3. Сепсис його клініко морфологічні форми

Сепсис – загальна інфекційна хвороба, що викликається

різноманітними патогенними мікроорганізмами й розвивається в результаті

потрапляння в кров мікроорганізмів з вогнища запалення; характеризується

високою лихоманкою, бактеримією та різким зниження резистентності

організму. Класифікація (клініко-анатомічна) сепсису

Септицемія – супроводжується терміємією, токсикогеморагічним

синдромом. Гнійні метастази відсутні.

Септикопіємія – супроводжується гнійним запаленням, гнійними

метастазами в органах і тканинах, бактеріальною емболією (збудники

стрептококи, стафілококи, Р. aeryginosa). Септикопіємічне вогнище –

пуповина, гнійний мастит, ендометрит. Септикопіємія зустрічається з

метастазами і без них.

Септичний (бактеріальний) ендокардит – характеризується

ураженням клапанів серця або пристінкового ендокарда. Переважають

альтеративні процеси (виразковий септичний ендокардит).

Хроносепсис – виникає при наявності септичного вогнища, що довго

не загоюється, та загальному обширному нагноєнні (після поранень,

гнійному маститі, ендометриті). Періодично мікроби та їхні токсини

надходять у кров, і при цьому виникає загострення хвороби. Із загальних змін

при хроносепсисі спостерігають виснаження, атрофію органів.

Класифікація (за воротами інфекції) сепсису

Рановий (післяопераційний) сепсис

Післяродовий сепсис

Пупковий сепсис

Урогенний сепсис

Аспіраційний сепсис

Криптогенний сепсис.

4. Сибірка. Кл морф форми.Диф діагност.

Сибірка (Anthrax, сибірська виразка, телій) – гостра інфекційна

хвороба, антропозооноз, характеризується септицемією, серозно-

геморагічним запаленням підшкірної та субсерозної сполучної тканин і

внутрішніх органів, утворенням набряків та карбункулів. Хворіють усі види

ссавців та людина. При легеневій формі сибірки в патологічний процес залучаються

органи грудної порожнини. Легені знаходяться в стані геморагічного або

серозно-геморагічного запалення. Зареєстровано випадки вогнищевої

фібринозно-геморагічної пневмонії у свиней. Лімфатичні вузли грудної

порожнини з ознаками серозно-геморагічного запалення.

При кишковій формі характерною клінічною ознакою захворювання є

порушення функції шлунково-кишкового тракту. У великої рогатої худоби

відмічають здуття рубця, далі запор, який змінюється кривавим проносом,

захворювання супроводжується високою температурою.

Слизова оболонка тонкого відділу кишечника набрякла, має ознаки

геморагічного запалення, драглистої консистенції, темно-червоного кольору,

вмістиме кишечнику брудно-червоне. Пеєрові бляшки збільшені в об‘ємі,

виступають у просвіт кишечника, темно-червоного кольору з численними

крововиливами. З часом на місці пеєрових бляшок утворюються струпи,

виразки. Ці ділянки зі сторони слизової і серозної оболонок вкриті плівками

фібрину. Реґіонарні лімфатичні вузли також у стані геморагічного запалення.

Шкірна форма характеризується серозно-геморагічним вогнищевим

запалення шкіри та утворенням у воротах інфекції (на шкірі) первинного

вогнища пошкодження карбункула сибірки. В подальшому на місці запальної

інфільтрації утворюється пухирець, заповнений прозорою рідиною, яка надалі

стає каламутною, набуваючи темно-червоного забарвлення. Пізніше відбувається

некроз, при цьому пухирець разом із навколишньою тканиною підсихає і

перетворюється в темний струп. У тварини відмічаються виразки в ділянці

глотки, шиї, очеревини, підгруддя, вим’я; у свиней – виразки спини. Шкіра в цих

ділянках напружена, сухувата, іноді потріскана, з цих щілин просочується

лимонно-жовта рідина. В місцях ураження відбувається серозно-геморагічна

інфільтрація підшкірної клітковини.__ Диференційна діагностика. Диференціювати сибірку необхідно від

гострої і септичної форми ангіни, сонячного і теплового ударів, лептоспірозу,

ЕМКАРу, піроплазмозу, ІНАНу.