
- •Лекція 2 Тема: Лінійні оператори в векторних просторах
- •4.5 Подібні підстановки, задача Лагранжа
- •1. Лінійні оператори
- •2. Лінійні оператори і матриці
- •3. Дії з лінійними операторами
- •4. Визначник матриці
- •4.1 Підстановки
- •4.2 Підстановочні матриці
- •4.3 Цикли, транспозиції
- •4.4 Визначник матриці
- •4.5 Подібні підстановки, задача Лагранжа
- •5. Характеристичний та мінімальний многочлени матриці
- •6. Мінімальний многочлен вектора відносно матриці
- •7. Власний, інваріантний та циклічний підпростори лінійного оператора
4. Визначник матриці
4.1 Підстановки
Нехай
– скінченна множина з
елементів.
Підстановкою порядку на множині з елементів називається взаємно однозначне відображення множини на себе.
Нехай
впорядкована, тоді їй відповідає
послідовність номерів
.
Після застосування підстановки порядок
елементів зміниться і прийме вигляд
.
Підстановку
можна представити у вигляді дворядного
запису:
.
Очевидно,
обернене перетворення має вигляд
.
Підстановки
утворюють групу відносно операції
композиції, яка позначається
Порядок групи підстановок
дорівнює
.
Композицією
(добутком)
підстановок
і
називається результат їхньої послідовної
дії. Таким чином, якщо,
,
,
то
.
Очевидно, існує обернений елемент
,
а також, одиничний елемент – тотожна
підстановка
,
для якої
і, таким чином,
дійсно є групою.
Приклад.
Для
,
з
,
,
а
.
4.2 Підстановочні матриці
Підстановку
можна задати (представити) як матрицю.
Існує
ізоморфне відображення
.
Матриця
вигляду
,
,
називається матрицею підстановки, або
підстановочною матрицею.
В
підстановочній матриці
порядку
елементи з індексами
дорівнюють одиниці, а інші елементи
дорівнюють нулю. Наприклад, для підстановки
отримаємо
.
Оскільки
,
то матриця реалізує підстановку
.
Виходячи
з означення підстановки, підстановочні
матриці оборотні. Якщо матриця
підстановочна, то
,
тому, що
.
4.3 Цикли, транспозиції
Кожну
підстановку
можна представити у вигляді добутку
деяких спеціальних підстановок, як
називаються циклами, причому цикли
попарно незалежні. Останнє означає, що
підстановки
і
,
при
,
діють на підмножинах підстановки, що
не перерізаються, якщо не брати до уваги
елементи, що залишаються нерухомими.
Нехай
и
– підстановка степеня
,
причому
.
Означення.
Підстановка
називається
-членним
циклом,
якщо вона не переміщає
елементів, а її дію на ті елементи, що
залишилися,
можна представити у вигляді циклічної
діаграми переходів:
.
У цій діаграмі допускається лише один
перехід від елементу з більшим індексом
до елементу з меншим індексом, а саме:
.
Наприклад,
в тричленному циклі п'ятого степеня
.
елементи 4 і 5 нерухомі, а елементи 1,2,3
утворюють цикл, причому
,
,
.
Циклічна
діаграма переходів може бути виписана,
починаючи з будь-якого свого елементу.
Цикл записують у вигляді, аналогічному
діаграмі переходів:
.
Нерухомим елементам зіставляються так
звані одиничні цикли виду
.
Одиничну
підстановку розглядають як добуток
одночленних циклів вигляду
.
Для
запису підстановки у вигляді добутку
незалежних циклів достатньо виписати
всі різні діаграми переходів. Наприклад,
підстановка
може бути представлена як
.
Тут число циклів дорівнює 3. Як правило,
одночленні
цикли в записі часто опускаються.
Запис підстановки у вигляді добутку незалежних циклів називається цикловим записом. Оскільки цикли незалежні, то порядок циклів у цикловому записі підстановки є довільним.
Означення.
Цикловою
структурою
підстановки
називається запис виду
,
який означає, що
розкладається в добуток
циклів довжини 1,
циклів довжини 2, і так далі,
циклів довжини
.
Підстановка називається регулярною, якщо її циклічний запис складається з циклів рівної довжини.
Підстановка називається повноцикловою, якщо її цикловий запис складається з одного циклу.
Найбільш простим циклом, очевидно, є підстановка, яка переставляє місцями лише два елементи.
Означення. Цикл довжини 2 називається транспозицією.
Транспозиції не обов'язково є незалежними циклами.
Нехай
– підстановка з
,
– будь-який її розклад в добуток
транспозицій. Тоді число
,
яке називається знаком (або сигнатурою,
або парністю
)
повністю визначається підстановкою
і не залежить від способу розкладу
в добуток транспозицій.