Контрольні питання

1. Методичні особливості визначення показників зовнішнього дихання.

2. Практичне значення визначення показників індивідуальної норми вентиляційних об’ємів.

3. Дайте визначення основних показників вентиляції легень.

4. Вкажіть показники зовнішнього дихання, які характеризують анатомічну розвиненість дихального апарату.

5. Які показники зовнішнього дихання характеризують метаболічну активність організму?

6. Вкажіть особливості показників зовнішнього дихання при гіпервентиляції, гіповентиляції та метаболічному ацидозі.

7. Які особливості мають показники дихання у тренованих людей в стані спокою та при фізичному навантаженні?

8. Які фактори обумовлюють статеві особливості типу дихання?

9. Основні види порушень дихального апарату.

10. Профілактика респіраторних захворювань.

Лабораторна робота № 9.

Тема: Вивчення вікових особливостей обміну речовин.

Мета: Розрахувати належні показники маси тіла та вміст жиру в організмі. Скласти харчовий раціон з урахуванням індивідуальних особливостей людини.

Питання для обговорення

0. Вікові особливості обміну енергії в організмі.

1. Обмін білків в онтогенезі.

2. Обмін вуглеводів в онтогенезі.

3. Вікові особливості обміну жирів.

4. Обмін води та мінеральних речовин в онтогенезі.

5. Особливості складання харчових раціонів для людей різного віку.

6. Режими харчування для людей різних вікових груп.

Теоретичні відомості.

Обмін речовин та енергії в онтогенезі зазнає закономірних змін, які полягають в початковому короткочасному підйомі і подальшому повільному та нерівномірному зниженні інтенсивності біоенергетичних процесів, змінах співвідношення ана- та катаболізму, зростанні диспропорції між процесами синтезу та розпаду.

Про хід білкового обміну судять по співвідношенню азоту, що надходить та виводиться з організму. Якщо в організмі переважають процеси асиміляції, білки, а значить і азот, затримуються в організмі. В цьому випадку говорять про позитивний азотистий баланс. Чим молодший організм, тим вище його величина. Здатність організму затримувати азот зберігається протягом усієї висхідної частини онтогенезу. Після припинення ростових процесів відбувається різке зниження ретенції азоту та сірки з їжі, що характерно для дорослих та літніх людей.

Дорослі люди звичайно втрачають здатність до затримки азоту їжі і при достатній кількості білка в ній, знаходяться в стані азотистої рівноваги. Однак потенційні можливості до білкового синтезу зберігаються довго. Позитивний азотистий баланс може розвиватися під впливом фізичних навантажень.

Вікові особливості білкового обміну враховуються при встановленні норм вмісту білка в їжі (табл. 9.1).

Таблиця 9.1.

Вік, роки	до 1	1-3	4-7	8-12	13-20	старше 20
Оптимальний вміст білка в добовому раціоні (г/кг)	5-5,5	4-4,5	3-3,5	3	2-2,5	1,5-2

В процесах росту та диференціювання жири відіграють суттєву роль. Це насамперед пов’язано з тим, що вони необхідні для морфологічного та функціонального дозрівання нервової системи, утворення усіх видів клітинних мембран. Це пояснює значну потребу в них дітей (табл. 9.2). На фоні високої інтенсивності окислювальних процесів у дітей відкладення жиру в тілі незначне, при дефіциті вуглеводів у їжі жирові депо швидко виснажуються.

Таблиця 9.2.

Вік, роки	до 1	1	2-4	10-11	старше 20
Оптимальний вміст жиру в добовому раціоні (г/кг)	6-7	4,7	3,5	1,5	1

Після стабілізації обмінних процесів у зрілому віці змінюється спрямованість анаболічних процесів: відбувається переключення з синтезу білків на синтез жирів. Після закінчення істинного росту вага тіла ще довго підвищується за рахунок відкладення жиру. Його накопичення йде у жирових депо: підшкірна клітковина, брижа, сальники. Накопичення жиру пов’язано зі зниженням окислювальних здібностей та зберіганням нормальної швидкості синтезу жирних кислот. Це обумовлено особливостями харчування, активністю відділів нервової системи та гуморальними зрушеннями.

З віком перебудовується і вуглеводний обмін. В зростаючому організмі вуглеводи виконують не тільки енергетичну функцію, але й пластичну, беручи участь в утворенні глюкопротеїдів та мукополісахаридів мембран і міжклітинної речовини. Вважають, що вуглеводами повинно перекриватися 50-60% енергетичних потреб організму дитини. В цьому випадку в дошкільному та шкільному віці кількість вуглеводів в залежності від індивідуальних особливостей повинна складати від 8 до 15 г/кг маси за добу. Зниження інтенсивності ростових процесів зменшує потребу організму в вуглеводах.

Загальна закономірність онтогенезу - вікова дегідратація протоплазми організму, зменшення води у всіх тканинах, особливо у брадитрофних (малоактивних) органах. В онтогенезі відбувається і перерозподіл води у тканинах: збільшується зовнішньоклітинна і зменшується внутрішньоклітинна вода. В фазі прогресивного розвитку вода бере участь у процесах утворення маси тіла. Чим молодше організм, тим більше в ній його потреба (табл. 9.3).

Недосконалість процесів регуляції зумовлює значну гідролабільність дітей. Це передбачає здатність швидко втрачати і депонувати воду. Баланс окремих мінеральних солей залежить від віку. У молодих людей вміст більшості неорганічних з’єднань менше, ніж у дорослих. Їх збільшення протягом онтогенезу розглядають як вікову мінералізацію. Особливе значення має обмін кальцію та фосфору, які забезпечують підсилення кісткоутворення. Ці неорганічні елементи мають не менше значення і у літніх людей, а їх збільшення у раціоні попереджує резорбцію кісток.

Таблиця 9.3.

Вік, роки	10 дн.	2	6	18
Оптимальний вміст води в добовому раціоні (г/кг)	125-160	115-125	90-100	40-50

Вікові зміни метаболізму пов’язані з біоенергетичними зрушеннями. В онтогенезі змінюється інтенсивність окислення, рівень теплопродукції, утворення та утилізації макроергічних з’єднань. Важливим показником енергетичного статусу організму є основний обмін, який характеризує інтенсивність окислювальних процесів. Протягом онтогенезу відзначається його початкове підвищення з подальшим уповільненням і зниженням (табл. 9.4).

Таблиця 9.4.

Вік, роки	10 дн.	1	2-3	4-8	30
Основний обмін, ккал/кг/год	1,66	2,61	1,94	1,90	1,71

Статеві особливості основного обміну відзначаються з 6-8 місяців постнатального онтогенезу. Його величина у хлопців вище ніж у дівчат. Ця тенденція зберігається у зрілому віці і зменшується в похилому. З 30 років інтенсивність основного обміну у чоловіків та жінок знижується на 1-2 % кожні 10 років. Незважаючи на загальну тенденцію до зниження інтенсивності основного обміну протягом онтогенезу відзначаються значні індивідуальні коливання. Цьому при організації харчування має застосовуватись індивідуальний підхід.

Матеріали та обладнання: кронциркуль (каліпер), медичні ваги, ростомір, таблиці для визначення основного обміну, сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, мікрокалькулятор.