
- •1. Основи термодинаміки. Однокомпонентні системи.
- •Робота № 1/1. Визначення теплоємності речовин.
- •Робота № 1/2. Визначення тиску насиченої пари індивідуальної рідини динамічним методом
- •2. Гомогенні багатокомпонентні системи. Розчини
- •Робота № 2/1. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- •Робота № 2/2. Визначення парціальних мольних об'ємів
- •Робота № 2/3. Визначення коефіцієнта розподілу оцтової кислоти між водною та органічною фазами
- •Робота № 2/4. Визначення активностей йоду методом розподілу
- •Робота № 2/5. Визначення термодинамічної активності компонентів розчину кріоскопічним методом
- •3. Фазові рівноваги в багатокомпонентних системах
- •Робота № 3/1. Дослідження рівноваги рідина - рідина в двокомпонентній системі з обмеженою розчинністю рідин
- •Робота № 3/2. Вивчення рівноваги рідина - пара у двокомпонентних системах з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані
- •Робота № 3/3. Вивчення кристалізації бінарних сумішей
- •Робота № 3/4. Дослідження рівноваги рідина - рідина в трикомпонентній системі з однією областю розшарування
- •4. Хімічна рівновага та термохімія
- •Робота № 4/1. Визначення теплоти гідратації СиSо4
- •Робота № 4/2. Визначення теплоти нейтралізації калориметричним методом
- •Робота № 4/3. Визначення теплоти реакції окиснення.
- •Робота № 4/4. Дослідження рівноваги хімічної реакції.
- •Робота № 4/5. Дослідження хімічної рівноваги в реакції термічного розкладу карбонату кальцію
- •Робота № 4/6. Дослідження рівноваги хімічної реакції у рідкій фазі
- •5. Статистична термодинаміка
- •Завдання № 5/1. Виведення формул зв'язку між сумами за станами та основними термодинамічними функціями ідеального газу
- •Завдання № 5/2. Розрахунок молекулярної суми за станами q
- •Завдання № 5/3. Розрахунок термодинамічних функцій ідеального газу статистичним методом
- •Завдання № 5/4. Розрахунок констант хімічної рівноваги статистичним методом
- •6. Основи хімічної кінетики
- •Робота № 6/1. Визначення константи швидкості оксидації водного розчину органічної речовини пероксидом водню
- •Робота № 6/2. Вивчення кінетики інверсії цукру
- •7. Кінетика реакцій в гомогенних системах
- •Робота № 7/1. Визначити константу швидкості реакції гідратації оцтового ангідриду
- •Робота № 7/2. Вивчення швидкості реакції йодування ацетону
- •Робота № 7/3. Встановлення кінетичних параметрів реакції мутаротації глюкози
- •8. Фізико-хімія поверхневих явищ
- •Робота № 8/1. Визначення питомої поверхні твердого тіла за адсорбцією з розчину
- •9. Каталіз
- •Робота № 9/1. Дослідження швидкості реакції розкладу пероксиду водню
- •Робота № 9/2. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів гідроксилу
- •Робота № 9/3. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів водню
- •10. Електрохімія. Електроліти
- •Робота № 10/1. Визначення ступеня та константи дисоціації слабкого електроліту методом вимірювання електропровідності розчинів.
- •Робота № 10/2. Визначення розчинності та добутку розчинності важкорозчинної солі методом вимірювання електропровідності
- •Робота № 10/3. Визначення чисел переносу іонів у розчинах електролітів
- •11. Термодинаміка та кінетика електрохімічних процесів
- •Робота № 11/1. Визначення електрорушійних сил (ерс) гальванічних елементів і електродних потенціалів
- •Робота № 11/2. Електрорушійні сили концентраційних елементів
- •Робота № 11/3. Визначення стандартного окисно-відновного потенціалу
- •Робота № 11/4. Визначення коефіцієнта активності електроліту методом вимірювання ерс
- •Робота № 11/5. Визначення термодинамічних характеристик реакцій в гальванічних елементах
- •Робота № 11/6. Напруга розкладу електролітів
- •Робота № 11/7. Зарядка та розрядка акумуляторів
- •Робота № 11/8. Визначення рН розчинів та потенціометричне титрування.
- •Список літератури
9. Каталіз
Визначення каталізу. Загальні принципи каталізу. Різниця між каталізом та ініціюванням хімічних реакцій. Роль каталізу в промисловості та живій природі.
Гомогенний каталіз. Кислотно-основний каталіз, загальний та специфічний. Рівняння Бренстеда. Механізм кислотно-основного каталізу, пушпульний механізм.
Каталіз окисно-відновних реакцій у розчинах. Каталіз комплексними сполуками перехідних металів.
Гетерогенний каталіз. Визначення швидкості гетерогенно-каталітичної реакції та питома активність каталізатора, правило Борескова. Активність та селективність гетерогенних каталізаторів. Дифузійна та кінетична області проходження гетерогенно-каталітичних процесів.
Кінетика гетерогенно-каталітичних реакцій на однорідних поверхнях, стадії каталітичних процесів. Кінетика реакцій на неоднорідних поверхнях.
Гетерогенні каталізатори. Кислотно-основні каталізатори. Каталізатори окисно-відновних реакцій.
Каталітичні властивості металів. Теорія мультиплетів Баландіна. Нанесені металічні каталізатори, роль носія. Розведені шари, теорія ансамблів Кобозева. Роль структурного фактора в каталізі на металах, структурно чутливі та структурно не чутливі реакції. Каталіз на металічних монокристалах.
Промотори та їх роль у гетерогенному каталізі. Отруєння каталізаторів.
Механізм деяких гетерогенно-каталітичних процесів.
Література: [1-7,14-16,18]
Робота № 9/1. Дослідження швидкості реакції розкладу пероксиду водню
Мета роботи. Визначити константу швидкості реакції та дослідити вплив на неї температури й каталізаторів.
Методика роботи. Пероксид водню самочинно розкладається відповідно до рівняння:
.
Реакція розкладу пероксиду є реакцією 1-го порядку. Швидкість реакції вивчають, вимірюючи об'єм кисню, який виділяється через різні проміжки часу від початку реакції (газометричний метод).
Порядок роботи. Схему пристрою, що використовується у роботі, наведено на рисунку.
|
Схема пристрою для визначення швидкості реакції розкладу пероксиду водню |
У пробірку наливають 5 мл розчину пероксиду водню і розміщують її у термостаті, налагодженому на задану температуру (за вказівкою викладача). Газову бюретку 2 заповнюють водою і встановлюють посудину для вирівнювання рівнів 3 так, щоб за відкритого верхнього крану бюретки рівень води в ній залишався на позначці "0". Щільно закривають пробірку з пероксидом корком, через який пропущено трубку, з'єднану з газовою бюреткою (кран при цьому з'єднує пробірку з атмосферою). Ставлять кран на бюретці у положення, за якого бюретка буде з'єднана з пробіркою, і одночасно включають секундомір (цей момент вважають початком реакції). Коли в бюретці збереться 2-3 мл газу, виконують перше вимірювання: встановлюють однакові рівні рідини у бюретці та зрівняльній посудині, записують рівень рідини у бюретці та час від початку реакції. Коли об'єм газу збільшиться ще на 2-3 мл, роблять наступне вимірювання; знову встановлюють однакові рівні в бюретці та посудині 3 і так далі до закінчення виділення газу. При роботі з каталізатором 5 мл розчину каталізатора розміщують у окремій пробірці у термостаті, витримують близько 10 хв, потім вливають у розчин пероксиду водню. Після цього виміри проводять так, як з розчином пероксиду без каталізатора. Як каталізатори використовують розчини йодиду калію, хлоридів заліза та міді різних концентрацій. Результати вивчення швидкості реакціїї зводять у таблицю
Час від початку реакції |
Об'єм кисню V, мл |
|
|
k |
|
|
|
|
|
Константу швидкості реакції розраховують або за допомогою рівняння
,
або
графічно, виходячи з кута нахилу прямої
у координатах
(константа
швидкості реакції дорівнює тангенсу
кута нахилу), де V∞
- кінцевий об'єм кисню, що виділився.
Література: [24].