Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (3).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
131.07 Кб
Скачать

4. Технологія Виробництва молока на промисловій основі

Найважливішими елементами технології виробництва молока є утримання, годівля, доїння корів та видалення гною.

Від звичайних ферм спеціалізовані підприємства з виробництва молока відрізняються концентрацією поголів'я, взаємозв'язаністю технологічних процесів, комплексною механізацією та автоматиза­цією виробничих процесів.

Вони бувають павільйонного типу, де тварин розміщують в окре­мих приміщеннях, і моноблокові з розміщенням поголів'я під одним дахом. Кращим варіантом організації промислової технології вироб­ництва молока є спорудження підприємств павільйонного типу.

Будівництво підприємств із моноблоковою системою утримання значно складніше. Технології молочних підприємств розроблені на 400, 800, 1200 і 1600 голів та як експериментальні на 2000 корів. Проте найдоціль­ніша концентрація 800 - 1200 голів.

Основний показник, за яким відбирають корів — їхня продукти­вність. Підприємство з промисловою технологією молока ефективне тоді, коли надої не нижчі 4000 кг молока на одну корову на рік. Ко­рови повинні мати придатне до машинного доїння вим'я з чашопо­дібною й округлою формую. Тварини з козячим вим'ям для машин­ного доїння не придатну оскільки частки такого вим'я розвинуті нерівномірно.

Способи утримання корів. На молочних підприємствах про­мислового типу застосовують прив'язний і безприв'язний способи утримання корів. Прив'язний спосіб вимагає значних затрат пра­ці по догляду за тваринами і не дає можливості ефективно викорис­товувати засоби механізації.

● Найпоширеніший на молочних підприємствах промислового ти­пу безприв'язний спосіб утримання корів. Із його застосуванням зростає ефективність використання засобів механізації, збільшуєть­ся навантаження на одного працівника, підвищується продуктив­ність праці, збільшується рухова активність тварин і реакція їх на споживання корму. Проте ці переваги мають значення тоді, коли в господарстві створена міцна кормова база. Адже витрати кормів на одиницю виробленого молока при безприв'язному утриманні більші на 10- 15 %.

При безприв'язному способі корів утримують у секціях. Групи формують залежно від віку та фізіологічного стану тварин. Годують корів у приміщенні або на вигульно-кормових майданчиках. Доїння здійснюють у доїльних залах, обладнаних доїльними установками «Ялинка», «Тандем», «Карусель».

Залежно від організації відпочинку та годівлі тварин безприв'яз­не утримання має чотири варіанти.

Безприв'язно-боксове утримання корів — найпоширеніша тех­нологія безприв'язного утримання. Вартість будівництва примі­щень такого типу дещо більша, але вона компенсується зменшен­ням затрат праці і одержанням дешевшого молока. Безприв'язно-боксове утримання застосовують у різних кліматичних зонах із мі­німальною витратою підстилки або ж повною її заміною різними синтетичними матеріалами.

Для відпочинку тварин приміщення обладнують боксами завдо­вжки Підлога має бути вищою від гнойового прохо­ду на 20 — 30 см. Якщо застосовують підстилку, то її вносять один раз на тиждень із розрахунку 2 - 3 кг на бокс або 0,3 - 0,5 кг на од­ну голову на день.

Між рядами боксів розміщені двосторонні годівниці з кормовим проїздом посередині. Для роздавання кормів використовують мобі­льні кормороздавачі. До­ять корів у доїльних залах.

Прохід для корів і видалення гною завширшки не менше 250 см влаштовують між годівницями та рядами боксів. Застосовують різні способи видалення гною через щілинну підлогу: в підвальні гноєс­ховища, у канали, де розміщені скребкові транспортери. Якщо про­хід бетонований, то гній видаляють скреперною установкою чи буль­дозером, начепленим на колісний трактор.

При безприв 'язному комбібоксовому утриманні передбачається поєднання місць відпочинку та годівлі, а доїння корів — у доїльно­му залі. В приміщеннях, обладнаних комбібоксами, можна розміс­тити більшу кількість тварин, оскільки немає потреби в широкому кормовому проході.

Корми роздають мобільними і стаціонарними кормороздавачами, а гній видаляють дельта-скреперною установкою, бульдозером, на­чепленим на колісний трактор, через щілинну підлогу. Порівняно з прив'язною системою комбібоксове утримання дає можливість під­вищити продуктивність праці в 2 рази.

Безприв 'язне змінно-групове утримання корів. Його суть поля­гає в тому, що окремі приміщення мають певні призначення. Відпо­чивають тварини у корівниках, обладнаних боксами, або їх утриму­ють без боксів на підлозі з підстилкою. Приміщення розподіляють на секції, які обладнують груповими напувалками

Між рядами боксів підлога бетонована. Гній видаляють бульдо­зером, начепленим на колісний трактор, у період, коли тварини від­сутні. Влітку корів утримують на вигульних майданчиках, а взимку використовують їх для прогулянок.

Згідно з черговістю виконання технологічних операцій групи ко­рів по обгороджених прогінних дорогах переганяють у інші примі­щення, де їх годують та доять.

Одну технологічну групу (80 корів) годують протягом 1,5 — 2 год і переміщують її в доїльно-молочний блок, обладнаний установками «Ялинка» або «Тандем». Під час доїння тваринам залежно від про­дуктивності роздають концентровані корми. Після доїння їх перега­няють у приміщення для відпочинку або на вигульно-кормові май­данчики.

Цей варіант безприв'язного утримання дає можливість тваринам активно рухатися на свіжому повітрі, підвищити продуктивність праці в 1,5 — 2 рази, збільшити кількість головомісць на 15 — 20 %, підвищити оплату корму молоком на 5-6% порівняно з прив'яз­ною системою утримання. Проте зазначена технологія не знайшла широкого застосування.

Безприв 'язне утримання з відпочинком корів на глибокій під­стилці. Технологія передбачає відпочинок корів у приміщенні на глибокій підстилці, годівлю на вигульно-кормових майданчиках, доїння у доїльних залах, видалення гною бульдозером, начепленим на трактор. Приміщення для відпочинку корів розділяють на секції, де розмішують групи тварин різного фізіологічного стану. Для під­стилки використовують солому, яку додають щоденно з розрахунку З кг на кожну корову.

До приміщень приєднують вигульно-кормові майданчики з бе­тонним покриттям, де корів годують і напувають протягом року. На них споруджені навіси для грубих кормів, які тварини поїдають че­рез спеціальні решітки. Вигульно-кормові майданчики обладнують годівницями для згодовування соковитих і зелених кормів.