5. Припинення та зміна договору

5.1. Дострокове припинення договору може мати місце за письмовою угодою сторін або за рішенням господарського суду у зв'язку з неодноразовим (чи грубим) порушенням стороною умов договору.

5.2. Зміни до договору можуть бути внесені додатковою уго­дою сторін, укладеною в письмовій формі.

5.3. Реорганізація чи ліквідація Орендодавця не тягне припи­нення дії договору. На правонаступників Орендодавця поширю­ються умови цього договору.

Договір набирає чинності від дня його укладення і діє протя­гом терміну, наведеного у п. 1.2.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:

Орендодавець Орендар

Договір уклали:

Голова правління Директор ____ (Микитенко 0.0.) ____(Головня ПЛ.)

Які особливості договору найму (оренди) транспортних засобів?

За договором найму (оренди) транспортних засобів одна сторона — наймодавець (орендодавець) передає або зобов'язується передати за плату і на певний строк транспортні засоби у користування.

Цей договір є двостороннім і сплатним та має багато спільного з договором майнового найму, проте в системі дого­ворів у Цивільному кодексі України займає самостійне місце.

До транспортних засобів, стосовно цього договору, нале­жать повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби. Відповідно до умов договору наймачеві може надаватись у користування транспортний засіб з екіпажем, який його обслуговує, або без нього. Сто­рони можуть домовитися про надання наймодавцем найма­чеві за необхідності також комплексу послуг для забезпе­чення нормального використання транспортного засобу.

Договір найму транспортних засобів укладається письмо­во, а договір з участю фізичної особи також посвідчується нотаріально. Наймач транспортного засобу зобов'язаний підтримувати його в належному технічному стані.

Всі витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, у тому числі зі сплатою податків, також несе най­мач. Крім того, він зобов'язаний застрахувати відповідаль­ність за шкоду, яка може бути завдана третім особам у зв'яз­ку з використанням транспортного засобу. На наймача по­кладається і зобов'язання з відшкодування збитків, які виникають у зв'язку з втратою або пошкодженням транс­портного засобу, якщо наймач не доведе, що це сталося не з його вини. Він зобов'язаний відшкодувати і шкоду, завда­ну іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до загальних положень Цивільного ко-; дексу України про відшкодування шкоди.

Комерційне використання транспортного засобу наймач здійснює самостійно. Він має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори, відповідно до призначення транспортного засобу.

Наймач самостійно здійснює комерційне використання транспорту і в разі найму транспортного засобу з екіпажем, що його обслуговує. Всі витрати на утримання екіпажу несе наймодавець. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо ці розпорядження суперечать умовам договору, використан­ню транспорту за призначенням, а також якщо вони мо­жуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засо­бу, прав інших осіб.

Які особливості найму (оренди) землі?

Право оренди землі — це основане на договорі строкове сплатне володіння і користування землею, необхідне орен­дарю для здійснення підприємницької чи іншої діяльності.

Земля може передаватися в оренду громадянам і юри­дичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з наймом (оренди) землі, здійснюється Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Предметом найму є земельна ділянка з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більше як п'ять років і довгостроковою — не більше як 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише з дозволу наймодавця, орендодавця.

Договір найму (оренда) земельної ділянки укладається письмово, а з участю фізичної особи посвідчується нотарі­ально. Крім того, цей договір підлягає обов'язковій дер­жавній реєстрації. Істотні умови договору визначаються законом. Плата за користування земельною ділянкою, яка є державною або комунальною власністю, не може бути нижчою за встановлену законом.

Наймач (орендар) земельної ділянки зобов'язаний:

• використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеної в договорі;

• здійснювати комплекс заходів щодо запобігання псу­ванню, забрудненню земельної ділянки;

• утримуватися від порушень прав власників сусідніх земельних ділянок і суб'єктів сервітутних прав.

Наймодавець (орендодавець) має право вимагати, розірвання договору в разі, якщо:

• наймач протягом одного року не почав використову­вати земельну ділянку, у зв'язку з чим ділянка може втра­тити свою споживчу вартість;

• наймач використовує земельну ділянку не за призна­ченням, яке було визначено договором;

• наймач протягом трьох місяців підряд не вносить пла­ти за користування земельною ділянкою;

• наймач, незважаючи на попередження наймодавця, не здійснює заходів для запобігання псуванню, забрудненню земельної ділянки або не вживає заходів для відновлення якості ділянки, що було визначено в договорі.

Наймач (орендар) має право відмовитися від найму земель­ної ділянки, попередньо повідомивши про це наймодавця (орендодавця). У разі відмови наймача від договору наймо-давець має право на одержання з нього плати за шість місяців, якщо доведе, що не міг знайти осіб, які бажали б укласти договір найму (оренди) на таких самих умовах.

Право найму земельної ділянки у разі смерті наймача переходить до його дітей, до того з подружжя, що пережив іншого, до батьків, а також інших членів сім'ї, якщо вони разом із наймачем користувалися земельною ділянкою.

Що таке договір лізингу?

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) пе­редає або зобов'язується передати іншій стороні (лізин-гоодержувачеві) у користування належне їй на праві власності майно, яке було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізинго­одержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові пла­тежі) .

Предметом договору лізингу можуть бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відпо­відно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші при­родні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

До договору лізингу застосовують правила, що регулю­ють договори купівлі-продажу, поставки, найму (оренди), якщо інше не передбачено договором лізингу, законом, іншими нормативно-правовими актами.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Ризик випадкового знищення або випадкового по­шкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержу-вач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як один із різновидів оренди лізингові операції на За­ході набули інтенсивного розвитку в період після Другої світової війни (США, Європа, Японія). Сьогодні вони стали невід'ємною частиною економіки в більшості промислово розвинутих країн та країн, що розвиваються.

Лізинг — це особлива форма оренди, пов'язана з переда­чею в користування машин, обладнання, інших матері­альних засобів і майна. Застосування лізингу дає мож­ливість підприємцям розширювати і модернізувати ви­робництво, не витрачаючи грошових коштів для інве­стицій у власний основний капітал, а сплачуючи лише лізингові платежі.

Відносини між суб'єктами лізингу регулюються Цивіль­ним кодексом України, Законом України "Про лізинг" (1997 р.) та укладеним відповідно до них договором лізин­гу. Залежно від особливостей відносин сторін, передбаче­них договором, лізинг може бути зворотним, фінансовим, оперативним або іншого виду.

За договором оперативного лізингу лізингоодержувач користується одержаним за договором з лізингодавцем май­ном протягом строку, який є коротшим від строку аморти­зації цього майна. По закінченні строку дії договору майно, як правило, повертається лізингодавцеві, який його здає в оренду іншому лізингоодержувачу. Тобто лізингодавець не розраховує на амортизацію всіх витрат за рахунок надхо­джень від одного орендаря і строки дії договору не охоплю­ють терміну фактичного зносу майна. Ризик псування або втрати майна несе в основному лізингодавець. В іноземній літературі оперативний лізинг називають лізингом з непов­ною окупністю.

На відміну від оперативного лізинг з повною окупністю має назву фінансовий лізинг (іноді вживають термін "інве­стиційний лізинг"). Переважну кількість лізингових угод у світовій і господарській діяльності становить саме ця фор­ма оренди, яку іноді розглядають як рівноцінну з надан­ням орендареві довгострокового кредиту. В операціях фіксованого лізингу на початкових стадіях беруть участь три суб'єкти:

• виробник або продавець устаткування, який,укдавши правочин купівлі-продажу або поставки, втрачає право влас­ності на зазначене устаткування;

• лізингодавець (лізингова компанія), який укладає до­говір купівлі-продажу (поставки) з виробником і стає влас­ником устаткування;

• лізингоодержувач, який отримує майно у володіння ї та користування і здійснює лізингові (орендні) платежі повної амортизації цього майна. Лізингоодержувач має право набути використовуване майно із закінченням строку орен­ди за встановлену строками ціну, що відповідає передбачу­ваній залишковій вартості майна.

Лізингоодержувач має стосовно продавця (постачальни­ка) майна (предмет лізингу) усі права вимоги, що виплива­ють із договору купівлі-продажу (поставки) цього майна, зокрема щодо якості та комплектності майна, строків його передання (поставки). Однак лізингоодержувач не має пра­ва припиняти або змінювати дію договору купівлі-продажу (поставки).

Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуго­вування майна (предмет лізингу) визначається у самостійно­му договорі з продавцем (постачальником).

Це традиційна і найпоширеніша з погляду техніки про­ведення лізингова операція, яка повністю фінансується лізингодавцем, і тому називається прямою лізинговою опе­рацією (прямим лізингом). Разом з тим у комерційній практиці використовують непрямий лізинг, за якого до кола суб'єктів, що беруть участі у такій практиці, залучається банк, що фінансує угоду. При цьому важливо укласти договір про сумісну діяльність між банком та лізинговою компанією.

Ризик випадкового знищення або випадкового псування майна, що є предметом прямого лізингу, несе лізингоодер­жувач, коли інше не встановлено договором чи законом. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник) простро­чили передання предмета договору лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадко­вого пошкодження несе сторона, яка прострочила.

Певний інтерес з погляду перспектив застосування в господарській практиці України становить і так званий зворотний лізинг. У разі виникнення потреби в грошових коштах (наприклад, для повернення отриманого для при­дбання устаткування кредиту і процентів за ним) підприє­мець — володілець устаткування може продати його лізин­говій компанії з тим, щоб потім взяти це устаткування в оренду. Як правило, предметом такого виду лізингу є устаткування, що певний час експлуатувалося.

Видом лізингу, здатним задовольнити як підприємства — лізингоодержувачів, так і лізингові компанії, можна назва­ти компенсаційний лізинг. За цього виду лізингу лізинго­одержувач поставляє лізингодавцю частину продукції, що виробляється на орендованому устаткуванні. Заміна лізин­гових платежів у грошовій формі розрахунками виробле­ною продукцією особливо приваблива за міжнародного лізингу для товаровиробників, що не мають валютних коштів для розрахунків з іноземним лізингодавцем або для придбання імпортного обладнання в інофірми-виробника.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

• належним чином користуватися майном, підтримува­ти його відповідно до умов договору, на яких воно було передане, з урахуванням його природного зносу та змін майна, погоджених сторонами;

• своєчасно та у повному обсязі за погодженим з лізин­годавцем графіком здійснювати лізингові платежі;

• у разі припинення договору, якщо він не реалізує своє право на купівлю (викуп) майна та не продовжить його використання, повернути майно у стані, зазначеному в до­говорі.

Лізингоодержувач має право:

• відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не і відповідає умовам договору, або затримувати належні лізин-годавцеві платежі до усунення ним порушення;

• вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, що виникли внаслідок його винних дій або упущень.

Що таке позичка?

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосо-^; вують правила Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму (оренди).

Позичкодавцями можуть бути фізичні та юридичні осо-| би. Однак юридична особа, яка займається підприємництвом, і не може передавати речі у безоплатне користування особі, І яка є її засновником, учасником, членом її органу управлін­ня або контролю. Особа, яка здійснює довірче управління, і може бути позичкодавцем лише за згодою власника.

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичними та фізичними особами укладається письмово. Позичка транспортних засобів з участю фізичних осіб укладається письмово і посвідчується нотаріально. Договір позички речей побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.

У разі невиконання позичкодавцем обов'язку передати ^: річ у користування, друга сторона має право вимагати розі­рвання договору позички та відшкодування завданих ' збитків.

Коли сторони не встановили строку користування річчю, його визначають відповідно до мети користування нею.

Позичкодавець має право відчужити річ, передану ним у безоплатне користування. До нового власника речі переходять права та обов'язки позичкодавця. Новий власник має право вимагати розірвання договору, який укладено без зазначення строку. Про розірвання договору заздалегідь повинен бути повідомлений користувач.

Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, яка передана йому в користуван­ня. Він має право повернути річ у будь-який час, не очіку­ючи на закінчення строку договору. Однак, якщо річ потре­бує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'я­заний повідомити позичкодавця про розірвання договору щонайменше за сім днів до повернення речі.

Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання речі в належному стані. Він зобов'язаний користуватися річчю особисто і лише відповідно до мети, визначеної в договорі, та повернути її після закінчення строку договору в тому само­му стані, в якому річ була на момент її передання.

Позичкодавець має право вимагати розірвання дого­вору і повернення речі, якщо:

• річ самочинно передана у користування іншій особі;

• у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібна йому самому;

• користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

• у результаті недбалого поводження з річчю їй загро­жує небезпека знищення або пошкодження.

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій майно було на­дано у користування.

Якщо після припинення договору користувач не повер­тає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих йому збитків.

Правовідносини між фізичними особами з приводу по­зички автотранспортного засобу можуть бути врегульовані таким чином.

Зразок договору позички між фізичними особами

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ м. Дніпропетровськ 20 лютого 2004 р.

Ми, які нижче підписалися, Корнієнко Сергій Петрович, меш­кає у м. Дніпропетровськ, вул. Зарічна, 2, кв. 10, названий далі "Позичкодавець", і Мороз Анатолій Семенович, мешкає у м. Дні­пропетровськ, по вул. Горького, 15, кв. 5, названий далі "Кори­стувач", керуючись положеннями ст. 827—836 Цивільного кодек­су України, уклали цей договір про таке:

1. Позичкодавець безоплатно передає Користувачеві у кори­стування свій автомобіль марки ВАЗ-21099, двигун № 01234597, кузов № 2343456, реєстраційний № А 3333 АЯ, який перебуває на обліку в МРЕВ № 3 м. Дніпропетровська.

2. Користувач використовує автомобіль, зазначений п. 1 цьо­го договору, тільки особисто і зобов'язується стежити за техніч­ним станом автомобіля, бути представником Позичкодавця у ДАІ, розписуватися за нього і вчиняти всі дії, пов'язані з недопущен­ням знищення або пошкодження предмета позички. Користувач здійснює за свій рахунок експлуатацію і поточний ремонт пред­мета договору з додержанням чинних єдиних правил і норм на умовах, визначених для автомобіля цієї марки.

3. Після закінчення строку цього договору Користувач зобов'я­заний повернути предмет позички в такому самому стані, в якому він був на момент його передання.

4. Автомобіль, що передається в користування, належить Позичкодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого міжрайонним реєстраційним екзаменаційним відділом № З м. Дніпропетровська 15 травня 2003 р.

5. Вартість автомобіля, що є предметом позички цього догово­ру, визначена сторонами в розмірі ЗО 000 (тридцять тисяч) грн.

6. До укладення договору позички автомобіль, що передається в користування, нікому не проданий, не заставлений, у спорі і під забороною не перебуває.

7. Користувач використовує автомобіль, що є предметом цьо­го договору, до 20 червня 2004 р. Він має право повернути автомобіль, переданий йому в користування, у будь-який час до за­кінчення зазначеного строку договору.

8. У разі прострочення повернення автомобіля, переданого у користування на строк, визначений п. 6 цього договору, Користу­вач сплачує Позичкодавцеві штраф у розмірі 20 % вартості авто­мобіля.

9. Цей договір складено у трьох примірниках, один із них знаходиться у справах 1-ї нотаріальної контори м. Дніпропетров­ська, другий видається Позичкодавцеві, третій — Користувачеві.

Підпис (Корнієнко С.П.) Підпис (Мороз А.С.)

20 лютого 2004 року цей договір посвідчений мною, Шевчен­ком К.К., державним нотаріусом державної нотаріальної конто­ри Л/° 1 М.Дніпропетровська.

Зареєстровано у реєстрі за № 4 5648

Державний нотаріус Підпис (Шевченко К.К.)

Що таке договір підряду?

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобо­в'язується на свій ризик виконати певну роботу за зав­данням другої сторони (замовника), а замовник зобов'я­заний прийняти та оплатити виконану роботу. Аналіз цього визначення договору підряду дає достатні підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній і сплатний договір.

Предметом договору підряду є індивідуальний резуль­тат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріа­лізованої форми, придатної для оцінки. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку або переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Договірними сторонами можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Підрядні роботи виконують спеціально

створені для цього організації (будівельні, будівельно-мон­тажні, у сфері побутового обслуговування тощо), а також інші організації, що займаються виробничо-господарською діяльністю. Звичайно спеціалізовані організації виступають як підрядник. Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам, несучи відповідальність перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідряд­ником — як замовник.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором. Він відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу чи устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується повністю або частково з мате­ріалу замовника, підрядник несе відповідальність за непра­вильне використання цього матеріалу. Він зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Ризик випадкового знищення матеріалів або випадко­вого псування (пошкодження) до настання строку здаван­ня підрядником обумовленої договором роботи несе сторо­на, що надала матеріали, а після настання цього строку — сторона, що прогаяла строк, якщо інше не встановлено до­говором.

Особливості договору підряду такі:

• як на стороні підрядника, так і на стороні замовника можлива участь декілька осіб;

• підрядник має право залучати до виконання роботи третю особу без згоди замовника. У цьому разі замовник укладає договір з генеральним підрядником, а підрядник — договір підряду з субпідрядником;

• генеральний підрядник виступає одночасно як підряд­ник за договором генерального підряду і як замовник за до­говором субпідряду;

• підрядник сам вибирає засоби і способи досягнення обумовленого договором підряду результату;

• замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у вико­нанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановле­них договором підряду;

• підрядник має право не розпочинати роботу, а вже розпочату зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;

• якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право притримати результат робо­ти, а також устаткування, залишок невикористаного мате­ріалу та інше майно замовника, що є у підрядника;

• підрядник не має права вимагати винагороди за робо­ту, якщо предмет підряду до здавання його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало немож­ливим без вини сторін;

• окрім предмета і ціни істотними умовами договору підряду є строк виконання робіт або строки виконання окремих етапів робіт. Якщо у договорі немає вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх виконання в ро­зумні строки, виходячи із суті зобов'язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обігу;

• ціна договору визначається кошторисом. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо в договорі немає інших вказівок, кошторис визнається твер­дим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін;

• для виконання окремих видів робіт, передбачених за­коном, субпідрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) на ведення цих робіт;

• позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня прий­няття роботи замовником. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Цивільний кодекс України визначає такі різновиди договорів підряду, побутовий підряд; будівельний підряд; підряд на проектні та пошукові роботи.

Які обов'язки сторін за договором підряду?

Уклавши договір підряду, сторони тим самим беруть на себе відповідні обов'язки з одночасним набуттям відповід­них прав. Права та обов'язки підрядника і замовника знач­ною мірою обумовлюються умовами договору, якщо інше прямо не передбачено законом або типовими договорами.

За Цивільним кодексом України на підрядника покла­даються такі обов'язки:

• своєчасно попередити замовника:

а) про неякісність або непридатність матеріалів, одер­жаних від замовника;

б) те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

в) наявність інших, незалежних від підрядника, обста­вин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи;

• своєчасно приступити до роботи;

• у разі несвоєчасного попередження замовника про необхідність перевищення зазначеного в договорі коштори­су, зобов'язаний виконати договір, зберігаючи право на оплату робіт за ціною, визнаною в договорі;

• вжити всіх заходів щодо забезпечення збереження наданого йому замовником майна та нести відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталося з його вини;

• надавати замовникові звіт про використання матеріа­лу та повернути його залишок;

• якісно виконати роботу, яка має відповідати умовам договору, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру;

• надавати якісні матеріали для виконання роботи і нести відповідальність за їхню якість за правилами про відповідальність продавця за товари неналежної якості;

• передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або ха­рактер інформації такий, що без неї неможливе викори­стання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі.

За Цивільним кодексом України на замовника покла­даються такі обов'язки:

• прийняти роботу, виконану підрядником згідно з до­говором, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові негайно. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підряд­ник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх на­лежних підрядникові платежів, внести на депозит нотаріу­са на ім'я замовника, коли інше не встановлено договором;

• якщо договором не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'я­заний сплатити підрядникові обумовлену ціну після оста­точного здавання роботи за умови, що робота виконана на­лежним чином і в погоджений строк або, за згодою сторін, — додатково. У разі невиконання замовником обов'язку спла­тити встановлену ціну або іншу суму, належну підрядни­кові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право на утримання результату роботи, а також належного замов­никові устаткування, переданого для перероблення речі, залишку невикористаних матеріалів та іншого майна замовника, що опинилося у нього до сплати замовником відповідних Сум;

• в обсязі та в порядку, що передбачені договором підря­ду, сприяти підрядникові у виконанні роботи. У разі неви­конання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи до­даткові витрати, спричинені простоєм, або перенесення строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Що таке будівельний підряд?

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язу­ється збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисноі документації, а замовник зобов'язується на­дати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийня­ти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на здійснен­ня нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічне переоснащення) підприємств, будівель, споруд, ви­конання монтажних, проектно-налагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта. Тобто предметом договору є побудований відповідно до за­твердженої документації об'єкт, зданий комісії замовника і підготовлений до експлуатації.

За Цивільним кодексом України сторони в договорі на будівельний підряд — замовник і підрядник — це органі­зації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи). Цей договір має консенсуальний, двосто­ронній і сплатний характер.

Укладенню договору будівельного підряду передує вели­ка підготовча робота, яка передбачає затвердження титуль­них списків будови, проектно-кошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва об'єкта тощо.

Зміст договору будівельного підряду становлять його умови про права і обов'язки сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то обидві сторони наділені і правами, і обо­в'язками.

Обов'язки і права замовника. Він повинен у строки, якщо договором це покладено на нього, надати підряднику проектно-кошторисну та іншу документацію, передати йому майданчик для будівництва, забезпечити своєчасне відкрит­тя і безперервність фінансування будівництва та оплату виконаних будівельно-монтажних робіт. Договором може бути покладено на замовника і обов'язок своєчасно забезпе­чити "життєдіяльність" об'єкта — приєднання прокладених нових мереж водо-, газо- і паропроводів, каналізації, заліз­ничних колій, кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж та ліній.

У разі необхідності консервації будівництва з незалеж­них від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкодува­ти йому пов'язані з консервацією витрати.

Замовник має право вносити зміни до проектних доку­ментів як до початку робіт, які належить виконати, так і в процесі їх виконання, за умови що спричинена цим додат­кова робота за вартістю не перевищує 10 % зазначеної в кошторисі вартості будівництва і не змінює характеру ро­боти, передбаченого в договорі будівельного підряду.

Внесення змін, які потребують додаткових робіт, у розмірі, що перевищують 10 %, допускається тільки за згодою підряд­ника. Підрядник має право у цьому разі відмовитися від дого­вору та зажадати відшкодувати відповідні збитки.

Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відпо­відних рішень у відносинах з підрядником укласти договір про надання такого виду послуг зі спеціалізованою органі­зацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівель­ного підряду визначаються функції та повноваження тако­го спеціаліста.

За невиконання або неналежне виконання покладених на замовника за договором обов'язків він сплачує підряд­никові передбачену договором або законом неустойку та відшкодовує у повному обсязі збитки, якщо не доведе, що порушення договору мали місце не з його вини.

Обов'язки і права підрядника. Власником об'єкта будів­ництва або результату інших будівельних робіт до їх зда­вання замовникові є підрядник. Матеріально-технічне за­безпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не передбачено договором, а тому досить широке коло обов'язків покладено на підрядника.

Він зобов'язаний побудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відпо­відно до будівельних норм і правил, зробити індивідуальне випробовування змонтованого ним устаткування, взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг, а також забезпечити разом із замовником введення їх у дію в установлені строки. Підрядник має забезпечити виконання будівельно-монтаж­них робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва та узгодженим із замовником.

Підрядник зобов'язаний своїм коштом здійснити стра­хування передбачених договором об'єкта або комплексу робіт, якщо інший порядок та умови не визначені сторона­ми в договорі.

Підрядник, якщо інше не передбачено договором, гаран­тує якість виконаних робіт протягом певного часу (гаран­тійного строку). Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо триваліший строк не передбачено в договорі або законі.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не врахо­вані технічною документацією роботи і необхідність у зв'яз­ку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошто­рису будівництва, зобов'язаний сповістити про це замовника. У разі неодержання від замовника відповіді на своє по­відомлення протягом розумного строку підрядник зобов'я­заний призупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, спричинених простоюванням, на рахунок замовника. Замов­ник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхід­ності. Підрядник, що не виконав цього обов'язку, позбав­ляється права вимагати від замовника оплати виконаних ним додаткових робіт і відшкодування спричинених цим збитків, зокрема у зв'язку з тим, що призупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта, що будується.

Підрядник, до обов'язку якого належить матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик виявленої неможливості витрат без погіршення якості виконуваних робіт, наданих ним матеріалів (деталей, конструкцій) або устаткування. У разі неможливості використання без по­гіршення якості виконаних робіт наданих замовником ма­теріалів (деталей, конструкцій) або устаткування підрядник має право відмовитися від договору та зажадати від замов­ника сплати ціни договору пропорційно частині виконаних робіт, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

Підрядник несе відповідальність за недоліки побудова­ного об'єкта, за прострочення строку здавання його замов­никові та інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що вони мали місце не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує передбачену договором або за­коном неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки.

Як здійснюються здавання та прийняття виконаних робіт за договором будівельного підряду?

Договір будівельного підряду вважається виконаним підрядником і замовником, якщо об'єкт у встановлений ; договором строк прийнятий в експлуатацію без недоліків і дефектів.

Замовник, що одержав повідомлення підрядника про го­товність до здавання робіт, виконаних за договором будівель­ного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу , робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. | Прийняття замовник здійснює своїм коштом, якщо інше не передбачено договором. У передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами випадках у прий­нятті робіт мають брати участь представники державних органів та органів місцевого самоврядування.

Замовник, що попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе наслідки їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Здача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюються актом, підписаним обома сторонами. Да­тою введення об'єкта в експлуатацію вважається дата підпи­сання акта всім складом приймальної комісії. У разі відмо­ви однієї зі сторін від підписання акта у ньому робиться про це позначка і акт підписує інша сторона.

Односторонній акт здавання або прийняття робіт може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови від підписання акта суд визнає обґрунтованими.

Коли це передбачено договором або випливає з характе­ру роботи, виконаної за договором будівельного підряду, її прийняттю мають передувати попередні іспити. У цих ви­падках прийняття роботи можливе тільки у разі позитив­них результатів проведених іспитів.

Замовник має право відмовитися від прийняття роботи у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання для зазначеної в договорі мети та можуть бути усунені підрядником, замовником або третіми особами.

Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені в межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок природного зносу об'єкта або його частини, непра­вильної експлуатації об'єкта або неправильної інструкції щодо його експлуатації, розробленої замовником чи залученими ним третіми особами, неналежного ремонту об'єкта, здійсненого самим замовником чи залученими ним третіми особами.

Перебіг гарантійного строку переривається на весь час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які несе відповідальність підрядник.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові у розум­ний строк після їх виявлення.

Оплата робіт здійснюється після прийняття замовником об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не передбачено погодженням сторін.

Договором будівельного підряду може бути передбачено право замовника відрахування передбаченої в договорі ча­стини, зазначеної в кошторисі ціни робіт до закінчення га­рантійного строку.

Зразок договору будівельного підряду

ДОГОВІР ПІДРЯДУ №_ М.Дніпропетровськ 15 лютого 2004 р.

Товариство з додатковою відповідальністю "ЛЛЛ", надалі — "Підрядник", в особі директора Власова В.В., що діє на підставі Статуту товариства,

та відкрите акціонерне товариство "ДДД", надалі — "Замов­ник", в особі директора Петрова 0.0., що діє на підставі Статуту

товариства, керуючись положеннями ст. 875—886 Цивільного кодексу України, уклали договір про нижченаведене: