Методичні поради до самостійної роботи

Самостійна робота у вищий школі завжди була одним із видів навчальної діяльності студента. Без самостійної роботи фахівець сформуватися не може. Оволодіння професійними знаннями та уміннями відбувається лише через організацію власної пізнавальної діяльності. Передати знання неможливо, ними можна лише оволодіти, можна опанувати, привласнити, зробити своїми або засвоїти.

В теперішній час у зв’язку з переходом вищої школи на модульну систему навчання питання організації самостійної роботи студентів стає дуже актуальним.

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в вищих навчальних закладах самостійна робота є основною організаційною формою навчальної діяльності студента. А індивідуалізація навчання здійснюється в основному за рахунок самостійної роботи. Студенти вивчають навчальний матеріал оптимальним для них темпом, в зручний для їх час, використовує методи навчання, які найбільш відповідає їх можливостям.

Самостійна робота припускає виконання студентом наступних дій: усвідомлення мети своєї діяльності, прийняття учбової задачі, надання її особистісного смислу, підпорядкування виконанню цієї задачі інших інтересів і форм своєї зайнятості, самоорганізації в розподілі учбових дій протягом часу, самоконтролю по їх виконанню.

Самостійна робота вимагає досить високий рівень самопізнання, рефлективності, самодисципліни, особистісної відповідальності студента.

Самостійна курсантів в навчальному процесі проводиться для поглибленого вивчення навчальної дисципліни.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни в самостійній та індивідуальній роботі є вивчення лекційного матеріалу, конспектування навчальної і наукової літератури з курсу. Така робота передбачає використання робочої програми, кожне питання якої має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекцій, потім прочитати її законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис певного явища та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо нього. Готуючись самостійно, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх.

Реферати передбачені завданнями, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату мас відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повід­омлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для на­писання наукової роботи, доповіді на засіданнях наукового гуртка або на конференції.