже через порівняно короткий термін вони поступово
стають більш щільними, твердими, злегка скорочуються і фіксують труп в
певному положенні, яке можна змінити, якщо застосувати деяку фізичну силу.
Згортання крові. З настанням смерті починається згортання крові.
Однак не завжди воно однаково виражене, що в значній мірі залежить від
вмісту в крові вуглекислоти. При наявності в крові великої кількості
вуглекислоти кров може взагалі не згорнутися. Це може відбутися при смерті
від асфіксії, сепсису, отруєння. Посмертні згустки крові забарвлені в темно-
червоний колір, мають в більшій мірі пухку консистенцію.
Посмертний перерозподіл крові виражається в тому, що після смерті
внаслідок припиненні діяльності серця та скорочення артерій кров, яка ще не
згорнулася, переходить з артерій у вени і під дією сили тяжіння разом із
тканинною рідиною і лімфою стікає в нижче розташовані частини тіла, тим
самим є фактором утворення трупних плям.
11
Трупні гіпостази виникають через 3-6 год. після смерті у шкірі,
підшкірній клітковині, скелетних м’язах, в нижче розташованих частинах
внутрішніх органів, від чого вони стають більш повнокровними (що як
правило добре видно в парних органах: нирках, наднирниках, легенях).
Трупне розкладання пов’язане з процесами аутолізу і гниття трупів.
Процеси розкладання розвиваються або під впливом ферментів, які є в тканинах
тварини, або ж в результаті дії різноманітних аеробних та анаеробних
мікроорганізмів. Гниття трупа обумовлене розмноженням гнильних бактерій
в кишечнику та інших органах. Розкладання трупів під дією ферментів –
аутоліз. Ознаками розкладання трупу є:
1) гнилісний запах, який утворюється внаслідок виділення сірководню,
індолу та інших газів; 2) зелений колір шкіри та інших внутрішніх органів в
наслідок накопичення в них сульфогемоглобіну (сполучення сірководню,
який виділяється при гнитті, з гемоглобіном крові); 3) утворення газів, які
накопичуються в шлунково-кишковому тракті, порожнинах, підшкірній
клітковині, паренхіматозних органах, в результаті чого органи стають
губчастими, труп здувається__