Практичне заняття №11.

Основні функції складів як логістичної системи. Визначення розмірів технологічних зон складу. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу. Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується.

Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат

Залізнична рампа

Автомобільна рампа

Зона зберігання – головне приміщення складу з єдиною матеріальною відповідальністю

Приймальна експедиція

Експедиція відправки

Ділянка приймання

Ділянка комплектування

Принципова схема складу

Схема матеріального потоку на складі підприємства гуртової торгівлі

Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, у контейнерах чи на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (Р_п.г ) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, без останнього:

Т (з ділянки розвантаження)

+ Т х А₁ /100 (із приймальної експедиції)

+ Т х А₂/100 (з ділянки приймання)

+ Т (із зони збереження)

+ Т х А₃ /100 (з ділянки комплектування)

+ Т х А₄ /100 (з експедиції по відправці)

= Р_п.г

Тут Т - вантажообіг складу, т/рік; у дужках позначені відповідні ділянки складу, з яких виходить потік.

Таблиця 11.1

Фактори обсягу складської вантажопереробки (фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)

Позначення фактора	Найменування фактора	Значення фактора (по варіантах роботи)*, %
		1	2	3 і т.д.
А1	Частка товарів, що поставляються на склад у неробочий час і минаючих через приймальну експедицію
А2	Частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу
А3	Частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі
А4	Рівень централізованої доставки, тобто частка товарів, що попадають на ділянку навантаження з відправної експедиції
A5	Частка доставлених на склад товарів, не підметів механізованому вивантаженню з транспортного засобу і потребуючих ручного вивантаження з укладанням на піддони
A6,	Частка товарів, що завантажуються в транспортний засіб при відпустці зі складу вручну (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантаження)
А7	Кратність обробки товарів на ділянці збереження (у разах)

Вантажопотік при ручному розвантаженні вантажу:

Р_р.р. = Т х А₅ /100 (т/рік).

Вантажопотік при механізованому розвантаженні вантажу:

Р_м.р = Т х (1 – А₅ /100) (т/рік).

Вантажопотік при ручному навантаженні вантажу:

Т_р.н = Т х А₆ /100 (т/рік).

Вантажопотік при механізованому навантаженні вантажу:

Т_м.н = Т х(1 - А₆ /100) (т/рік).

Група матеріальних потоків - вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при прийманні товарів:

Т_пр = Т х А₂ /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при комплектації замовлень покупців:

Т_ком = Т х А₃ /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж поставлений у робочий час, то він відразу в міру розвантаження надходить на ділянку приймання чи в зону збереження. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робітник день подається на ділянку чи приймання в зону збереження. Отже, у приймальній експедиції з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину

Р_п.е = Т х А₁ /100 (т/рік).

Якщо на підприємстві гуртової торгівлі є експедиція по відправці, то в ній з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину

Р_е.в = Т х А₄ /100 (т/рік).

Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на

Р_ек = Т_п.е + Т_е.в = Т х (А₁+А₄) /100 (т/рік).

Група матеріальних потоків — операції в зоні збереження.

Весь товар, що надійшов на склад, як відзначалося, так чи інакше зосереджується в місцях збереження, де виконуються наступні обов'язкові операції:

• розміщення вантажу на збереження;

• виїмка вантажу з місць збереження.

Обсяг робіт за визначений період по кожній з цих операцій дорівнює вантажообігу складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збереження дорівнює 2 х Т.

Якщо при збереженні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі вибірки частина вантажів може бути повернута в місця збереження, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.

В результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює

Р_зб = Т х А₇ /100 (т/рік).

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається по наступній формулі:

Р = Р_п.г + Р_р.р. + Р_м.р + Т_р.н + Т_м.н + Т_пр + Т_ком + Р_п.е + Р_е.в + Р_зб .

Поопераційні обсяги робіт визначені, за допомогою цих формул, розраховуються в подальшому для визначення вартості переробки вантажу на складі.

Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість переробки вантажу – С_вант ) визначається по формулі:

С_вант = S₁ x Т_р.н + S₂ x (Р_п.е+ Р_е.в) +S₃ x (Т_пр+ Т_ком) +S₄ x Р_зб + S₅ x (Р_р.р.+ Т_р.н) + S₆ x (Р_м.р+ Т_м.н) ,

де S_i – питомі вартості робіт по потокам групи.

Визначення розмірів технологічних зон складу

Загальна площа склада S_заг визначається по формулі

S_заг = S_ван + S_доп + S_пр + S_ком + S_рм + S_пе + S_ев ,

де S_ван – вантажна площадка, тобто площа, яка безпосередньо зайнята під зберігаємий вантаж;

S_доп - допоміжна площа, тобто площа, яка зайнята проїздами і проходами;

S_пр - площа ділянки приймання;

S_ком - площа ділянки комплектування;

S_рм - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для устаткування робочих місць складських працівників;

S_пе - площа приймальної експедиції;

S_ев - площа відправної експедиції.

Розглянемо порядок розрахунку величин, які входять у формулу.

1. Вантажна площа (S_ван )

Формула для розрахунку вантажної площі складу має вид:

S_ван = ,

де Q – прогноз річного товарообігу, (гр.од./рік);

З – прогноз величини товарних запасів, днів обігу;

К_н – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;

К_вво – коефіцієнт використання вантажного обсягу склада;

С_ν – приблизна вартість одного місця (1 М³) товару, зберігаємого на складі, (гр.од./м³);

Н – висота укладки вантажу на зберігання, (м).

Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу визначається як співвідношення товарообороту найбільш напруженого місяця до середньомісячного товарообороту складу. В проектних розрахунках К_н приймають в інтервалі 1,1 – 1,3.

Коефіцієнт використання вантажного обсягу склада характеризує щіліність і висоту укладки товару і розраховується по формулі:

,

де V_пов – обсяг товарів, який може бути розміщений на даному обладнанні по всій його висоті (м³);

S_заг – загальна площа всього складу (м²);

Технологічно цей коефіціцєнт показує те, що обладнання складу неможливоповністю завантажити товаром. Для того, щод здійснювати його укладку і виємку, отрібно залишати технологічні зазори. Окрім того, вантаж дуже часто зберігається на піддонах, які мають стандартну висоту 144 мм і теж забирають частину вантажного об’єму.

Розрахунок К_вво показав, що в випадку зберігання вантажу на піддонах К_вво=0,64, без піддонів - К_вво=0,67.

2. Площа проходів і проїздів (S_доп)

Величина площі проходів і проїздів визначається після вибору варіанта механізації і залежить від типу використаних у технологічному процесі підйомно-транспортних машин. Якщо ширина робочого коридору працюючих між стелажами машин дорівнює ширині стелажного устаткування, то площа проходів і проїздів буде приблизно дорівнюва вантажній площі.