2. Опис навчальної дисципліни

“ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ”

Мета: формування системи знань про економічні відносини як суспільної форми виробництва, проблемах ефективного використання обмежених виробничих ресурсів і шляхів забезпечення суспільних потреб у різних соціально-економічних системах.

Задачі:

вивчення загальних основ економічного життя суспільства;

розкриття закономірностей розвитку економічної системи і діалектики взаємозв'язку її структурних елементів;

з'ясування механізму дії економічних законів і механізму їх використання людьми в процесі господарської діяльності;

визначення принципових рис основних соціально-економічних систем і напрямків їхньої еволюції, ролі політекономії в розробці шляхів планомірної трансформації адміністративно-командної економіки в соціально-орієнтовану економічну систему.

Характеристика навчальної дисципліни

Обліково-фінансовий факультет Курс: перший Семестр: перший
Кількість кредитів ECTS: 5 Модулів: 2 + курсова робота Змістовних модулів: 24 Загальна кількість годин: 180	Нормативна Лекції: 46 години Семінарські заняття: 44 години Самостійна робота студентів: 89 годин Індивідуальна робота студентів: 1 година Форма підсумкового контролю: іспит
Економічний факультет Курс: перший Семестр: другий
Кількість кредитів ECTS: 5 Модулів: 2 + курсова робота Змістовних модулів: 24 Загальна кількість годин: 180	Нормативна Лекції: 32 години Семінарські заняття: 32 години Самостійна робота студентів: 89 годин Форма підсумкового контролю: іспит

3. Основні принципи оцінювання знань студентів з дисципліни “політична економія”

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і підсумкового за 100-бальною шкалою.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об'єктами поточного контролю знань студентів є такі чинники:

- систематичність та активність роботи на семінарських заняттях.

При контролі систематичності та активності роботи оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; результати виконання, експрес-контролю, складання конспекту занять, регулярне відвідування занять тощо.

- виконання індивідуальних завдань.

Оцінці підлягають виконані студентом індивідуальні завдання, сплановані викладачем за поточним модулем.

- виконання завдань для самостійного опрацювання.

При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів, ессе; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

- виконання модульних (контрольних) завдань.

При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль проводиться у формі тестів.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни та виконувати індивідуально-дослідницьку роботу з проблеми, що розглядається в дисципліні тощо.

До підсумкового контролю входять: іспит з дисципліни або наукова робота студента, виконання індивідуального творчого завдання.

Студенти зобов’язані складати іспит у разі отримання менше 50 балів за результатами поточного модульного контролю. Студенти, що отримали 50 балів мають можливість не складати іспит (оцінка при цьому виставляється відповідно до інтервальної шкали), а у разі виконання з дисципліни індивідуальних завдань творчого рівня, участі в позанавчальній науково-дослідницькій діяльності, в роботі конференцій, наукових семінарів, підготовці наукових публікацій тощо за рішенням лектора можуть отримати додаткові бали, що увійдуть до підсумкового контролю.

Іспит проводиться у формі виконання усних екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові проблеми дисципліни. До складу кожного білету з іспиту входить не менш трьох питань.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається за методикою накопичування балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на підсумковий контроль (табл. 1, табл.2).

Поточний контроль (максимально 50 балів)										Кількість балів за результатами поточного контролю	Підсумковий контроль (максимально 50 балів)			Кількість балів за результатами підсумкового контролю	Загальна кількість балів
1 модуль				Сума балів за перший модуль	2 модуль				Сума балів за другий модуль		Наукова робота студента з дисципліни	Індивідуальне творче завдання	Іспит
Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Індивідуальна робота студента	Самостійна робота	Контрольна робота		Організаційно-навчальна робота студента в аудиторії	Індивідуальна робота студента	Самостійна робота	Контрольна робота
5	5	5	10	25	5	5	5	10	25	50	50			50	100

Таблиця 1