3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)

Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м² площі на даних ділянках. У загальному випадку в проектних розрахунках можна сказати з необхідності розміщення на кожнім квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м³ товару. В стандартних довідниках наводиться кількість тонн того чи іншого товару, розташовуваного на 1м² названих ділянок.

Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються по наступним формулам:

де А₂ - частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу, %;

А₃ - частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі, %;

q — укрупнені показники розрахункових навантажень на м² на ділянках приймання і комплектування, т/м²;

t_пр- число днів перебування товару на ділянці приймання;

t_ком- кількість днів перебування товару на ділянці комплектування;

С_р - приблизна вартість однієї тонни збереженого на складі товару, гр.од./т.

4. Площа робочих місць (Sрм )

Робоче місце завідувача складом, розміром у 12 м², обладнають поблизу ділянки комплектування з максимально можливим оглядом складського приміщення.

5. Площа приймальної експедиції (Sпе)

Як відзначалося, приймальна експедиція організується для розміщення товару, що надійшли в неробочий час. Отже, її площа повинна дозволяти розмістити таку кількість товару, що може надійти в цей час. Розмір площі приймальної експедиції визначають по формулі:

де t_пе - число днів, протягом яких товар буде знаходитися в приймальній експедиції;

q_е-укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м²в експедиційних приміщеннях, т/м².

6. Площа відправної експедиції (Sев)

Площа відправної експедиції використовується для комплектування відвантажувальних партій. Розмір площі визначається по формулі:

де t_ев - число днів, протягом яких товар буде знаходитися у відправній експедиції.

Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу

Точкою беззбитковості (Т_Б) називається мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, нижче якого робота підприємства стає збитковою.

Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу полягає у визначенні вантажообігу, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю. Розрахунок мінімального вантажообігу дозволить вийти на мінімальні розміри складу, мінімально можливу кількість техніки, устаткування і персоналу.

Доход підприємства оптової торгівлі Д (гр.од./рік) залежить від торгової надбавки N і розраховується по формулі :

де T – вхідний (вихідний) потік, т/рік;

R – ціна закупки, гр.од./т;

Прибуток складу П (гр.од./рік) дорівнює різниці доходу Д і загальних витрат С_заг:

П = Д – С_заг .

Всвою чергу, загальні витрати складаються з умовно змінних і умовно постійних витрат:

С_заг = С_зм + С_пост .

Постійні витрати не залежать від вантажообороту складу і дорівнюють:

С_пост = С_пр + С_ам + С_ен + С_зпл ,

де С_пр – вартість аренди складського приміщення; С_ам – амортизація техніки; С_е – оплата енергоресурсів; С_зпл – заробітня платня апарату управління.

Змінні витрати складаються з відсотка за кредит С_кр і вартості переробки вантажу С_пв.

Запас, якй зберігається на складі, в загальному випадку є пропорційним до ванатажообороту. Якщо в банку береться кредит для його закупки, то розмір відсотків складає