- •Історія економіки та економічної думки
- •Тема 1 предмет і метод історії економіки
- •Тема 2 господарство первісного суспільства
- •Тема 3 особливості господарського розвитку
- •Тема 4 господарство та економічна думка
- •Тема 5 Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – п.П. Хvіі ст.)
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (XVII - XIX ст.)
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Тема 8 Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної
- •Тема 9 господарство та економічна думка в
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •Тема 13 Формування засад ринкового г
- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1.1. Предмет, метод і завдання історії економіки та економічної думки
- •1.2 Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •2.1 Економічна характеристика рабовласницького ладу. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •Зародження державності в Давньому Єгипті. Основні риси східного рабства
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •Економічна думка Давнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій
- •3.1 Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •3.3 Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
- •3.4 Економічна думка Давньої Греції
- •3.5 Економічна думка Давнього Риму
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XV ст.)
- •4.1 Основні риси і періодизація феодального господарства.
- •4.2 Економіка Франкської держави
- •4.3 Розвиток феодалізму у Франції
- •4.4 Феодальні відносини в Англії
- •4.5 Еволюція феодалізму в Італії
- •4.6 Особливості становлення феодального господарства в Німеччині
- •4.7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •4.8 Зародження економічної думки в Європі
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •5.1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •5.2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії. Англійський меркантилізм. Виникнення класичної школи політекономії
- •5.3 Виникнення капіталізму у Франції. Наукові погляди а. Монкрет’єна
- •5.4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •Тема 6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав
- •6.1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •6.2 Розкладання феодалізму і зародження капіталізму в Німеччині
- •6.3 Розпад феодалізму і зародження капіталізму в Японії
- •6.4 Промислова революція у Франції
- •6.5 Розвиток економіки сша у XVII - XIX ст.
- •6.6 Розвиток класичної школи політичної економії у період становлення національних держав
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •7.1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму.
- •7.2 Економічний розвиток Англії наприкінці хіх ст.
- •7.3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •7.4 Економіка Франції в період монополізації економіки
- •7.5 Економічна думка періоду розвитку ринкового господарства
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх-початок хх ст.)
- •8.1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •8.2 Економічна думка в Україні у другій половині хіх століття
- •8. 3 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •8.4 Наукові погляди м. Туган-Барановського. Народництво
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •9.1 Економічні підсумки першої світової війни
- •9.2 Економіка Англії у міжвоєнний період
- •Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •Господарство Німеччини у міжвоєнний період
- •Інституціоналізм
- •9.6 Кейнсіанство
- •9.7 Монетаризм та інші неокласичні теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1 Економічна політика Франції у 50-70 роках.
- •10.2 “Рейганомика”, її результати
- •10.3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст.
- •10. 4 Неоінституціоналізм
- •10.5 Неокейнсіанство
- •10.6 Неолібералізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1. Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •11.2 Економічний розвиток Японії
- •11.3 Сучасний монетаризм
- •11.4 Неоконсерватизм
- •Тема 12. Економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •12.1 Народне господарство України під час I-й Світової і Громадянської війн (1914-1920 рр.)
- •12.2 К. Маркс та його економічні погляди
- •12.3 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр. Ленінська теорія соціалізму
- •12.4 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки. Економічні погляди м. Соболєва, б. Брускуса
- •12.5 Господарські реформи н.С.Хрущьова в Україні
- •12.6 Реформи у 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •Тема 13 Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті рр. Хх ст.)
- •13.1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •13.2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •13.3 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
3.1 Особливості античного рабства. Господарський розвиток Давньої Греції
Античний період охоплював першу половину I тис. до н.е. - першу половину I тис. н.е. У період античності була повністю знищена громада, переважало боргове рабство, а рабовласництво досягло свого повного розквіту. Використання рабської праці стало більш витонченим, різноманітним і застосовувалася майже у всіх сферах економічного життя, у тому числі й у сільському господарстві. Рабство набуло своєї класичної форми. Суспільство чітко розділилося на два класи: вільні громадяни і раби.
Давньогрецька держава виникла на рубежі III- II тис. до н.е. у південній частині Балканського півострова. Його ранньому економічному росту сприяли:
зручне географічне положення;
удосконалення продуктивних сил (використання міді, бронзи);
основою сільського господарства стало землеробство полікультурного типу (так звана “середземна тріада”, орієнтована на вирощування трьох культур - злаків, винограду, оливи).
Значні зміни у господарському житті спостерігалися близько 2000 року до нашої ери. В цей період стало відомо гончарне коло.
Надалі в VIII – VI ст. до н.е. у Древній Греції формуються грецькі рабовласницькі міста-держави (поліси). Центром поліса було місто, оточене стіною. До нього входили прилеглі долини й острови. Звільнення рабів у Давній Греції було явищем рідкісним, а їхнє положення - дуже важким.
В економічному житті Древньої Греції можна виділити нижченаведені періоди.
Крито-микенський період. Виникали палаци (на рубежі III –II ст. до н.е.) у різних районах острова Крит. Землі були палацові, приватні і общинні. Населення обкладалося натуральними і трудовими повинностями. Палац виконував універсальні функції: був адміністративним і релігійним центром, житницею і майстернею. У більш розвинених суспільствах таку роль відігравали міста. Найвищого розквіту держава на острові Крит досягла в XVI-XV ст. до н.е. У цей період були відбудовані чудові палаци, по всьому острову прокладені дороги. Існувала єдина система виміру. У середині XV ст. до н.е. відбувся найсильніший землетрус, який зруйнував критську цивілізацію і лідерство серед всіх грецьких племен перейшло до ахеян.
Ахєйське суспільство досягло найвищого розквіту в XV —XIII ст. до н.е. Провідну роль грали Мікени. Економічний розвиток характеризувався подальшим підйомом сільського господарства й ремесла. Земля ділилася на:
державну (земля палацу). Державна земля давалася на правах умовного користування. Знать могла здавати її в оренду невеликими ділянками;
общинну (окремих територіальних громад), яка використовувалася майже також як і державна.
Основними центрами залишалися палаци, що містили великі ремісничі майстерні по переробці сільгосппродукції, а також прядильні, швейні, металургійні. Причому держава тримала під контролем всі види сировини, насамперед - металу.
Основну масу населення становили вільні селяни й ремісники (у написах з Пилосського палацу згадуються муляри, гончари, зброярі, навіть парфумери й лікарі).
Наприкінці XII ст. Крито-микенська палацова цивілізація зійшла з історичної арени при загадкових обставинах (деякі дослідники говорять про дорійське завоювання). Вдруге класове суспільство й держава зародилася майже через три століття, але вже в зовсім іншій формі.
Гомерівський період. В цей період у греків не існувало держави. Рабство практично було відсутнє. Верховним органом були народні збори, які обирали керівника-вождя (василевса). У гомерівський період переважало натуральне господарство, худоба вважалася мірилом багатства, грошей суспільство не знало. Однак, у цей період відбулися важливі зміни, пов’язані з широким використанням заліза. На перший план висунулося господарство малої патріархальної родини. Земельні ділянки міцно закріпилися за окремими родинами. Навіть найвищі верстви населення жили в простоті, комфорт був відсутній навіть у палацової еліти.
Політичним і економічним центром стало поселення поліс. Основним населенням міста були скотарі і хлібороби.
В архаїчний період (VII-VI ст. до н.е.) зміни в господарському житті призвели до створення нової економічної системи. Греція випередила у своєму розвитку усі сусідні країни, зокрема, в сільському господарстві селяни перейшли до вирощування більш дохідних культур (винограду і маслин). Основними осередками сільськогосподарського виробництва були дрібні селянські господарства і більш великі маєтки родової знаті. Ремесло зосередилося в містах. Чітко оформилися його галузі (металургія, металообробка, кораблебудування. Торгівля стала провідною галуззю. З'явилися гроші, угоди купівлі-продажу поширилися на всі види матеріальних цінностей. Зародилося лихварство, а разом з ним і боргове рабство. Раби надходили також з колоній, але їхня роль була незначною. Основну масу ремісників становили вільні люди.
У VIII-VI ст. до н.е. у Греції відбулася Велика грецька колонізація. Серед причин її виникнення можна виділити такі:
- нестача землі внаслідок її концентрації в руках знаті;
- необхідність пошуку нових джерел сировини;
- завоювання ринків збуту для продуктів сільського господарства і ремесла;
- політична боротьба, яка змушувала потерпілих поразку шукати вдачу в колоніях.
Колонізація стримувала внутрішні соціальні конфлікти в суспільстві, сприяла розвитку ремесла і торгівлі. Вона поширювала елліністичну культуру, відкривала простір для здібностей людини, вивільняючи особистість з-під контролю роду.
В цей період активно здійснювалося формування античних полісів серед яких виділяють аграрний і торгово-ремісничий.
Аграрний поліс характеризувався абсолютною перевагою сільського господарства, слабким розвитком торгівлі й ремесла, товарно-грошових відносин і великою питомою вагою праці залежних рабів. До таких полісів відносять Спарту, Фессалію, Беотію.
Торгово-ремісничому полісу була властива велика питома вага ремесел і торгівлі, розвинені товарно-грошові відносини і впровадження рабської праці у виробництво (Афіни, Коринф, Сіракузи).
В історії Давньої Греції найбільш важливу роль відіграли два поліси: Афіни й Спарта.
Афінська держава виникла на території Аттіки. Утворення держави народна традиція пов'язує з ім'ям грецького героя Тезея, який провів ряд реформ, у результаті чого Афінське суспільство розділилося на три соціальних групи:
родову знать – евпатридів, які мали монополію на обіймання державних посад;
простих хліборобів – деміургів;
метеків – вихідців з інших громад, особисто вільних, але обмежених у своїх політичних і економічних правах.
Вища влада належала ареопагу, який замінив раду старійшин і архонтам, які здійснювали безпосереднє управління, уособлювали адміністративну, судову та військову владу.
У класичний період основною рисою соціально-економічного розвитку стало панування полісів і поширення в них рабства класичного типу. При класичному рабстві раб втрачав не тільки власності на знаряддя праці й засоби виробництва, але і являв собою «знаряддя праці», яке повністю належало своєму хазяїнові.
У класичний період рабська праця проникла в усі сфери життя і виробництва. 30-35% загального населення Греції становили раби, вони приносили високий дохід. Однак, цьому періоду характерні і деякі успіхи. У сільському господарстві в IV ст. до н.е. частково вводиться трипільна система господарювання, застосовуються різні види добрив, удосконалюються знаряддя праці. В цей час у Греції вже виникають засади агрономічної науки, як певного узагальнення практичного досвіду античного землеробства. У найбільш родючих областях Греції було широко розвинене землеробство з перевагою зернових культур, у малородючих областях розводили сади, виноградники й маслинові гаї.
Каталізаторами торгівлі стало зростання чисельності населення, нестача зерна й сировини, надлишки продукції.
Удосконалювалася розрахункова система. З'явилися засади банківських операцій. Однак IV століття до нашої ери дослідники визначають як час кризи давньогрецького класичного полісу. Вона була викликана наслідками Пелопонесської війни в 431-404 роках до нашої ери, в якій Афіни зазнали поразки.
В основі кризи лежали непримиренні протиріччя рабовласницького ладу: вільні селяни й ремісники не могли витримати конкуренції з дешевою рабською працею і банкрутували, що підривало військову міць рабовласницьких держав. У такий спосіб технічні можливості рабовласництва швидко вичерпали себе. У результаті нескінченних війн між рабами й рабовласниками, грецькими містами економічне життя країни було паралізовано. Внаслідок цього, ослаблені грецькі рабовласницькі поліси були завойовані Македонською державою, а потім Римом.