
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми
- •5.1. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дітей підліткового віку
- •5.2.4. Сутність і визначення ознак статевої зрілості різного ступеня
- •5.3. Клініка і діагностика вегетативних дисфункцій. Тактика лікаря загальної практики при вегетативних дисфункціях. Лікування вегетативних дисфункцій. Медичне та психологічне консультування.
- •5.3.1. Сучасна класифікація вегетативних дисфункцій
- •5.3.2. Діагностика вегетативних дисфункцій у дітей.
- •5.3.3. Клінічні прояви нейроциркуляторної дисфункції у дітей
- •5.3.4. Клінічні прояви вегето-судинної дисфункції у дітей
- •5.3.5. Клінічні прояви вегето-вісцеральної дисфункції у дітей
- •5.3.6. Параксизмальна вегетативна недостатність
- •5.3.7. Основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.8. Немедикаментозні методи лікування вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.3.9. Медикаментозна терапія вегетативних дисфункцій у дітей
- •5.4. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого артеріальної гіпертонії на педіатричній дільниці. Диспансерний нагляд
- •5.4.1. Артеріальна гіпертензія у дітей
- •5.4.2. Механізми розвитку артеріальної гіпертензії.
- •5.4.3. Діагностика артеріальної гіпертензії
- •5.4.4. Симптоматична артеріальна гіпертензія
- •5.4.5. Ренальна гіпертензія
- •5.4.6. Вазоренальна гіпертензія
- •5.4.7. Кардіоваскулярна гіпертензія
- •5.4.8. Хвороби ниркових залоз
- •5.4.9. Класифікація артеріальної гіпертензії
- •5.4.10. Клінічна картина артеріальної гіпертензії
- •5.4.11. Лікування первинної артеріальної гіпертензії
- •5.5. Гіпертонічний криз. Надання невідкладної допомоги при вегетативному та гіпертензивному кризах.
- •5.6. Тактика ведення хворого гіпертонічною хворобою на педіатричній ділянці (диспансерний нагляд)
- •5.7. Профілактика артеріальної гіпертензії у дітей. Прогноз захворювання артеріальною гіпертензією
- •6. Матеріали для самоконтролю
- •6.1. Тестові завдання
- •6.2. Ситуаційні завдання
- •7. Рекомендована література
- •8. Допоміжні матеріали
5.4. Диференційна діагностика первинної та вторинної артеріальної гіпертензії у дітей підліткового віку. Тактика ведення хворого артеріальної гіпертонії на педіатричній дільниці. Диспансерний нагляд
5.4.1. Артеріальна гіпертензія у дітей
Артеріальна гіпертензія (АГ) – це стійке хронічне підвищення систолічного та/або діастолічного тиску (WHO, 1986).
За міжнародною класифікацією хвороб Х перегляду (Женева, 1995) існує термін:
"первинна артеріальна гіпертензія" (ПАГ) або "есенціальна АГ", для дітей і підлітків – "ювенільна АГ" (шифр 110), під яким розуміється високий артеріальний тиск при відсутності очевидної причини його появи (він відповідає поширеному терміну "гіпертонічна хвороба"):
"вторинна артеріальна гіпертензія" або "симптоматична АГ" (шифр 115), під якої розуміється артеріальна гіпертензія, причина якої може бути виявлена.
Для дітей в препубертатному та пубертатному періоді, коли підвищення артеріального тиску (АТ) має нестійкий, тимчасовий характер, що обумовлено проявами вегетативної дисфункції у відповідь на значне психоемоційне навантаження, ставиться діагноз: нейроциркуляторна дистонія за гіпертензивним типом.
Артеріальний тиск (АТ) як і інші показники, підвищується з віком дитини. Найбільш швидко він зростає в грудному віці. У новонароджених систолічний артеріальний тиск (САТ) складає приблизно 70 мм рт. ст. Протягом першого року життя АТ підвищується до 95/50 мм рт. ст. і до 5-ти років практично не змінюється, а від 6-ти років до періоду статевого дозрівання знову збільшується з віком. Доказано, що не стільки вік, скільки зріст визначає рівень АТ, після 6-ти років зростає кореляція АТ з масово-зростовим індексом.
У віці 10-13 років систолічний АТ, як правило, вище у дівчат, після 13 років – у хлопчиків. При одному віці більш високий рівень АТ у дівчат, які менструюють. Норми АТ залежать від національних особливостей, кліматичних зон. Тому для визначення нормативів АТ, критеріїв його підвищення, використовують єдині критерії або таблиці центильного розподілу показників АТ в даній популяції (а саме, 90 і 95 центилі). Центильний метод, запропонований ВООЗ (1079), полягає у використанні центильних показників систолічного та діастолічного АТ (САТ і ДАТ), отриманих на підставі масового, епідеміологічного обстеження дітей і підлітків з урахуванням віку, полу, зросту. Дані епідеміологічного дослідження АТ у школярів північно-східного регіону України (Коренєв М.М. і співавт., 2003) представлені в табл. 1.
Таблиця 1. Відрізні точки процентильного розподілу АТ (в мм рт. ст.)
Вік (в роках) |
Стать |
САТ |
ДАТ |
||||||
5 % |
10 % |
90 % |
95 % |
5 % |
10 % |
90 % |
95 % |
||
10 |
Ч Ж |
82 82 |
84 84 |
110 112 |
116 120 |
40 42 |
44 44 |
64 66 |
68 68 |
11 |
Ч Ж |
80 80 |
82 82 |
112 116 |
118 118 |
42 40 |
46 42 |
64 64 |
68 70 |
12 |
Ч Ж |
84 82 |
88 88 |
118 122 |
124 126 |
42 42 |
48 48 |
70 68 |
78 70 |
13 |
Ч Ж |
88 88 |
90 90 |
128 124 |
130 130 |
42 48 |
50 50 |
75 70 |
80 76 |
14 |
Ч Ж |
90 90 |
96 95 |
130 128 |
135 138 |
50 50 |
50 52 |
75 72 |
78 80 |
15 |
Ч Ж |
94 95 |
98 98 |
135 122 |
140 130 |
50 50 |
52 50 |
75 75 |
80 80 |
16 |
Ч Ж |
98 90 |
100 95 |
138 126 |
140 135 |
54 50 |
58 54 |
80 75 |
82 80 |
17 |
Ч Ж |
92 90 |
98 98 |
138 125 |
140 135 |
55 50 |
58 52 |
78 78 |
80 80 |
За "нормальний" АТ приймають значення САТ та/або ДАТ, які не виходять за межі 10 та 90 центилів; за "високий" – значення САТ та/або ДАТ між 90 та 95 центилів.
За АГ приймають показники САТ та/або ДАТ вище 95 центилів при трикратному їх визначенні за період 2-х місяців.
Інтерпретація рівнів АТ базується на епідеміологічних дослідженнях, у яких встановлені нормативи для різних вікових груп здорових дітей (табл. 2).
Таблиця 2. Нормативи АТ для різних вікових груп здорових дітей (в мм рт. ст.)
Вікова група |
Виражена гіпертензія (mm Hg) |
Важка гіпертензія (mm Hg) |
Новонароджені (до 7 днів), САТ |
≥ 96 |
≥ 106 |
Новонароджені (до 8 - 28 днів), САТ |
≥ 104 |
≥ 110 |
Діти до 2 років, САТ / ДАТ |
≥ 112 / ≥ 74 |
≥ 118 / ≥ 82 |
Діти до 3 – 5 років, САТ / ДАТ |
≥ 116 / ≥ 76 |
≥ 124 / ≥ 84 |
Діти до 6 – 9 років, САТ / ДАТ |
≥ 122 / ≥ 78 |
≥ 130 / ≥ 86 |
Діти до 10 – 12 років, САТ / ДАТ |
≥ 126 / ≥ 82 |
≥ 134 / ≥ 90 |
Діти до 13 – 15 років, САТ / ДАТ |
≥ 136 / ≥ 86 |
≥ 144 / ≥ 92 |
Діти до 16 – 18 років, САТ / ДАТ |
≥ 142 / ≥ 92 |
≥ 150 / ≥ 98 |
Якщо у дитини у віці до 10 років АТ перевищує 110/70 мм рт.ст., а після 10 років – 120/80 мм рт.ст., необхідно виявити причину такого стану. В дошкільному віці первинна артеріальна гіпертензія (ПАГ) практично не виявляється, а підвищення АТ має вторинний симптоматичний характер, що потребує своєчасної діагностики захворювання, яке стало йому причиною (табл. 3)
Таблиця 3. Найбільш часті причини АГ в різні вікові періоди
До 1 року |
1 – 6 років |
7 – 12 років |
Підлітки |
Тромбоз ниркових артерій або вен. Стеноз ниркових артерій. Уроджені аномалії нирок. Коарктація аорти. Бронхолегенева дисплазія
|
Стеноз ниркових артерій. Паренхиматозні захворю-вання нирок. Пухлина Вільямса. Нейробластома. Коарктація аорти. Пухлина надниркових залоз (кортикостерома). Хвороба Іценко-Кушинга (аденома гіпофіза) Феохромоцитома. Вузелковий періартерит |
Паренхиматозні захворю-вання нирок. Реноваскулярна патологія. Коарктація аорти. Есенціальна АГ Хвороба і синдром Іценко-Кушинга. Феохромоцитома. Неспецифічний аорто-артеріїт (хвороба Такаясу) Вузелковий періартерит
|
Есенціальна АГ Паренхиматозні захворю-вання нирок. Реноваскулярна патологія Уроджена дисфункція кори надниркових залоз, гіпертонічна форма Феохромоцитома. Синдром Іценко-Кушинга. Вузелковий періартерит
|