
- •Лекція 2 Тема: Лінійні оператори в векторних просторах
- •4.5 Подібні підстановки, задача Лагранжа
- •1. Лінійні оператори
- •2. Лінійні оператори і матриці
- •3. Дії з лінійними операторами
- •4. Визначник матриці
- •4.1 Підстановки
- •4.2 Підстановочні матриці
- •4.3 Цикли, транспозиції
- •4.4 Визначник матриці
- •4.5 Подібні підстановки, задача Лагранжа
- •5. Характеристичний та мінімальний многочлени матриці
- •6. Мінімальний многочлен вектора відносно матриці
- •7. Власний, інваріантний та циклічний підпростори лінійного оператора
2. Лінійні оператори і матриці
Нехай
у векторному просторі
заданий деякий базис
.
Означення. Матрицею лінійного оператора в базисі називається матриця
,
елементами якої є коефіцієнти в розкладі образів векторів за базисом , тобто
;
;
………………………………………..
.
З
означення випливає, що стовпцями матриці
є координатні рядки векторів
,
,
в базисі
.
При фіксованому базисі кожному лінійному оператору простору відповідає певна матриця -го порядку – матриця цього лінійного оператора . Справедливе і обернене: кожна матриця -го порядку є матрицею певного лінійного оператора простору в базисі .
У координатному вигляді дія лінійного оператора на вектор зводиться до множення матриці лінійного оператора на координатний стовпчик вектора :
.
Ясно, що матриця оператора залежить від вибору базису простору .
Знайдемо матриці деяких лінійних операторів з попередніх прикладів:
Приклади.
1)
Матрицею нульового оператора є нульова
матриця
.
2)
Матрицею тотожного оператора
є одинична матриця:
,
Тотожний оператор
будь-який вектор
переводить в вектор
,
зокрема, кожен вектор
базису
переводить в вектор
.
Координатні рядки базисних векторів в
базисі
складають одиничну матрицю
,
3) Оператор подібності : має матрицю
.
Приклад. Лінійний оператор переводить вектор в вектор . Знайти матрицю оператора .
Розв’язання.
Знайдемо образи векторів базису
,
,
під дією оператора
:
,
,
.
Координатні
рядки векторів
,
,
утворюють стовпці матриці
оператора
:
.
Теорема. Нехай – лінійний оператор у векторному просторі , – його матриця. Тоді:
Ранг оператора збігається з рангом його матриці ;
Дефект оператора дорівнює різниці
розмірності
векторного простору , і рангу
оператора ;
Сума рангу і дефекту оператора дорівнює розмірності векторного простору .
3. Дії з лінійними операторами
Оскільки дії лінійних операторів на вектор , заданий своїми координатами в певному базисі, визначаються у термінах операцій над матрицями, то дії з лінійними операторами можна звести до дій з матрицями.
Визначимо основні операції над лінійними операторами і паралельно згадаємо основні операції над матрицями
Нехай
і
– лінійні оператори у векторному
просторі
над полем
,
а
і
– відповідно їх матриці.
Означення. Лінійні оператори і називаються рівними, якщо для будь-якого вектора його образи при дії цих операторів рівні, тобто
Рівні
лінійні оператори в одному й тому самому
базисі мають однакові матриці:
Означення.
Сумою
лінійних операторів
і
називається
лінійний
оператор
,
який будь-який вектор
переводить в суму образів від дії на
окремо операторів
і
,
тобто
Матрицею
суми лінійних операторів в фіксованому
базисі є сума матриць операторів-доданків
в тому ж базисі. Сумою
матриць
і
розмірності
називається матриця
,
де
.
Додавання лінійних операторів асоціативне, тобто вірна рівність
і комутативне, тобто вірна рівність
З урахуванням цих властивостей, а також наявності нульового оператора і протилежного для кожного оператора, заключаємо, що множина всіх лінійних операторів у векторному просторі є абелевою групою по додаванню.
Означення.
Добутком лінійного оператора
на число
називається
лінійний
оператор
,
при дії якого образ будь-якого вектора
множиться на число
,
тобто
При
множенні лінійного оператора на число,
його матриця множиться на це ж саме
число:
Добуток матриці на константу з поля
виконується поелементно:
.
Означення.
Добутком лінійних операторів
і
називається
лінійний
оператор
, який діє за правилом
Множення лінійних операторів не є алгебраїчною операцією, тому що воно визначено не для будь-якої пари операторів. Множення операторів, якщо воно виконується, має наступні властивості:
;
;
;
Матрицею добутку лінійних операторів в фіксованому базисі є добуток матриць операторів-множників в тому ж базисі.
Означення.
Лінійною
формою
над кільцем
з вектором змінних
і фіксованими коефіцієнтами
,
,
називається
функція
.
У
випадку числових векторів лінійна форма
– це скалярний добуток векторів.
Зауважимо, що на відміну від скалярного
добутку, тут можливий випадок
,
при
.
Це залежить від кільця
.
Очевидно,
якщо кільце є полем
,
функція
є лінійним відображенням
.
Добутком
матриць
розмірності
і
розмірності
називається матриця
розмірності
,
де
,
,
.
У
загальному випадку операція множення
матриць некомутативна:
.
Операція множення матриць є асоціативною,
якщо добутки, необхідні для виконання
відповідних операцій, визначені.
В
окремому випадку множення матриці-рядка
на матрицю-стовпчик
,
результат визначається як
.
В
загальному випадку елемент
матриці
визначається як
,
де
– рядок матриці
з номером
,
а
– стовпець матриці
з номером
.
Означення.
Оберненим
оператором
до лінійного оператора
називається лінійний оператор
такий, що
.
Матриця оператора , який має обернений, є квадратною невиродженою матрицею. Матриці операторів і є взаємно оберненими.
Матриця
розмірності
називається квадратною, якщо
.
Число
називається її порядком.
Множина
квадратних матриць порядку
утворює некомутативне кільце. В цьому
кільці нулем є нульова матриця
,
що складається з нулів. Одиницею є
одинична матриця
,
в якої всі елементи головної діагоналі
дорівнюють 1, а решта – 0.
Добуток квадратної матриці порядку на матрицю-стовпець можна розглядати як операцію над вектором. Ця операція є лінійним перетворенням -вимірного векторного простору. Квадратна матриця називається оборотною, якщо згадане лінійне перетворення є взаємно однозначним.
Нехай
– оборотна матриця. Матрицею,
оберненою
до
називається матриця
,
для якої виконується умови
.