§ 64. Способи видалення зламаних мітчиків

При поламці мітчик видаляють з отвору кількома способами. ^

Якщо з отвору стирчить уламок мітчика, то частину, що виступає,

затискують плоскогубцями або ручними лещатами і викручують уламок

з отвору; якщо виступаючої частини немає, у канавки мітчика

протягують кінці зігнутого вдвічі дроту і викручують мітчик за його

допомогою; коли ж невеликий уламок

мітчика не вдається викрутити

за допомогою дроту, мітчик розламують

на дрібні шматки загартованим

пробійником, що нагадує

кернер, і шматки видаляють з отвору.

Коли зламано мітчик із швидкорізальної

сталі, деталь з уламком

мітчика нагрівають у муфельній

або нафтовій печі й дають охолонути

разом з піччко (при цьому

способі нагрівають деталь наприкінці

роботи, тобто перед виключенням

печі до наступного дня);

відпалений цим способом мітчик

висвердлюють.

Рис. 277. Видалення зламаного міт- ..Якщо 3 л а м а н о мітчик з вуглеце-

чика з деталі за допомогою спеціаль- 501 сталі» Деталь разом з уламком,

них оправки (а) і зенкера (б) . нагрівають до червоного кольору,

потім повільно охолоджують і після остаточного охолодження висвердлюють

уламок мітчика.

Якщо деталь надто велика і її нагрівання пов'язане зі значними

труднощами, застосовують такі способи: 1) за допомогою спеціальної

оправки, що має на торці три виступи (ріжки) 2 (рис. 277, а), якими

вона входить у канавки мітчика; перед видаленням уламка мітчика /

з деталі в отвір заливають гас, щоб полегшити видалення, після чого

вставляють оправку і, обережно розхитуючи обертанням воротка, вигвинчують

уламок; для видалення мітчиків різних діаметрів є набір

вилок (ріжків) 2; 2) за допомогою спеціального зенкера (рис. 277, б);

3) приварюванням електродом планки до уламка мітчика, зламаного

в деталі з силуміну (рис. 278); після охолодження мітчик вільно вигвинчується

з отвору; 4) за допомогою ключа, який надягають на

квадратний кінець спеціальної оправки, привареної до поламаного

мітчика (рис. 279); травленням мітчика, зламаного в деталі з алюмінієвого

сплаву; в тілі мітчика висвердлюють отвір, намагаючись не

пошкодити різьбу деталі; травлять розчином азотної кислоти, яка,

добре розчиняючи сталь (матеріал мітчика), майже не впливає на алюмінієвий

сплав (матеріал деталі); як каталізатор застосовують шматочки

залізного (в'язального) дроту, які опускають у розчин кислоти,

налитої в отвір мітчика; через кожні 5... 10 хв використану кислоту

видаляють з отвору мітчика піпеткою, а отвір знову заповнюють свіжою

кислотою; процес продовжують кілька годин доти, поки метал

мітчика не буде остаточно зруйновано. Після цього залишки кислот

видаляють, а отвір промивають (травлення здійснюють також соляною

кислотою з підігріванням деталі).

Безпека праці. При нарізуванні різьби мітчиком на верстаті вимоги

безпеки такі самі, що й при роботі на свердлильних верстатах.

При нарізуванні різьби мітчиками та плашками вручну в деталях з

сильно виступаючими гострими частинами слідкують за тим, щоб при

повороті воротка не поранити руки. При використанні електро- і

пневмоінструментів дотримуються відповідних вимог безпеки.