4. Відповідальність сторін

4.1. У разі прострочення поставки Постачальник сплачує По­купцеві пеню у розмірі 0,5 % від вартості простроченого зобов'я­зання за кожний день прострочення.

4.2. За порушення термінів перерахування платежів Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

4.3. У разі поставки вугілля, не відповідного за якістю до показників специфікації, ціна його знижується відповідно до особ­ливих умов специфікації — зольності, сумішей і т. ін.

4.3. Форс-мажор. Ніяка відповідальність не може мати місця за невиконання договору, якщо це невиконання викликане при­чинами, що перебувають поза сферою контролю сторони, що не виконує, а саме: стихійне лихо, воєнні дії, страйки та локаути, втручання владних структур на період, що починається з терміну письмового повідомлення стороною, що не виконує.

Форс-мажор автоматично за цієї умови подовжує термін вико­нання зобов'язання за договором на чотири місяці. Якщо по за­кінченні цього терміну зазначені обставини тривають, договір при­пиняє дію.

5. Дія договору

5.1. Договір набирає чинності від дня його укладення і діє протягом 12 місяців.

5.2. Дострокове припинення чинності договору або внесення змін до нього може мати місце тільки за згоди на це обох сторін.

5.3. Договір складений у двох примірниках і має додатки згідно з переліком за текстом.

Додаток: специфікації, графік поставок.

Реквізити сторін:

Постачальник: __________________

Покупець: __________________________

Договір уклали:

Директор ________________ (Григоренко 0.0.)

Директор _______________(ЧуйковВЛ.)

Що таке договір контрактації сільськогосподарської продукції?

У міру створення в Україні спеціалізованих аграрних бірж закупівлі частини сільськогосподарської продукції здійсню­ють шляхом торгів ф'ючерсними і договірними контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродук­цією ще тільки налагоджується, ця продукція може закупо­вуватися заготівельниками та іншими контрактантами без­посередньо у виробників за договорами контрактації.

За договором контрактації товаровиробник сільсько­господарської продукиії зобов'язується виробити і передати її у власність контрактанту (заготівельникові) або зазначеному ним одержувачеві, а контрактант зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До відносин за договором контрактації, не врегульова­них правилами Цивільного кодексу України, застосовують загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено догово­ром, законом або іншими нормативно-правовими актами.

Сторони цього договору можна назвати так: контрак­тант (заготівельник) і товаровиробник (селянські (фер­мерські) та інші господарства, що виробляють сільського­сподарську продукцію). Іноді контрактант (заготівельник) видає товаровиробникові так звану відвантажувальну роз­нарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації — одержувача, з якою він пере­буває в договірних відносинах з поставок. Тоді просування сільгосппродукції від товаровиробника до споживача (про­мислового чи торговельного підприємства) оформляються двома договорами — договором контрактації і договором поставки. Договір поставки пов'язує контрактанта (заготі­вельника) і одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільськогосподар­ська продукція у сирому вигляді або така, що пройшла пер­винну обробку. Проте при укладенні договору сторони мо­жуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язання щодо здавання продукції у свіжому (натуральному) вигляді товаровиробник частину продукції продає у переробленому вигляді. Як бачимо, за предметом і змістом договір контрак­тації близький до договору купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом дого­вору поставки, коли він укладений між заготівельною орга­нізацією і промисловим підприємством. За загальним пра­вилом на реалізацію переробленої продукції укладається до­говір поставки. Проте, щоб уникнути укладення двох дого­ворів з одним товаровиробником — на реалізацію сільгосп­ продукції у сирому вигляді й окремо у переробленому ви­гляді, укладають тільки договір контрактації. Взагалі сто­ронам надається можливість вибору правової форми реалі­зації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація або поставка).

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціальних аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвард­ними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

За договором контрактації товаровиробник і контрактант (заготівельник) пов'язані взаємними правами і обов'язка­ми. У ньому мають бути зазначені назва, кількість (за ви­дами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума дого­вору, порядок та умови доставки, місця здавання-прийман­ня, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обо­в'язки контрактанта (заготівельника) щодо надання това­ровиробнику допомоги в організації виробництва сільгосп­продукції, взаємна майнова відповідальність сторін за по­рушення договору та інші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити в договорі.

Законом можуть бути передбачені особливості виконан­ня цих договорів. Зокрема контрактант (заготівельник) може бути зобов'язаний на умовах, передбачених догово­ром, забезпечувати сільськогосподарського товаровиробни­ка основними матеріально-технічними ресурсами в рахунок авансів під закупівлю продукції (паливно-мастильні мате­ріали, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо).

Коли контрактант здійснює закупівлю сільгосппродукції для державних потреб, зазначені ресурси поставляються за цінами, що регулюються державою. На контрактанта (заго­тівельника) покладається обов'язок прийняття продукції у місцях її виробництва і вивезення своїми засобами, якщо інше не передбачено договором.

Якщо згідно з умовами договору прийняття продукції здійснюється в місцезнаходженні заготівельника або іншому зазначеному ним місці, заготівельник не має права відмовитися від прийняття продукції, яка відповідає умовам догово­ру і передана заготівельникові в обумовлений строк.

Договором контрактації можуть бути передбачені обо­в'язки заготівельника, який здійснює переробку сільгосп­продукції, повернути виробникові на його вимогу продукти переробки або відходи від переробки продукції з виплатою за цінами, що визначені договором контрактації.

Контрактант (заготівельник) має право контролювати виробництво і зберігання сільгосппродукції відповідно до технологічних, санітарних та інших правил, спрямованих на захист здоров'я населення та охорону довкілля.

Який зміст договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу?

Користування електричною, тепловою енергією чи газом допускається лише на основі договору, що укладається між енергопостачальною організацією і споживачем.

За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу сторона, що постачає, зобов'язується забезпечувати іншу сторону — спожива­ча (абонента) ресурсами, передбаченими договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийня­тих ресурсів. До цього договору застосовують загальні по­ложення про купівлю-продаж, положення про договір по­ставки, якщо інше не встановлено законом або випливає із суті відносин сторін.

Договори на відпуск електричної, теплової енергії та газу укладаються між енергопостачальною організацією і спо­живачем (абонентом), установки якого безпосередньо при­єднані до мережі енергопостачальної організації. Такий споживач вважається основним споживачем. За згодою організації, що постачає, абонент може передавати енерге­тичні або інші ресурси, прийняті від організації, що поста­чає через приєднану мережу, іншим споживачам (субабо-нентам).

Договір на постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є консенсуальним, двостороннім і сплатним.

Найголовніші права та обов'язки сторін при постачанні енергетичними та іншими ресурсами визначаються у дого­ворах, що укладаються згідно з типовими договорами. Головним обов'язком енергопостачальної організації є без­перервне або за погодженим графіком постачання спожива­ча електричною, тепловою енергією чи газом. Кількість енергетичних та інших ресурсів зазначається у договорі згідно з установленими лімітами відпуску енергії та газу.

У договорах на відпуск теплової енергії у вигляді пари або гарячої води окремо визначається кількість енергії, що йде на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання і тех­нологічні потреби. Кількість газу визначається у договорах згідно із затвердженими річними і квартальними планами. Газ подається і відбирається протягом місяця рівномірно у межах середньодобової норми споживання, а в разі необхід­ності відхилення цієї норми — за погодженими між сторо­нами диспетчерськими графіками.

Енергія та газ, які подаються споживачам через приєдна­ну мережу, повинні за якістю відповідати певним вимо­гам. Якість електроенергії визначається напругою (у воль­тах) і частотою (у періодах на секунду), які підтримуються на межі електромереж електропостачальної організації та споживача. Теплова енергія характеризується тиском і тем­пературою пари або води. Якість газу, що надається у ма­гістральні газопроводи, повинна відповідати вимогам стан­дарту. Газ подається очищеним від газового бензину, нафти і механічних домішок.

Енерго- і газопостачальні організації повинні стежити за технічним станом і правильно експлуатувати свої мережі, забезпечувати техніку безпеки та можливість нормального використання енергії і газу споживачами.

Споживач повинен безперешкодно допускати персонал постачальних організацій для контролю за режимами спо­живання енергії та газу. Він зобов'язаний негайно повідомляти організацію енергопостачальника про всі несправ­ності в роботі приладів обліку енергії і газу, про аварії, про ураження електричним струмом людей і тварин.

Обов'язком споживача є своєчасна і повна оплата одер­жаної енергії та газу за цінами (тарифами), встановленими договором.

Порушення постачальною організацією або споживачем їхніх обов'язків за договором призводить до невигідних майнових наслідків.

Матеріальна відповідальність енергопостачальних органі­зацій перед споживачами за невідпуск енергії чи газу не настає, коли це було викликано:

• стихійними явищами (пожежами, повенями, бурею тощо);

• неправильними діями персоналу споживача або сто­ронніх осіб (помилкове увімкнення, або вимкнення, наки­дання предметів на проводи повітряних ліній тощо);

• припиненням або обмеженням подачі енергії з вини споживача.

Незалежно від причин недовідпуску енергії постачальна організація не зобов'язана поповнювати їі в наступних періодах. Це стосується й недоподачі газу.

Споживач відповідає за несвоєчасну оплату рахунків у формі пені.

Штрафи з постачальної організації за порушення умов щодо кількості і якості енергії та газу є виключною не­устойкою, бо збитки при цьому не відшкодовуються.

Крім того, повне або часткове припинення подачі енергії чи газу споживачеві, після попередження його постачаль­ною організацією, допускається у разі:

а) незадовільного стану енергоустановок споживача;

б) порушення встановленого режиму енергопостачання;

в) самовільного приєднання до мережі нових приймачів енергії чи газу;

г) недопущення службових осіб постачальної організації до енергоустановок і приладів обліку енергії чи газу.

Які особливості договору дарування?

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати іншій стороні (об­даровуваному) безоплатно майно у власність.

Договір дарування, як і договори купівлі-продажу, міни, поставки, спрямований на безповоротне припинення пра­ва власності у дарувальника і виникнення права власності в обдаровуваної особи. Як і продавець, дарувальник пови­нен бути власником відчужуваного в такий спосіб майна.

Проте на відміну від названих договорів договір дару­вання є завжди безоплатним, тому дарувальник не вправі вимагати від обдаровуваного зустрічних дій майнового або немайнового змісту.

Право власності на дарунок виникає з моменту його прийняття, а тому договір дарування належить до категорії реальних.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, а також ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку зі здійсненням права інтелектуальної власності, та інші пра­ва. При даруванні необхідно також дотримуватися спеціаль­них правил, встановлених для набуття права власності гро­мадянами на окремі види майна (наприклад, вогнепальна зброя, автомобіль).

Договір дарування укладається у формі, яка визнача­ється загальними правилами цивільного законодавства про форму правочинів. Так, договір дарування предметів особи­стого користування та побутового призначення може бути укладено усно, а договір дарування нерухомої речі укла­дається обов'язково письмово і посвідчується нотаріусом.

Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір доходу, що не оподат­ковується, також укладається письмово і посвідчується нотаріусом. При даруванні рухомих речей, які мають особ­ливу цінність, договір укладається письмово. Письмово укладається і договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. У разі недодержання письмової форми такий договір є нікчемним.

Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади.

Батьки, опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Від імені дарувальника договір дарування може бути укладений його представником, але доручення на укладення договору дарування, в якому не зазначено імені обдаровуваного, є недійсним.

Дарувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну обдаровуваному річчю з недоліками, відомими дарувальни-ку, про які він не повідомив обдаровуваного.

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчими документами дарувальни­ка. Це правило не поширюється на право юридичної особи укласти договір пожертви.

Обдаровуваний має право у будь-який час односторон-ньо відмовитися від договору дарування і повернути річ дарувальникові, якщо вона не потребує догляду або особли­вих умов утримання чи зберігання. Якщо річ потребує до­гляду або особливих умов утримання чи зберігання, вона може бути повернута дарувальнику тільки за його згодою.

Договором дарування може бути встановлений обо­в'язок дарувальника передати обдаровуваному дарунок у майбутньому через певний час (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини. При настанні строку (терміну), який встановлено договором з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшко­дування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну), встановленого дого­вором дарування з обов'язком передати дарунок у майбут­ньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір да­рування припиняється. Дарувальник має право відмовити­ся від передання дарунка у майбутньому, якщо після укла­дення договору його майновий стан істотно погіршився.

За договором дарування може бути встановлений і обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи, тобто обов'язок вчинити певну дію майнового характе­ру (не на користь дарувальника), а на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'яв­ляти вимог до третьої особи про виселення тощо). У разі порушення обдаровуваним цього обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення подарунка, а якщо таке повернення неможливе, — відшкодування його вартості.

Дарувальник має право скасувати договір дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо:

• обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей;

• дарунок становить для дарувальника велику немай-нову цінність, а обдаровуваний створює загрозу її безпово­ротної втрати;

• через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

На вимоги про скасування договору дарування застосо­вується позовна давність в один рік. У разі скасування дого­вору дарування дарувальнику повертається дарунок у натурі.

Зразок договору дарування автомобіля

ДОГОВІР м. Дніпропетровськ 10 вересня 2004 р.

Ми, які нижче підписалися: Яковенко Віктор Семенович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Степова, 15, кв. 10, та Яковен­ко Андрій Вікторович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Тан­кістів, 20, кв. 7, керуючись положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють дарування, уклали цей договір про таке:

1. Яковенко Віктор Семенович подарував, а Яковенко Андрій Вікторович прийняв у дар легкову автомашину моделі ВАЗ-2109, рік випуску 2000, № кузова 0935641, № двигуна 1155421, дер­жавний знак 13111 АВ.

2. Ця автомашина належить дарувальнику, Яковенку Віктору Семеновичу, на підставі технічного паспорта, виданого МРЕВ м. Дніпропетровська 13 жовтня 2000 р. за № 01243.

3. Ця автомашина оцінюється сторонами в 10 000 (десять ти­сяч) грн.

4. Дарувальник свідчить, що згадана автомашина до цього часу нікому не продана, не подарована, не заставлена, у спорі чи під забороною не перебуває.

5. Усі витрати за складання та оформлення цього договору платить Яковенко А.В.

6. Цей договір складено у двох примірниках, з яких перший примірник залишається на зберігання в нотаріальній конторі, а дру­гий примірник, що має силу оригіналу, видається обдарованому.

10 вересня 2004 р. цей договір посвідчено мною, Волотко О.В., державним нотаріусом Дніпропетровської державної нотаріаль­ної контори.

Договір підписано сторонами у моїй присутності. Особу сторін установлено, їх дієздатність, а також належність громадянину Яко­венку Віктору Семеновичу відчужуваної автомашини перевірено.

Затверджено у реєстрі за № ЗУ-5421

Печатка нотаріальної Державний нотаріус контори ______

(підпис)

Різновидом договору дарування, є пожертва. Пожерт­вою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, конкретним особам для до­сягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. Пожертвувач має право контролювати викори­стання пожертви відповідно до обумовленої мети. Якщо по­жертва використовується не за призначенням, то пожерт-вувач або його правонаступники мають право вимагати ска­сування договору про пожертву.

Які особливості договору ренти?

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одер­жане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. За цим договором сторони можуть встановити обов'язок сплачува­ти ренту безстрокове або протягом певного строку. Сто­ронами цього договору можуть бути фізичні або юридичні особи.

Договір ренти укладається письмово і підлягає обов'яз­ковому нотаріальному посвідченню. Крім того, договір, що передбачає відчуження нерухомого майна під виплату рен­ти, підлягає також державній реєстрації.

Майно, що відчужується під виплату ренти, може бути передане одержувачем ренти у власність платника ренти як за плату, так і безоплатно.

У випадках, коли договором передбачається відчужен­ня майна у власність платника ренти за плату, то до відно­син сторін щодо передапня майна та його оплати застосову­ють правила купівлі-продажу, а у випадках, коли таке май­но передається безоплатно, — правила договору дарування.

Рента обтяжує земельну ділянку, підприємство, бу­динок, споруду чи інше нерухоме майно, передане під її

виплату. У разі відчуження такого майна платником рен­ти іншій особі його зобов'язання за договором ренти пе­реходять на набувача майна. При цьому платник ренти, який передав обтяжене рентою нерухоме майно у власність іншої особи, несе субсидіарну (додаткову) з нею відпові­дальність на вимоги одержувача ренти, що виникли у зв'язку з порушенням договору ренти, якщо договором або законом не передбачена солідарна відповідальність за цим зобов'язанням.

Істотною умовою цього договору є те що, у разі передан-ня під виплату ренти земельної ділянки або іншого нерухо­мого майна одержувач ренти набуває права застави на це майно.

У разі невиконання платником ренти своїх обов'язків, а також у разі втрати забезпечення або погіршення його умов внаслідок обставин, за які одержувач ренти не відповідає, одержувач ренти має право розірвати договір ренти і вима­гати відшкодування збитків, спричинених розірванням цього договору.

Ренту виплачують у розмірі, що встановлюється догово­ром. Рента може виплачуватися у грошовій формі або шля­хом передання речей, виконання робіт чи надання послуг. У разі передання під виплату ренти грошової суми вона сплачується в межах облікової ставки банківського процен­та, застосовуваної в певній місцевості. Розмір ренти змі­нюється відповідно до зміни розміру облікової ставки На­ціонального банку України.

Коли в договорі не було визначено строк виплати ренти, вона виплачується після закінчення кожного календарного кварталу. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти проценти, розмір яких вста­новлюється договором.

Платник виплачуваної безстрокове ренти має право відмовитися від подальшої виплати ренти шляхом її вику­пу. Викупна ціна ренти визначається в договорі сторонами. У разі відсутності умови щодо викупної ціни в договорі, за яким майно передано у власність під виплату ренти з опла­тою, викуп здійснюється за ціною, що відповідає річній сумі належної до виплати ренти. Умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною. Сторони можуть встановити умови здійснення відмови від договору платником безстро­кової ренти. Договір ренти припиняється після закінчення трьох місяців від дня одержання одержувачем ренти пись­мової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.

Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору, якщо:

• платник ренти прострочив її виплату більш як на один рік;

• платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язан­ня щодо забезпечення виплати ренти;

• платник ренти визнаний неплатоспроможним або ви­никли інші обставини, які явно свідчать, що рента не ви­плачуватиметься ним у розмірі та в строки, встановлені до­говором.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошко­дження майна, переданого безоплатно під виплату безстро­кової ренти, несе платник ренти. Але він має право вимага­ти відповідно припинення зобов'язання щодо виплати рен­ти або зміни умов її виплати. Випадкове знищення чи ви­падкове пошкодження майна, переданого під виплату рен­ти на певний строк, не звільняє платника ренти від зобо­в'язання сплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, передбачених договором.

Відносини фізичних осіб, пов'язані з рентою, можуть бути врегульовані так.

Зразок договору ренти фізичних осіб

ДОГОВІР РЕНТИ м. Дніпропетровськ 25 січня 2004 р.

Ми, які нижче підписалися, Бондаренко Андрій Миколайо­вич, мешкає у місті Дніпропетровськ, по вул. Зоряній, 7,кв. 10, названий далі "Одержувач ренти", і Бондаренко Семен Андрійо­вич, мешкає у місті Дніпропетровську, вул. Степова, 15, надалі — "Платник ренти", уклали цей договір про таке:

1. Одержувач ренти передав у власність під виплату ренти, а Платник ренти придбав будинок, який складається з трьох кімнат загальною площею 80 кв. м, у тому числі житлової 59 кв. м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Черкаська, 15.

2. Будинок, що передається під виплату ренти, належить Отримувачу ренти на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням від 13 травня 1997 р. Кіровської районної державної адміністрації і зареєстрованого в реєстрі № 9.

3. Одержувач ренти передав у власність Платникові ренти будинок, який вказаний у п. 1 цього договору безстрокове і без­оплатно.

4. До укладення цього договору про ренту відчужуваний буди­нок нікому не проданий, не заставлений, у спорі і під забороною не перебуває.

5. Фактична вартість будинку встановлена оцінкою комісії у сумі 40 000 (сорок тисяч) грн (Акт оціночної комісії від 10 січня 2004 р.).

6. Платник ренти зобов'язується безстрокове взамін будинку, отриманого під виплату ренти, який вказаний у п. 1 цього дого­вору, за свій рахунок і власними засобами здійснювати ремонт квартири Отримувача ренти, що знаходиться за адресою: м. Дні­пропетровськ, вул. Зоряна, 7,кв. 10, а також брати участь відпо­відно до займаної площі Отримувачем ренти у витратах, пов'яза­них з технічним обслуговуванням і ремонтом, у тому числі капі­тальним, всього будинку.

7. Платник ренти набуває прав власності (володіння, користу­вання, розпорядження) на будинок з моменту його прийняття та

посвідчення договору нотаріусом і реєстрації його в бюро техніч­ної інвентаризації Кіровського району м. Дніпропетровська.

8. Для забезпечення виплати ренти, передбаченої п. 4 цього договору, Одержувач ренти набуває права застави на будинок, переданий ним під виплату ренти, який вказаний у п. 1 цього договору.

9. Платник ренти має право відчужувати будинок, переданий йому під виплату ренти, лише за згодою Одержувача ренти.

10. Цей договір може бути припинено за ініціативою Платни­ка ренти і за вимогою Одержувача ренти на підставах, встановле­них законом.

11. Ризик випадкового знищення або пошкодження будинку, переданого під виплату ренти, несе Платник ренти.

12. Зміст положень ст. 731—743 Цивільного кодексу Украї­ни, які регулюють договір ренти, сторонам роз'яснено.

13. Цей договір складено у трьох примірниках, один із них знаходиться у справах державної нотаріальної контори м. Дніп­ропетровська, другий видається Отримувачу ренти, третій — Платнику ренти.

Отримувач ренти Платник ренти Підпис (Бондаренко А.М.) Підпис (Бондаренко СА.)

Які особливості договору довічного утримання?

Договір довічного утримання — це одна з правових форм можливості фізичної особи у разі необхідності забезпечити собі довічний догляд.

За договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність будинок, квартиру або їх частину, інше неру­хоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач майна зобов'язується забезпечувати відчу-жувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відчу-жувачем у договорі може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров'я. Цивільним кодексом України допус­кається і встановлення довічного утримання на користь кількох фізичних осіб, частки яких у праві на одержання утримання вважаються рівними.

Набувачем у цьому договорі може бути повнолітня діє­здатна фізична або юридична особа.

У договорі довічного утримання має бути обов'язково вказано оцінку відчужуваного майна, яка визначається за погодженням сторін, а також конкретні види грошового і матеріального забезпечення та строки його надання.

Зразок договору довічного утримання

ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ м. Дніпропетровськ 1 лютого 2004р.

Ми, які нижче підписалися: Лисяк Олексій Васильович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Зелена, ЗО, з однієї сторони, та Співак Павло Іванович, що мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Заліз­нична, 5, кв. 140, з другої сторони, уклали цей договір про таке:

1. Я, Лисяк Олексій Васильович, передаю у власність Співака Павла Івановича жилий будинок, що знаходиться: м. Дніпропет­ровськ, вул. Зелена, ЗО, на земельній ділянці площею 800 кв. м, який належить мені на праві приватної власності.

На цій ділянці розташовані цегляний будинок жилою площею 40 кв. м, загальною площею 65 кв. м, сарай, погріб.

2. Відчужуваний будинок належить мені, Лисяку Олексію Васильовичу, на підставі свідоцтва про право на спадкування, виданого 1 січня 1970 р. 1-ю Дніпропетровською державною но­таріальною конторою за реєстром № 1-100.

3. Вартість відчужуваного будинку визначена нами у 60 000 грн. Страхова оцінка будинку — 20 000 грн.

4. Я, Співак Павло Іванович, зобов'язуюсь:

а) зберегти в безоплатному довічному користуванні Лися-ка О. В. одну кімнату у 12 (дванадцять) квадратних метрів з півден­ної сторони будинку;

б) повністю утримувати Лисяка О.В., надаючи йому необхідне харчування, одяг, медичне обслуговування і необхідний догляд.

Вартість харчування, одягу, медичного обслуговування і догля­ду оцінюється у розмірі шести мінімальних зарплат щомісячно.

5. Будинок, який передається у власність Співака П.І., до цього часу нікому не проданий, не подарований, не заставлений, у спорі чи під забороною не перебуває.

6. Усі витрати за складення та оформлення цього договору несе

Співак П.І.

7. Зміст статей 744—758 Цивільного кодексу України, які регулюють договір довічного утримання, сторонам роз'яснено.

8. Цей договір складено у трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на зберіганні в державній нотаріальній конторі, другий видається Лисяку О.В., третій — Співаку П.І.

Підписи (Лисяк О.В.) (Співак П.І.)

Договір довічного утримання укладається у пись­мовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а якщо він передбачає відчуження нерухомого майна, то підлягає також державній реєстрації.

Набувач не має права під час дії договору обтяжувати одержане майно боргами та відчужувати його. Відчужу-вач майна набуває права застави на це майно. Випадкова втрата або пошкодження майна, одержаного набувачем, не звільняє набувача від обов'язків, взятих на себе за до­говором.

Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:

• на вимогу відчужувача або осіб, на користь яких був укладений договір, якщо набувач майна не виконує обо­в'язків, які він взяв на себе за договором;

• на вимогу набувача майна (фізичної особи), якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінив­ся настільки, що він не в змозі надавати відчужувачеві або зазначеній ним третій особі обумовлене забезпечення (суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором).

У разі розірвання договору із зазначених вище підстав майно має бути повернене відчужувачеві. При цьому, ви­трати на забезпечення відчужувача, здійснені набувачем майна до розірвання договору, не відшкодовуються.

Договір припиняється зі смертю відчужувача. Якщо право на одержання мали кілька осіб, то у разі смерті однієї з них договір припиняється щодо особи, яка померла.

У разі смерті набувача майна (фізичної особи) обов'язки за договором переходять до тих спадкоємців, до яких пере­ходить майно, яке було відчужене за договором, а при ліквідації юридичної особи обов'язки за договором довічно­го утримання переходять до правонаступників юридичної особи, яка уклала договір.

Що таке договір найму?

У господарському обігу значно поширені відносини май­нового найму, зокрема такі його різновиди, як оренда та прокат. За допомогою майнового найму розширяються гос­подарські можливості використання майна. Поряд з цим найм є засобом взаємодопомоги між громадянами і органі­заціями та сприяє упорядкуванню побуту громадян.

За договором найму наймодавець передає або зобов'я­зується передати наймачеві майно у користування за плату і на певний строк. Крім Цивільного кодексу Украї­ни особливості укладення та виконання найму (оренди) можуть бути передбачені окремим законом.

Право на передання у найм має тільки власник майна або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

На відміну від договору купівлі-продажу майно пере­дається не у власність, а на визначений строк. Коли строк найму не встановлено, договір найму вважається укладе­ним на невизначений строк. У цьому разі кожна зі сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально ви­значені речі, споживча вартість яких передається поступо­во і які в цивільному праві називаються неспоживчими. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення строку договору або його припинення достроково зобов'язується повернути ту саму річ у натурі.

До обов'язків наймодавця належать такі:

• передати наймачеві річ у користування негайно або у строк, визначений договором;

• надати наймачеві річ у комплекті в стані, який би відпо­відав умовам договору і забезпечував досягнення мети найму;

• попередити наймача про особливі властивості та недо­ліки речі, які йому відомі і які можуть становити небезпе­ку для життя, здоров'я, майна наймача або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею;

• проводити за свій рахунок капітальний ремонт речі.

Обов'язки наймача такі:

• вносити плату за користування річчю щомісячно (сто­рони можуть визначити й інші строки внесення плати);

• перевірити в присутності наймодавця справність речі при її передачі у володіння;

• користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору;

• проводити за свій рахунок поточний ремонт речі;

• усунути погіршення стану речі, які сталися з його вини;

• у разі припинення договору негайно повернути наймо-давцю річ у стані, в якому вона була від нього одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Наймодавець має право відмовитись від договору і вима­гати повернення речі, якщо наймач не вносить плати за ко­ристування нею протягом трьох місяців підряд. Договір у цьому разі вважається розірваним з моменту одержання най­мачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Наймач має право вимагати розірвання договору, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відпо­відає умовам договору, а також коли наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише зі згоди наймодавця, якщо інше не передбачено договором або законом.

Продукція, яка була виготовлена шляхом використан­ня речі, передана йому в користування, є власністю найма­ча. Плоди і доходи, одержані наймачем від використання речі при здійсненні ним підприємницької діяльності, також є власністю наймача.

Якщо наймач належно виконував свої обов'язки за дого­вором найму, то після закінчення строку договору він має переважне право перед іншими особами на укладення ново­го договору найму. Умови нового договору визначаються домовленістю сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших істотних умов договору переважне право наймача на укла­дення договору припиняється.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за дого­вором, у разі продажу речі, переданої у найм, має переваж­не право перед іншими особами на її придбання.

Річ, яка була поліпшена наймачем, залишається влас­ністю наймодавця. У разі поліпшення речі зі згоди наймо­давця наймач має право відшкодування необхідних витрат користування нею. За відмови наймодавця провести таке зарахування або компенсувати вартість витрат на поліпшен­ня речі наймач має право вилучити поліпшення речі, якщо це можливо без її пошкодження.

На вимогу про відшкодування збитків у зв'язку з по­шкодженням речі, яка була передана у користування най­мачеві, а також на вимогу про відшкодування витрат на поліпшення цієї речі встановлюється позовна давність в один рік. Позовна давність щодо вимог наймодавця почи­нається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача — з моменту припинення договору найму.

Поряд з терміном "майновий найм" в юридичній літера­турі та законодавстві широко використовують інші терміни (оренда, прокат), які за правовою природою однорідні, оскільки у цих випадках ідеться про сплатну передачу май­на у тимчасове користування. Але якщо предметом догово­ру прокату є рухомі речі, які використовують для задово­лення побутових невиробничих потреб (телевізори, холо­дильники, посуд), то відповідно до договору оренди предме­том є земля, капітальні споруди, транспортні засоби, цілісні майнові комплекси юридичних осіб, які використовуються для підприємницької діяльності.

Які особливості договору прокату?

Прокат — це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поши­рюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ найма­чеві у користування за плату на певний строк.

Предметом прокату можуть бути індивідуально визна­чені рухомі речі, які використовують для задоволення по­бутових невиробничих потреб. Предмет прокату може ви­користовуватися також для виробничих потреб, коли це встановлено договором.

Залежно від предмета прокату не всі громадяни можуть бути наймачами. Так, для одержання напрокат автомобіля, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на пра­во керування. Наймач не має права на укладення договору піднайму. Не має він і переважного права на придбання речі у разі її продажу наймодавцем.

Договір прокату є договором про приєднання. Він укла­дається в усній формі, але при цьому, як правило, наймода-вець видає письмовий документ, наприклад квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату вида­ються в погодинне користування після пред'явлення гро­мадянином-наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці догово­ри не можуть порушувати прав наймачів, визначених Ци­вільним кодексом України про найм.

Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця. При укладенні договору на строк до ЗО діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейску­рантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці — за погодинним графіком.

Для відносин побутового прокату характерне те, що при укладенні договору наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм, і ознайомити його з правилами технічної експлуатації склад­них предметів. Тим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості та надійного ви­користання її.

Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть керуватися відповідними типовими договорами і Правила­ми побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення при­чин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користу­вання річчю.

Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймода­вець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

Яке майно заборонено здавати в оренду?

Оренда — це один із видів майнового найму. Відноси­ни оренди, встановлені правилами Цивільного кодексу України, регулюються також спеціальним нормативним ак­том — Законом України "Про оренду державного майна" (1995 р.). Крім того, деякі питання оренди регулюються законами України "Про оренду землі" (1998 р.), "Про підприємства в Україні" (1991 р.). Земельним кодексом України (2002 р.) та іншими законодавчими актами, поста­новами і декретами Кабінету Міністрів України, рішенням Фонду державного майна України.

Відповідно до Закону України "Про оренду державно­го майна" об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їх структурних підрозділів (цехів, дільниць, філій), окреме індивідуально визначене май­но, наприклад: окремі будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструменти, інші матеріальні цінності.

Законодавством встановлюються види цілісних майно­вих комплексів підприємств, які за характером своєї діяльності не можуть бути об'єктами оренди. Наприклад, ді­яльність з виготовлення і реалізації наркотичних засобів, військової зброї та боєприпасів для неї, вибухових речовин, діяльність з виробництва, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а та­кож холодної зброї.

Не можуть бути об'єктом оренди транспортні підприєм­ства, які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, підприємства, діяльність яких пов'я­зана з видобуванням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виготовленням і реалізацією виробів з їх викори­станням, та ін.

Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. (зі змінами від 24 грудня 1998 р.) затверджено Перелік майнових комплексів державних підприємств, їх струк­турних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається. До таких об'єктів належать:

• радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв'язку;

• об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодав­чої та виконавчої влади;

• магістральні лінії електропередач;

• магістральні трубопроводи;

• магістральні залізниці;

• автомобільні шляхи сполучення державного значення;

• метрополітени;

• гідро- і атомні електростанції;

• протирадіаційні споруди;

• психіатричні лікарні закритого типу;

• пенітенціарні заклади;

• цвинтарі та ін. *

Який зміст договору оренди нежитлового приміщення?

Договір оренди нежитлового приміщення можна скла­сти таким чином.

Зразок договору оренди нежитлового приміщення

ДОГОВІР ОРЕНДИ №__ М.Дніпропетровськ 10 листопада 2003р.

Відкрите акціонерне товариство "ААА", надалі — "Орендода­вець", в особі голови правління Микитенка 0.0., що діє на підставі Статуту товариства, та товариство з обмеженою відповідальністю "ННН", надалі — "Орендар", в особі директора Головні П.П., що діє на підставі Статуту товариства, уклали договір про нижченаведене: